РФПЛ. Спартак - Зеніт. Дзюба забив!

Москва. Стадіон: "Откритіє Арена"
"Спартак" - "Зеніт" 2:2

Ось цей матч був куди веселіший за хімкінський. Хоча і тут результат вийшов не зовсім по грі - або як мінімум голи у ворота "Зеніта".

Хоча "Спартак", і це треба визнати, продемонстрував, що всі передматчеві розклади - це не більше ніж гра у вгадайку. Так, не відразу - на старті перевага була у гостей. На 1-й хвилині Данні недовикрутив момент у штрафній, на 5-й Гарай після подачі кутового пробив чудово, але трохи неточно.

І в цей момент пішла справжнісінька відповідь "Спартака". Відповідь, головну роль в якій зіграв пітерський воротар Лодигін. Юрій побіг до півкола штрафної на перехоплення довгого навісу. Незрозуміло навіщо, адже там був Ломбертс. Той м'яч вибив - але вкрай невдало, на ногу Зе Луїшу. А гравцеві збірної Кабо-Верде тільки й залишалося, що вцілити в порожні ворота. Він і не промахнувся.

Далі "Спартак", зрозумівши, що цей "Зеніт" можна і потрібно обігрувати - загнав суперника ледь не за Можай, у всякому разі, до середини тайму пітерців не було ні видно, ні чутно. Втім, один гравець "Зеніта" був у кадрі - Лодигін, який постійно перебував у грі. На 18-й хвилині найтяжчу, підступний удар парирував - 2:0 читалося ну дуже відверто.

"Зеніт" ожив у другій половині тайму. Навіть удари пішли, хоч спочатку і нешкідливі. Але коли в команді є Халк, нехай навіть не забиває пенальті - це щось та й означає. Бразилець майстерно виконав штрафний, зі зручної, звичайно, позиції, але так впевнено пробив, що Ребров, навіть вгадавши і майже дотягнувшись, був безсилий.

Трохи пізніше забив той, кого чекали всі вболівальники "Спартака" (а журналісти запитували, чи не переплутав роздягальні) - Дзюба. Правда, гол Артема не був зарахований через офсайд ще на Данні, який пробивав головою (Дзюба добивав після сейва Реброва). Ух і стрепенулися трибуни...

Віддавати цей матч "Спартак", звичайно, не збирався - і другий тайм він погнав з перших секунд. Попов з Зе Луїшем могли не просто вивести команду вперед, а і відрив комфортний забезпечити - але Івелін промахнувся елегантним ударом під дальню штангу, а Жозе не встиг на "стіночний" пас у штрафний.

"Зеніт" огризнувся супершансом, звичайно ж, Дзюби - той не зумів пробити Реброва з двох спроб. І ось вже здавалося, що гра вирівнюється, як Лодигін привіз другий гол. Юрій цього разу вийшов всього лише до лінії воротарського - але циркачу Попову і цього вистачило. Ні, справа не в збігу прізвищ гравця "Спартака" і відомого радянського клоуна - просто Івелін ефектно перекинув м'яч через візаві і, не давши сфері приземлитися, пробив над Лодигіним. Той, звичайно, рвонув назад, та користі...

Далі була боротьба. Жорстка, часом занадто - Боккетті з Дзюбою головами зіткнулися, як кажуть, до першої крові, довелося навіть голову бинтувати. "Спартак" в цій боротьбі досяг успіху - в тому сенсі, що йому-то не треба було бігти забивати. А "Зеніт", здавалося, знову чекає невдача. Але атака на 87-й хвилині, вже традиційно впершись у червоно-білийу захист на центральній вісі - раптом вивернулася ліворуч, а звідти пішов пас на Дзюбу, який таки зробив це, забив "Спартаку".

І, між іншим, не святкував. Як і обіцяв. Але перемогу у своєї колишньої команди вкрав. А взагалі нагорі все залишилося так, як і було - дві нічиї не змінили нічого в першій трійці. Напевно, цьому найбільше повинні радіти армійці.