Роналдіньо. Лист молодшому мені

UA-Футбол представляє переклад матеріалу видання The players tribune, присвячений бразильцю Роналдіньо, який написав лист самому собі.

Дорогий восьмирічний Роналдіньо,

Завтра, коли ти прийдеш додому після гри у футбол, у тебе вдома буде багато людей. Твої дядьки, друзі сім'ї та багато інших, яких ти не впізнаєш, перебуватимуть на кухні. По-перше, ти подумаєш, що пізно прийшов. Немов усі там святкують 18-річчя твого брата Роберто.

Зазвичай, коли ти приходиш додому після футболу, мама завжди сміється і жартує. Але цього разу на її очах будуть сльози. І тоді ти побачиш Роберто. Він обійме тебе і проведе до ванної кімнати, щоб ви були удвох. Тоді він скаже те, що ти не зрозумієш:

"Це був нещасний випадок. Тато пішов. Він помер",

У цьому для тебе не буде сенсу. Що це означає? Коли він повернеться? Як батько може зникнути?

Тато був тим, хто сказав тобі діяти на футбольному полі творчо, той, хто сказав, щоб ти був "вільним художником" – просто грав з м'ячем. Він вірив у тебе більше, ніж будь-хто інший. Коли Роберто став виступати за професійний клуб "Греміо" в минулому році, батько сказав усім: "Роберто добре грає, але його молодший брат стане ще кращим".

Тато був супергероєм. Він любив футбол так сильно, що навіть після роботи на заводі йшов підробляти в охорону на стадіоні "Греміо" в уїк-енд. Як ти більше не побачиш його знову? Ти не зрозумієш, що Роберто скаже тобі.

Ти не відчуєш печалі відразу. Вона прийде пізніше. За кілька років після цього, ти зізнаєшся собі, що батько ніколи не повернеться на землю. Але я хочу, щоб ти зрозумів, що кожен раз, коли м'яч у твоїх ногах, тато буде з тобою.

Коли м'яч у твоїх ногах, ти вільний. Ти щасливий. Це майже те саме, що слухати музику. Те почуття, якими ти хочеш поділитися з усіма.

Тобі пощастило, тому що у тебе є Роберто. Незважаючи на те, що він на десять років старший і вже грає за "Греміо", Роберто буде з тобою завжди. Він виявиться не тільки братом, але і батьком. І найголовніше: він стане твоїм героєм.

Ти хочеш грати, як він, хочеш бути схожим на нього. Коли ти потрапиш у "Греміо" і почнеш грати за молодіжну команду, а твій брат за перший склад, ти будеш йти в роздягальню разом із ним, футбольною зіркою. І кожну ніч, перед сном, у тебе з'являтимуться думки, що ти ділиш кімнату зі своїм кумиром.

На стінах у спальні немає плакатів, стоїть тільки маленький телевізор. Але, в будь-якому випадку, це не має ніякого значення, тому що у тебе не буде часу дивитися якісь матчі. Коли Роберто не їде на ігри, він забирає тебе на вулицю, щоб пограти у футбол.

"Я не шкодую про те, як мене потріпало життя"

У Порту-Алегрі, де ти живеш, є наркотики, банди і такого роду речі навколо. Життя спробує бути жорстким, але поки ти граєш у футбол на вулиці, в парку, зі своєю собакою – ти відчуваєш себе в безпеці.

Так, я сказав про твою собаку, до речі. Це невтомний захисник.

Ти будеш грати з Роберто, грати з іншими дітьми і старшими. Але, зрештою, всім набридне, а тобі захочеться грати ще. Тому переконайся, що ти береш собаку, Бомбома, із собою. Бомбом – це дворняга. Справжня бразильська собака. І навіть бразильські собаки люблять грати у футбол. Він стане для тебе великою практикою для дриблінгу і навичок... і, можливо, першою жертвою "Еластіко".

Багато років потому, коли ти заграєш в Європі, кілька захисників будуть тобі нагадувати про Бомбома.

Твоє дитинство буде сильно відрізнятися від інших. У тринадцять років люди заговорять про тебе. Він почнуть міркувати про твою майстерність і що ти в змозі робити з м'ячем. У той час футбол для тебе залишиться просто забавою. Але 1994 року, коли тобі стукне 14, чемпіонат світу в США покаже тобі, що футбол – це більше, ніж просто гра.

17 липня 1994 року. Цей день пам'ятає кожен бразилець. В цей день ти поїдеш з молодіжною командою "Гремо" на матч в Белу-Орізонте. Фінал Кубка світу покажуть по ТБ, Бразилія зіграє з Італією. Так, вірно, "канарки" вийдуть у фінал Кубка світу вперше за 24 роки. Здавалося, що вся країна зупинилася.

