Хабарі, синдикати, Перумал: десять років тому Фінляндія була раєм для договірних матчів

У 2011 році фінський чемпіонат раптово прогримів на весь світ.

Все було так: рано вранці чоловік-азіат зайшов до поліцейського відділку міста Рованіємі, столиці Лапландії, і дав наводку на свого співвітчизника, який нібито прибув в країну за підробленим паспортом.

Фінські поліцейські скептично поставилися до інформації, але стеження на всякий випадок встановили. І вже через годину спостерігали, як за столиком кафе підозрюваний влаштовував рознос двом футболістам місцевої команди РоПС.

Вілсон Радж Перумал (а це був він) наче сказився. Перед грою він пропонував "своїм" футболістам програти, але ті запевнили його, що "Тампере" - слабкий суперник, і вони обов'язково переможуть. Він зарядив на перемогу, а команди зіграли 1:1.

Поліція вирішила ще простежити, і це мало не зіпсувало справу. Перумал відчув стеження і наступного дня втік в Гельсінкі, а звідти в аеропорт. Його літак ледь встигли зупинити на злітно-посадковій смузі. Правоохоронці навіть не знали, хто перед ними - думали, що просто дрібний шахрай. На щастя, до Фінляндії вже прибув директор служби безпеки ФІФА Кріс Ітон - і він чудово розумів, з ким має справу.

***

Перумал був більше, ніж організатором договірних матчів - він був легендою підпільного світу. П'ятнадцять років його шукали всюди, а він проживав в Лондоні і робив брудні гроші.

Серед найбільш нахабних його афер - міфічний поєдинок Туркменістану проти Мальдівських островів, який взагалі не був зіграний, але пройшов по всіх букмекерських лініях.

It 2019 and the big question is yet to be answered, who’s Wilson Raj Perumal? @robertmarawa #MSW pic.twitter.com/T4UeIeeOJt

— Mfana-boy Msibi (@Mfanaboy) February 15, 2019

Або, наприклад, турне фальшивої збірної Того по Близькому Сходу. Перумал найняв любителів замість професіоналів, заплатив місцевим чиновникам за мовчання і рубав гроші, ставлячи одночасно на ТБ і перемогу суперників з великою форою. Шансів, що любителі пропустять менше трьох, не було ніяких.

Не раз потрапляли в його сіті і європейці. Наприклад, в лютому 2011-го був організований товариський турнір у Туреччині, куди запросили Естонію, Латвію, Болгарію і Болівію. На ці матчі призначили "своїх" суддів - і всі 7 голів були забиті з пенальті.

Колишній слідчий ФІФА Террі Стенс першим напав на слід зловмисників:

"Думаю, Перумала дуже цінували за його вміння домовлятися. Він орендував стадіон; переконав усіх зіграти при порожніх трибунах, вирубав трансляцію в інтернет, але при цьому зібрав чотири збірні. Це було дуже нахабно. Вони заробили купу грошей на чорному ринку".

***

Чемпіонат Фінляндії Вілсон Радж і його друзі облюбували ще в 90-ті.

Він здавався ідеальним місцем: тихий, не привертав зайвої уваги, зате був присутнім в лініях усіх букмекерів. Ну і саме тут Перумал зустрів Зедді Сайлеті, що полегшило йому роботу на роки вперед.

Сайлеті був справжньою легендою РоПС із Рованіємі - відбігав за клуб 16 сезонів, після чого перейшов на тренерську роботу і пачками звозив в клуб бідних співвітчизників-замбійців. Обробити їх не складало особливих труднощів.

У день, коли Перумала заарештували, в Рованіємі пов'язали ще дев'ятьох футболістів - двох грузинів і сімох замбійців. Годфрі Чібанга, Чілеш Чібве, Френсіс Комбе, Стівен Кунда, Крістофер Мусонда, Чанда Мваба і Нчімунья Мвітва за версією слідства отримували від злочинців від 15,000 до 57,000 євро за зливи матчів. Згодом всіх визнали винними, і всі отримали довічний бан від ФІФА. А ось Сайлеті впіймати не встигли - як тільки Перумала схопили, він втік в Замбію і заліг на дно.

