Між Алвесом та Балотеллі. Як бразильські клуби змінюють трансферну політику


Роберто Моралес виділяє трансферні тенденції в бразильському футболі

Між Алвесом та Балотеллі. Як бразильські клуби змінюють трансферну політику

Саме зараз елітний дивізіон бразильського футболу (конкретно це тамтешні гранди, просто їх аж 13 штук) переживає особливий період. Попри економічні проблеми країни, прибутки клубів ростуть, хтось часом потрапляє у зону турбулентності за старі борги, хтось припускається свіжих помилок, однак сама динаміка ринку досить позитивна. Відповідно відстань між європейськими клубами і низкою бразильських лідерів стає меншою. Все одно бюджети грандів Серіе А разів у десять менше за топ-6 Англії, трійку іспанських монстрів, Баварію, Ювентус та ПСЖ. Та від середняків провідних європейських ліг відставання скорочується. Тепер клуби Бразилії почали марити серйозними трансферами.

Різниця в тім, як бачать такі резонансні переходи різні клуби. Наприклад, дуже фінансово успішні Греміо та Корінтіанс поводяться надзвичайно спокійно й зважено, вони ліпше поки не будуть радувати торсиду суперовим придбанням, ніж припустяться помилки. Їхні великі трансфери все одно відбудуться, згодом.

Окрему позицію обрав заможний та успішний Палмейрас, він вирішив витратити гроші на знаменитого тренера Луїса Феліпе Сколарі, який рік тому міг повернутися до Китаю. Також Вердао брав в оренду з опцією викупу зірку все тієї ж китайської Суперліги Рікардо Гуларта. Нажаль, все завершилося скандалом - футболіст травмувався і клуб повівся дещо дивно, відмовився від нього, попри позицію тренера. В усіх інших випадках Палмейрас віддає перевагу тому аби брати хороших футболістів, але не великих зірок. Це стратегія мати ледь не два з половиною рівні склади, що в умовах надзвичайно завантаженого календаря і зовсім неєвропейських за відстанню перельотів, не виглядає безумством.

По справжньому ж ударно вирішили цього літа виступити Фламенго і Сан-Паулу. Вони якраз і є прикладом двох протилежних підходів. Найпопулярніший клуб Бразилії Фламенго націлився було на самого Маріо Балотеллі. Суто в ігровому аспекті такий трансфер міг би принести купу голів та, що найголовніше, перший випадок переходу до місцевої ліги великої євро-зірки у віці ігрового розквіту. Таким може бути погляд на спробу залучити італійця. Фла готовий був платити 5 мільйонів євро за два роки контракту лише заробітної платні, окремо бонуси за трофеї.

Між Алвесом та Балотеллі. Як бразильські клуби змінюють трансферну політику - изображение 1

Червоно-чорних не лякав навіть сумнозвісний характер Супер-Маріо, тобто навіть не характер, а норов скаженої тварини. Дикі та оригінальні типажі в Бразилії зустрічаються значно частіше, ніж в Європі. Але Балотеллі, якщо чесно, навіть для тропічних широт занадто гарячий хлопець. Трансфер зірвався через спробу представників форварда додати деяких нових умов перед самим підписанням, клуб не піддався тиску і потрібний час було втрачено. Чи варто фанам Фламенго про це шкодувати? Ні. Голи Маріо приніс, але, окрім своїх одвічних «фокусів», він підняв би руйнівну хвилю в команді. Фламенго й так має у складі чимало високооплачуваних гравців зі статусом, вони б могли жадати ще більше грошей, дивлячись на рекордні для Серіе А прибутки Балотеллі. Та й є сумніви, що Маріо прижився б у Бразилії. Останнім відомим європейцем у тих краях був Кларенс Зеедорф. Ось лише видатний півзахисник має південноамериканське коріння (народився у Суринамі), а також одружений на бразилійці. Все не як у Балотеллі, бо він з міста Брешия, до якого й повернувся після зриву трансферу до Фламенго. Так буде добре усім.

Натомість Сан-Паулу зміг зробити два гучні підписання. Іспанський ветеран Хуанфран багато чого виграв з мадридським Атлетіко, зі збірною ж був чемпіоном Європи 2012-го. Тобто, його прихід то солідний крок, але він персона не зіркова. А от Дані Алвес став повноцінною бомбою для Бразілейрао. Він найвидатніший правий захисник світу за останні 15 років, також його колекція трофеїв феноменальна, за деякими підрахунками найбільша за футбольну історію. Про Алвеса можна розповідати цікаві, пафосні, гумористичні і навіть скандальні історії, характер у нього вельми непростий, і разом з тим веселий. Алвес може з сваритися з клубним керівництвом, менеджерами, натомість легко знаходить порозуміння з гравцями.

Між Алвесом та Балотеллі. Як бразильські клуби змінюють трансферну політику - изображение 2

Останній ж досвід у ПСЖ відкрив ще його як видатного універсала, котрий спокійно діє майже в опорній зоні, атакувальний хавбеком широкого діапазону, або просто правим півзахисником. В Сан-Паулу йому дали 10-ку, номер у Бразилії ще більш культовий ніж деінде. Підтверджуючи зміну своєї канонічної позиції, Дані забив вже у першому своєму поєдинку. Найголовніше ж, що у цьому трансфері чітко зрозумілий інтерес сторін.

Алвес вже навигравав усього, тому лишитися в Європі міг лише у випадку пропозиції однієї з двох команд, Барселони або Манчестер Сіті. Не дочекавшись, вирішив їхати на батьківщину, адже саме там у серйозний футбол він майже не грав. Також латераль хоче спробувати на смак жорсткої боротьби за високі місця в чемпіонаті, чого не було у нього з часів Севільї. Барселона, Ювентус та ПСЖ в часи перебування там Алвеса домінували в своїх першостях. Дані потрібен хороший тонус, адже 2022-го він мріє здійснити останній похід за останнім бажаним титулом, чемпіона світу. Тоді йому буде 39-ть.

Інтерес клубу теж прозорий. Вони отримують людину-приклад, взірець роботи для усіх інших, лідера роздягальні, жартівника. Заради отримання такого гравця легендарний Раї (генеральний менеджер Сан-Паулу) кілька разів літав до Парижу й вмовляв Алвеса пристати на пропозицію клубу. Не піддатися на вмовляння кумира свого дитинства футболіст не міг. Для Сан-Паулу прихід Алвеса це ще й підтвердження амбіцій, вболівальники мають вірити у серйозність гранда. Торсида ж у клубу не тільки величезна, а й дуже вимоглива. Вона не забуває нагадувати, що з 2008-го триколірні не здобували значних титулів, а хоча б якихось з 2012-го. Алвес коштуватиме дорого та його залучення має чимало очевидних плюсів окрім суто ігрового аспекту, це дуже відрізняє підхід сучасного Сан-Паулу від Фламенго. Обидва то клуби топ-3 за популярністю і топ-5 за фінансовою спроможністю. Обидва скучили за трофеями і обидва не мають своїх стадіонів. Різниця ж у підходах до вирішення проблем, пошуку можливостей для підйому. Здається, у Сан-Паулу шлях вельми логічний - у Фла яскраво авантюрний.

Следите за нами:


Оцените этот материал:
Поділитися з друзями:

Загрузка...
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Коментарі (0)
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти


Кращі букмекери

Букмекер
Бонус

загрузка...