Лібертадорес 2020. Натовп бразильців та захмарний дебютант

Цієї ночі бере старт головний клубний турнір Південної Америки Копа Лібертадорес. Як і минулого року, змагання триватимуть майже 10 місяців, хоча раніше їх робили більш компактними. Також, як і у 2019-му, цього разу фінал буде один, хоча від самого початку турніру у 1960-му грали по два матчі, а часом навіть три. Місцем фіналу визначили Ріо-де-Жанейро і, звичайно ж, “Маракану”. Цій арені останнім часом випадають надзвичайно круті події: 2014-го – фінал чемпіонату світу, 2016-го – відкриття та закриття Олімпіади, 2019-го – фінал Копа Амеріка. Вирішальний матч має відбутися 17-го жовтня.

Перший ж поєдинок прийматиме “Естадіо Мунісіпал Дельгадо” у колишній столиці Венесуели Валенсії. На цій арені, що вміщує майже десять з половиною тисяч глядачів, місцевий "Карабобо” прийматиме перуанський “Універсітаріо де Депортес”, фіналіста Копа Лібертадорес 1972-го року й історично найсоліднішого учасника першого кола кваліфікації. Також від самого старту змагань виступатиме еквадорська “Барселона”, двічі фіналіст цих змагань у 90-ті.

А от вже на наступному етапі будуть не тільки історично успішні команди такі як перуанський “Спортінг Крістал” (фіналіст 1997-го), а й титуловані та дуже потужні нині бразильські клуби “Корінтіанс” та “Інтернасіонал”. Усього ж буде три кола відбору до головної частини змагань. Подолати їх зможуть тільки чотири команди з 19-ти учасників.

Цікавий нюанс міг трапитися з представником Чилі — кваліфікація стартувала б, а один її учасник не був би визначеним. Так було б через те, що розіграш Кубку Чилі 2019 ще не завершено. Тамтешній футбол був паралізований з місяць через масові протести в столиці, згодом – й у інших містах. Через це, до речі, Сантьяго й втратив право проведення фіналу Лібертадорес 2019. Незручностей ж з представником у кваліфікації вдалося уникнути за рахунок того, що у кубку сенсацій не трапилося, тож путівки до головного континентального форуму розподілилися ще до завершення Кубку Чилі.

Усього в розіграші трофею візьмуть участь 47 команд з 10-и країн. До речі, на конгресі КОНМЕБОЛ в парагвайському містечку Луке наприкінці минулого року було визначено, що мексиканські клуби зможуть повернутися до участі у Лібертадорес, як то було раніше, але для того, аби взяти участь у Лібертадорес 2022, їм потрібно узгодити усі конфліктні питання з КОКАКАФ. Окрім мексиканців, до Лібертадорес просяться й представники МЛС.

У поточному розіграші найбільше представництво у Бразилії. За рейтингом країна мала сім місць. Ще одне отримали через минулорічну перемогу “Фламенго”. Шість команд делегує Аргентина. Усі інші мають по чотири місця, проте Еквадор отримав додаткове п'яте, адже його представник “Індепендьєнте дель Важе” виграв минулоріч Копа Судамерікана, другий за престижністю турнір континенту.

Рейтинг команд, за яким визначалися кошики при жеребкуванні, рахували за наступними критеріями:

1. коефіцієнт за останні 10 років у Копа Лібертадорес;
2. історичний коефіцієнт у Копа Лібертадорес з 1960-го року;
3. коефіцієнт за результатами виступів у своїх національних турнірах за останні 10 років.

Груповий турнір почнеться 3-го березня і триватиме до 7-го травня. По дві команди з групи вийдуть до плей-оф, а третє потрапить до Копа Судамерікана.

Деякі проблеми виникнуть в учасників 1/8-ї фіналу через накладку в міжнародному календарі. Якщо з Копа Амеріка турнір не перетинається, то з Олімпіадою – інша історія. Плей-оф стартує 21-го липня. Ігри ж в Токіо проходитимуть з 24-го липня по 9-те серпня.

Фаворитами традиційно залишаються два аргентинські гранди “Рівер Плейт” та “Бока Джуніорс” і усі бразильські делегати, окрім “Атлетіко Паранаенсе”. Найбільш солідно букмекери сприймають минулорічного переможця “Фламенго”, проте зараз ще важко повноцінно оцінювати шанси клубів, адже до плей-оф в клубах ще пройдуть величезні кадрові зміни, особливо влітку. То й ж “Фламенго” з Габіголом і без нього – це майже різні команди.

І на останок – про дебютантів турніру. Цього разу їх троє: “Дефенса і Хусітісіа” з Аргентини, “Серро Лаго” з Уругваю та перуанський “Бінасіонал”. Останній представляє місто Хуліака, яке розташоване на висоті 3 824 метри над рівнем моря. Другим за висотним показником є болівійський “Сан Хосе” з Оруро, 3 735 метрів над рівнем моря. Матчів з цими суперниками бояться навіть гранди, після такого стресу організм проходить “до тями” не менш ніж тиждень.