"Ми всі підкорялися йому без питань. Це наш звичай - слухати старших. Я сподіваюся, що більше ніколи не побачу цю людину", - зізнався на суді Стівен Кунда.

Як і Сайлеті, йому довелося виїхати на батьківщину. Його футбольна кар'єра, м'яко кажучи, склалася не найліпшим чином.

***

Подальші розслідування показали, що азіатські гральні синдикати впливали на результати РоПС ще з початку нульових років.

Приховувати це виходило погано. У 2004-му боси раптово звільнили воротаря Ратко Мар'яновича, якого запідозрили в умисному автоголі. Через рік сумніви викликала гра німця Адріана Пелки в матчі РоПС проти МюПа. У серпні 2008-го фіни посеред сезону відмовилися від українського воротаря Миколи Павленка, який пропустив дивний гол в матчі з "Хонкою". Далі його дорогою пішов і естонець Олександр Кулик - його контракт взагалі розірвали в роздягальні відразу після гри.

Коротше, в існуванні проблеми ніхто не сумнівався, але до затримання Перумала ніхто не розумів її масштабів. І тут Вілсон Радж заговорив ...

Вирішальним фактором для нього стала звістка, що його здав сінгапурець. Тобто, арешт не був його помилкою чи грамотною роботою Інтерполу - його банально злили свої.

У Дана Тана, глави синдикату, вистачало причин позбутися Перумала. Після серії вдалих афер той загрався і, подібно до наркоділків з "Реквієму за мрією", підсів на свій же товар. Вілсон Радж ставив наліво і направо, програв купу грошей, а коли синдикат відправив його в Рованіємі з 500,000 євро, то відразу 300,000 в дорозі випарувалися.

Інша справа, що видача Перумала поліції теж була поганою ідеєю. Той смертельно образився на колишніх колег і видав прямо на суді:

"Я впевнений, ви знаєте, за яких обставин мене заарештували. Я знаю, що Дан Тан і Сантія Радж разом працювали над цим. Вони прислали Джозефа Ше Тана, щоб виконати мою страту. Зараз я хочу лише одного - поквитатися з ними. У моїй ситуації я можу лише звернутися до преси і всіх викрити. Я це зроблю. Повірте, все, що я скажу, буде правдою".

***

Ну і понеслась душа в рай. Перумал розповів, як в 90-ті почав працювати разом з Даном Таном під крилом великого боса на прізвисько дядько Френкі; як вони разом спокусили і привели до розпаду спільний малайзійсько-сінгапурський чемпіонат.

Розповів і те, як синдикати купили частку в швейцарських клубах "Сьон" і "К’яссо" і звезли туди "своїх" футболістів. Один з таких - серб Альмір Гегіч - згодом потрапив в розшук, а коли його таки допитали, то зізнався, що зливав матчі для азіатських контор. У сезоні-2007/08 компанія дядька Френкі Stanton навіть стала титульним спонсором "К’яссо", а її логотип розмістили на футболках. При цьому в платіжках клубу Stanton не проходив взагалі.

Трохи пізніше Дан Тан наслідив в Італії, де, за словами Перумала, мав інтерес в "Альбінолеффе":

"Італійці самі вийшли на нас. Вони не знали, що Дан Тан їх використовує. Матч Серії Б може принести на ставках 4-6 млн євро, матч Серії А - 10-15 млн. При цьому італійці отримували лише по 600-800 тисяч за матч. Вони не знали розцінок. У Сінгапурі є контори, які б запропонували їм в 4 рази більше, ніж Дан Тан".

Перумал говорив без угаву. Виявляється, він впливав на відбір на ЧС-2010, куди допоміг протягнути Нігерію і Гондурас, а в його записнику знайшли телефони гравців, суддів і чиновників з 38 країн - переважно Азії та Африки.

