Він ковзав між захисниками, наче маленьке торнадо. До річниці дебюту летючого голландця

Футбольний сезон 1964-65 став найневдалішим в історії амстердамського "Аякса". За підсумками чемпіонату іменитий клуб посів лише 13 місце з 16 учасників турніру, ледь не залишивши елітний дивізіон. Але за іронією долі саме того сезону у складі команди дебютував її найкращий за всю історію гравець.

Наприкінці 1962 року читачі клубного журналу "Аякса" дізналися, що у клубі підростає новий великий талант – 15-річний Йохан Кройф, за яким варто спостерігати під час матчів молодіжного складу. Через рік Йопі, як звали його рідні та друзі, підписав із амстердамцями свій перший професійний контракт – 4-річну угоду з окладом 15.000 гульденів на рік плюс премії. Раніше йому платили лише по 10 гульденів за матч. Сезон-1964/65 17-річний нападник розпочав уже у першій команді "аяксидів". 24 жовтня 1964 року тренер Вік Бакінгем випустив тінейджера на заміну в товариському матчі з клубом другого дивізіону "Хелмондія-55" (2:3). Дебютант провів на полі лише кілька хвилин, не встигнувши до ладу продемонструвати свої найкращі якості. Проте Бакінгем вирішив надати йому ще один шанс, і 57 років тому, 15 листопада 1964 року, відбувся дебют Йохана Кройфа на офіційному рівні.

Вік Бакінгем і його "Аякс" в сезоні 1964/65 (в центрі - Йохан Кройф) / фото із архіва

Сталося це на стадіоні "Оостерпарк" у Гронінгені, де "Аякс" проводив виїзний поєдинок Ередівізі проти місцевого "ГВАВ-Рапідітас". Під номером 8 у гостей на поле вийшов нікому невідомий субтильний хлопчина з пригладженим коротким волоссям, який замінив у стартовому складі "Божих синів" травмованого Піта Кейзера. І вже з перших хвилин своїми нескінченними ривками почав "накручувати хребці" захисникам суперника, яким насилу вдавалося стримувати цього юркого прониру з дриблінгом, що викликав дратування. Шак Сварт, тодішній капітан "Аякса", пізніше згадував: "Йопі працював і руками, і ліктями, штовхав та дестабілізував супротивника. Він ковзав між захисниками, піднімаючи пилюку, як маленьке торнадо. Він вказував нам, своїм дорослим напарникам і навіть гравцям національної збірної, куди бігти, а куди ні… І що найдивовижніше, малюк часто мав рацію! Він був дуже зрілим. Справжній подарунок Небес футболу, і чарівниця на додачу – таким був Йохан".

Ще до перерви зухвалий дебютант мав кілька непоганих моментів, але воротар GVAV Тоні ван Леувен справлявся з його ударами. Тим часом наприкінці першого тайму травму отримав основний голкіпер "Аякса" Бертус Хугерман, і місце в рамці зайняв його молодий дублер Ронні Бумгаард. Господарі сповна скористалися хвилюванням та недосвідченістю вартового воріт амстердамців: у другій половині зустрічі Герріт ван Тілбург, Піт Франсен та Альберт Альма тричі змусили його виймати м'яча із сітки. Але останнє слово в поєдинку все ж таки залишилося за Кройфом, який зумів забити гол престижу. За три хвилини до кінця гри Йохан таки пробив ван Леувена, в дотик замкнувши передачу Клааса Нунінгі, і встановив остаточний рахунок – 3:1.

Кройф б'є по воротах "Гронінгена". Тоні ван Леувен рятує / фото з архіву

Наступного дня газета Nieuwsblad van het Noorden, що виходила в Гронінгені, опублікувала великий звіт про матч, який ілюстрували фотографії всіх трьох голів, забитих гравцями GVAV. Для гола Кройфа місця не знайшлося. Більше того, автори матеріалу навіть його прізвище не зуміли правильно написати.

Тиждень потому "Аякс" на своєму полі принизив ПСВ з рахунком 5:0, а Кройф, який відзначився голом та двома асистами, був визнаний найкращим гравцем матчу. Після того поєдинку Йохан став регулярно з'являтися у складі, провівши до кінця чемпіонату загалом 10 ігор, у яких забив чотири м'ячі.

Але для "Аякса" загалом той сезон склався вкрай невдало – команда ледь уникла пониження у класі, фінішувавши лише за три очки від зони вильоту. Як підсумок, Віка Бакінгема на тренерському містку змінив Рінус Міхелс, який всю ігрову кар'єру присвятив "Божим дітям", а тепер покликаний був допомогти рідній команді вже в новій якості. Повісивши бутси на цвях, він працював учителем фізкультури у школі для глухих і слабочуючих дітей, але боси аяксидів ухвалили доленосне рішення, довіривши майбутнє клубу малодосвідченому фахівцю. Новий наставник з порога оголосив, що виведе "Аякс" на рівень топ-клубів Європи. Першим, хто заявив про те, що поділяє цю шалену ідею, був 17-річний Кройф, а тому і ставлення з боку Міхелса до нього склалося особливе. Рінус – саме та людина, яка змогла юнака з навіки, здавалося, прилиплим прізвиськом Худий, набити м'язами. Йопі, позаймавшись по складеному спеціально для нього Міхелсом комплексу вправ, перестав нагадувати маленького хирлявого хлопчака. Він швидко зміцнів і ще твердіше почав триматися на ногах, виконуючи слаломні рейди, уникаючи підніжок, поштовхів і зачепів. "Кройф уміє все. Мені іноді здається, що він прибув із іншої планети. Йому й тренування потрібні лише для утримання ігрових кондицій", – захоплювався своїм підопічним Міхелс.

Йохан Кройф у 1964-му році / фото з архіву

А Йохан, ставши основним гравцем команди, почав впевнено витягувати амстердамців із дна, вже наступного сезону привівши "Божих дітей" до чемпіонства. Так розпочиналася нова ера в історії "Аякса" та світового футболу. За кілька років, дивлячись на гру голландського клубу, в Європі заговорили про тотальний футбол.