Всюди в Белу-Орізонте будуть розвішані бразильські прапори. У цей день все навколо буде зеленого і жовтого кольору. Кожна точка в місті заповнена людьми біля включеної трансляції матчу. Ти подивишся гру з партнерами по команді. Фінальний свисток дадуть за рахунку 0:0. Гра дійде до серії пенальті. Італія не забиває першою, потім Бразилія. Потім Італія забиває. А після... Ромаріо підійшов. Його крива ліва... м'яч влучає в штангу... і залітає у ворота. Хлопці по команді кричать, не перестаючи.

Італія забиває, і знову всі замовкають. Бранко забиває за Бразилію... Таффарел робить сейв... Дунга забиває...

Та мить не просто змінить твоє життя, але і життя мільйонів бразильців...

Баджо підходить до "точки" від Італії і промахується.

Бразилія стає чемпіоном світу.

Під час божевільного свята, ти зрозумієш, чим хочеш займатися все життя. Ти, нарешті, усвідомлюєш, що футбол значить для бразильців. Ти відчуєш силу цього виду спорту. Найголовніше, ти побачиш, що футбол може принести щастя звичайним людям.

"Я гратиму за збірну Бразилії", – скажеш ти собі в той день.

"Я сміявся, коли говорили, що мені нічого не світить у Шахтарі"

Не кожен повірить в тебе, особливо ті, з ким ти граєш.

Деякі тренери – добре, один зокрема – скажуть тобі не грати так, як це робиш ти. Він думає, що тобі потрібно бути більш серйозним, що потрібно зменшити кількість дриблінгу. "Ти ніколи в своєму житті не будеш так грати на полі", – скаже він.

Використовуй ці слова в якості мотивації. Використовуй їх, щоб зберігати зосередженість. А потім думай про футболістів, які грали красиво – Денер, Марадона, Роналдо.

Подумай про те, що сказав батько: грай вільно і просто грай з м'ячем. Грай з радістю. Це те, що багато тренерів не зрозуміють, але, коли ти знаходишся на полі, тебе неможливо прорахувати. Все відбувається природним шляхом. Той час, який багато витрачають на роздуми, твої ноги вже приймуть рішення.

Творчість буде йти швидше, ніж розрахунок.

Одного разу, всього за кілька місяців після того, як ти дивитимешся на Ромаріо, що піднімає над головою Кубок Світу, твій тренер у "Греміо" затягне тебе у свій кабінет після тренування. Він скаже, що ти отримав виклик в збірну U-17. Коли ти доберешся до тренувального табору в Тересополісі, то побачиш щось, чого ніколи не забудеш. Коли підеш в їдальню, зверни увагу на фотографії, розміщені на стінах – Пеле, Зіко, Бебето.

Ти будеш ходити тими ж холами, що і ці легенди. Сидітимеш за столами того ж кафе, що і Ромаріо, Роналдо, Рівалдо. Їстимеш ту ж їжу, яку їли вони. Спатимеш у тому ж гуртожитку, в якому вони спали. Перед сном, ти будеш думати: "Цікаво, хто з моїх героїв спав на цій же подушці".

Протягом наступних чотирьох років весь твій час почне займати футбол. Все твоє життя проходитиме в автобусах та на тренувальних полях. З 1995 по 2003 роки ти не побачиш відпустки. Це дуже інтенсивний час.

Але коли тобі виповниться 18, ти досягнеш того, чим би твій батько пишався. Ти дебютуєш за головну команду "Греміо". Шкода тільки, що Роберто там вже не буде. Травма коліна скоротить його час у "Греміо", і він відправиться грати до Швейцарії. Ти не будеш ділити поле зі своїм героєм, але ти витратив так багато років, спостерігаючи за Роберто, що знаєш, що робити і як робити.

У дні матчів прогуляйся по парковці, де раніше у вихідні працював твій батько офіцером безпеки. Увійдеш до роздягальні, якою користувався твій брат, коли ти був маленьким. Одягнеш синьо-чорну футболку і подумаєш: "Життя не може бути кращим, аніж у цей момент". Ти подумаєш, що нарешті досяг всього, граючи за команду рідного міста.

Але твоя історія тут не закінчується.

За рік ти зіграєш свій перший матч за національну збірну Бразилії. Кумедна річ станеться. Ти з'явишся в тренувальному таборі на день пізніше, ніж твої партнери по команді. Чому? Ти затримаєшся в "Греміо" через фінал Ліги Гаушу проти "Інтернасьонала". За нього буде грати капітан "золотої" збірної 1994 року Дунга.