Особливо Вілсон Радж "любив" Зімбабве - в цій злиденній, знищеній гіперінфляцією країні він підсадив на свої подачки геть всіх, убивши футбол під корінь. Відвідуваність упала до нуля - всі знали, що це не гра, а заробітки. При цьому Перумал ще і в турне по Таїланду зімбабвійців звозив! Детектив Гранат, який вів справу, був шокований:

"Я спочатку не ставився до нього серйозно, але після тижня за гратами Вілсон Радж сказав мені, мовляв, цей матч завершиться з таким-то рахунком. І все збулося. У них все було схоплено, а ми не підозрювали".

***

Через кілька років все сказане Вілсоном Раджем стало основою книжки "Королі договірняків". Кому цікаво - почитайте. Чтиво це цікаве, але специфічне - як занурюватися в бруд.

This is the match fixing book by Wilson Raj Perumal>>>> Reading is healthy!! pic.twitter.com/Gvxl61akVG

— robertmarawa (@robertmarawa) October 14, 2015

Ну а фіни, вислухавши Перумала, часу не гаяли. У травні 2011-го суд засудив гравців "Оулу" Домініка і Донуелла Йобе до 7 місяців позбавлення волі - вони взяли від Перумала по 50,000 євро за бездіяльність в матчі з "Турку" (0:5) і організували три м'ячі в свої ворота, а Домінік ще й вилучився.

Потрапив під суд і кенійський воротар "Марієгамна" Вілліс Очієнг, якому злочинці заплатили 50,000 євро за погану гру в матчах проти МюПа і "Хаки" восени 2010 року.

Ще більші проблеми пережив "Тампере". Від Перумала федерація дізналася, що клуб отримав майже 300,000 євро від сінгапурської компанії Exclusive Sports PTE Ltd, що становило 30% клубного бюджету на сезон. Слідчі не знайшли кінцевих бенефіціарів фірми, але Перумал їх просвітив - вона належала Дану Тану. За підсумком босів "Тампере" звинуватили у відмиванні грошей і присудили по 6 місяців за гратами. Клуб же був відправлений в нижчі ліги.

Та ж доля ледь не спіткала маленький "Порін Паллойліят" (ПоПа), який виступав у другій лізі. Взимку і навесні 2011-го він отримав від Exclusive Sports PTE Ltd 32,000 євро - і проти власника клубу Анті Суміяли порушили справу. Він відбувся 4 місяцями умовно і повернув всі брудні гроші.

***

Свідчення Перумала зрештою очистили фінський футбол - останні 10 років там знову тихо. Договірні матчі якщо і катають, то вже не так нахабно і не в такій кількості.

Сам Вілсон Радж зараз в Угорщині, де проходить у справі про торгівлю людьми. До суду вона, схоже, не дійде, але угорці хочуть депортувати сінгапурця на батьківщину, що для нього рівноцінно смерті . "Я вже відчуваю, як на шиї затягується петля", - зізнався він в останньому інтерв'ю.

Перумал не перебільшує. Після його одкровень в 2013 році сінгапурська влада заарештувала Дана Тана та його банду. Звинувачення босові так і не пред'явили, але за гратами протримали до січня 2020-го, і лише тоді відпустили. Екстрадиції в Європу, де ділку світили десятки років в'язниці, не сталося, а значить, він все ще в грі. І якщо Тан добереться до балакучого компаньона, то...

Мафія безсмертна - на жаль, тут без змін. ФІФА цим займається, Інтерпол нишпорить країнами третього світу, але, мабуть, найкращий щит для футболу - не вони, а любов до гри. Пафосно, але ж правда. Люди, на кшталт Перумала, залишають від футболу суцільні руїни, на які боляче дивитися будь-кому, хто до нього небайдужий. Саме на таких небайдужих і вся надія.