Ти добре відіграєш в тому матчі. Так добре, що коли приїдеш в розташування збірної, твої нові партнери по команді – хлопці, які вигравали ЧС-94 – говоритимуть тільки про хлопчину під десятим номером.

Вони говоритимуть про тебе.

Вони почнуть смакувати моменти, як ти обмотав Дунгу. Переможного голу, який приніс титул. Це стане найбільш важливим моментом у твоєму житті. Коли ти досягнеш цього рівня, люди почнуть багато чого очікувати від тебе.

Чи продовжиш ти свій шлях?

Або ж почнеш прораховувати ситуацію? Чи почнеш ти грати більш обережно?

Єдина порада, яку я маю дати тобі. Пройди цей шлях. Будь вільним. Слухай музику. Це єдиний спосіб прожити життя.

Гра за збірну змінить твоє життя. Раптово двері, про які ти навіть не знав, стануть відкриті для тебе.

Ти почнеш думати про гру в Європі, куди пішли багато з твоїх героїв, щоб довести собі. Роналду розповість про життя в "Барселоні". Ти побачиш його нагороди, його "Золотий м'яч", його клубні трофеї. Раптом ти захочеш створити і свою історію. Ти почнеш мріяти про життя за межами "Греміо". І 2001-го підпишеш контракт із ПСЖ.

Як я можу сказати дитині, яка народилася у фавелі, яке життя в Європі? Це неможливо. Ти не зрозумієш, навіть якщо я скажу тобі. Після Парижа прийде черга Барселони, потім Мілана, все почне розвиватися дуже швидко. Деякі ЗМІ не зрозуміють твій стиль гри. Вони не зрозуміють, чому ти завжди посміхаєшся.

Ну, ти посміхаєшся, тому що футбол – це весело. Чому ти повинен бути серйозним? Твоя мета полягає в тому, щоб поширювати радість. Я скажу це знову – творчість над розрахунком.

Будь вільним, і ти виграєш чемпіонат світу для Бразилії.

Будь вільним, і ти виграєш Лігу чемпіонів, Ла Лігу, Серію А.

Будь вільним, і ти виграєш "Золотий м'яч".

Твоя найбільша гордість допоможе змінити футбол в "Барселоні" через твій стиль гри. Коли ти приїдеш туди, "Реал" буде міццю іспанського футболу. До того часу, коли ти покинеш клуб, діти почнуть мріяти грати в "стилі Барселони".

Послухай мене, однак. Твоя роль набагато важливіша, ніж те, що ти робиш на полі.

В "Барселоні" ти почуєш про хлопчину з молодіжної команди. Він буде носити десятий номер, як і ти. Він маленький, як і ти. Він поводиться з м'ячем, як і ти. Ти і твої партнери по команді підете поспостерігати, як він грає за молодіжку "Барселони", і в той момент ти дізнаєшся, що він стане більше, ніж великим футболістом. Цей хлопчик інший. Його звуть Лео Мессі.

Скажеш тренерам, щоб вони взяли його тренуватися з дорослою командою. Коли він прийде, гравці "Барселони" говоритимуть про нього, як бразильські футболісти говорили про тебе.

Я хочу, щоб ти дав йому одну пораду. Скажи йому:

"Грай щасливим. Грай вільно. Просто грай з м'ячем".

Навіть коли ти підеш, вільний стиль залишиться жити в "Барселоні" через Мессі.

Багато чого буде відбуватися у твоєму житті, хороше і погане. Але всьому, що відбувається, ти зобов'язаний футболу. Коли люди ставлять питання про твій стиль або чому ти посміхаєшся після того, як втратиш м'яч, я хочу, щоб ти думав про один спогад.

Коли твій батько покине цей світ, у тебе не залишиться ніяких фільмів про нього. У твоєї сім'ї не так багато грошей, тому у батьків немає відеокамери. Ти не зможеш почути голос свого батька або почути, як він знову сміється. Але серед його пожитків є одна річ, завдяки якій ти завжди пам'ятатимеш про нього. Це фото, на якому ви граєте у футбол. Ви посміхаєтеся, щасливі – з м'ячем біля твоїх ніг. Він щасливий спостерігати за тобою. Коли прийдуть гроші – і тиск, і критика – будь вільним.

Грай так, як він сказав тобі.

Грай з м'ячем.

Роналдіньо.

У матеріалі використані фото Buda Mendes, Camera Press, Edgar Rodtmann, Alexander Hassenstein, Shaun Botterill, theplayerstribune.com