Репортери били Табареса, а воротар скалічив фотокора. Як Коло Коло переміг Бока Джуніорс

Уявіть собі забитий вщент стадіон. Дуже емоційна південна публіка. Настрій у неї радикальніший за Олега Ляшка вдесятеро. Але не вона створює скандал гіпертрофованого рівня, ні. Ніхто від вболівальників не постраждав. Вони навіть не прорвалися на поле. Якщо щось й кидали з трибун, то це не було важливим чинником події, ніхто того й не згадає. Також гравці двох команд учасниць матчу не били один одного, хіба що по ногах, але й того не було занадто, на рівні звичайного матчу. А от журналісти, телерепортери, поліцейські, гравці одного з клубів та навіть собаки взяли участь у великій бійні.

Це історія про півфінал Копа Лібертадорес 1991 року між "Коло Коло" та "Бокою Джуніорс", що відбувся у Сантьяго 22 травня.

Бій Макул, так звуть цю подію у літописах південноамериканського футболу. Поєдинок, який відкрив чилійському чемпіону шлях до перемоги у турнірі, єдиній й донині для представників його країни.

Перший матч у Буенос-Айресі був помірно скандальним як для наших часів, а тоді він й сприймався як щось зрозуміле, очевидне. Гостям влаштували коридор "вітання", це коли автобус зупиняється скрізь і його закидають камінням та іншим непотребом. Потім на легендарній "Бомбонері" у гостьовій роздягальні зникає вода, коли ж її пустили, то запрацювали крани тільки з холодною. Звичайні пустощі тодішнього футболу. Сам матч був дуже суворим з обох боків. Типовий поєдинок волі, а не розуму, хоча класних виконавців нікому з суперників не бракувало. Дивлячись на склади команд з позиції сьогодення більш солідним виглядає перелік імен у "Боки". Той ж Батістута, Латорре, Граціані. А тренував "генуезців" вже тоді солідний уругваєць Оскар Вашингтон Табарес.

І все ж аргентинці не були абсолютними фаворитами протистояння. Навіть більше, шанси рахувалися приблизно рівними. "Коло Коло" тоді йшов не величезному підйомі, нищив усе на своєму шляху, а за "Боку Джуніорс" були досвід, титули та імена певних виконавців.

Перший матч вона й виграла 1:0.

Отже попереду був поєдинок-відповідь. Стосунки між чилійцями й аргентинцями у футболі завжди були проблемними, типова ситуація для сусідів. Натхненні неймовірним куражем команди й просто якісною грою, чилійські фани чекали на помсту. Живучи в той час саме в Сантьяго, я просто відчував енергетику настроїв. Якогось трешу варто було чекати апріорі, бо це був не матч, а очікування "Великого реваншу".

У тунелі, що вів на поле "Боку" зустріли написи про неймовірність їхнього суперника й про те, що перемога не є усім, вона більше понад усе.

Підґрунтя великого шкандалю було закладене.

Матч пішов за сценарієм "Коло Коло", котрий з допомогою трибун атакував несамовито. Проти майстерності суперників працював тоді ще ніким окрім команди Мірко Йозіча не використаний в Південній Америці даймонд. Півзахист господарів рвав шаблони, а наявність фальшивого форварда додавала несподіваності.

На 64-й хвилині аргентинець з "Коло Коло" Рубен Мартінес забив після ідеального пасу з флангу від співвітчизника Бартіччотто. А за дві хвилини вже сам Марсело Пабло Бартіччотто, який згодом отримає чилійське громадянство, відзначився після флангового забігу Мендоси та пасу "Качки" Янеса. "Бока Джуніорс" після цього відіграла найкращий період у тому матчі й Дієго "Гамбета" Латорре забив гол за гостей з прекрасного пасу Батістути.

Та вечір не належав гостям. Рубен Мартінес забив гол з після передачі того ж Янеса.

Ось тоді й почалося. Фотокори вибігли з за воріт й почали фільмувати змученого голкіпера Карлоса Фернандо "Мавпу" Монтойю. Той сказився й накинувся на одного з них. Кіпер повалив порушника й бив його ногами в обличчя, йому допомагав резервіст-ветеран Енріке Арбіна. Потім з’ясується, що фотокор Родріго Арангуа втратить зір на одному оці і частково на іншому. "Бока" та особисто Монтойа виплатять гігантські штрафи, аби лише уникнути дискваліфікації. Точних сум ніхто не вказав, а в ЗМІ фігурували різні цифри, десь на рівні половині річного бюджету клубу. Арбіна ж кар’єру після того завершив.

На поле кинулися й поліцейські з собаками. Один з чотирилапих на прізвисько "Рон" вкусив Монтойю за сраку. Через це він (собака) - легенда клубу, на його могилі завжди свіжі квіти і футболка "Коло Коло".

Тим часом пішла й зворотня реакція - журналісти, що були біля поля, накинулися на гравців "Боки", поліція їх не зупиняла. Один з фотокорів використав свій апарат на шлейці як нунчаку й влучив в обличчя доброго й завше стриманого Табареса. Була бійня. Навіть дуже чемний Габріель Батістута зірвався й кидався на агресивних медійників. Команда ж господарів відразу з початку конфлікту відійшла від суперників, а дехто навіть у підтрибунні приміщення.

До речі, про трибуни. Ніхто не прорвався на поле з однієї простої причини - це було Чилі "пост Піночет", силовиків просто боялися, а ті ще й мали повноцінне бойове озброєння. Тільки через це емоції не виплескувалися до самого поля.

Матч завершився перемогою "Коло Коло" 3:1, що означало прохід до фіналу. На диво за десять років голкіпер Монтойя відіграв один сезон в Чилі за "Консепсьон", в столиці ж його оточувала посилена охорона, ненависть до аргентино-колумбійця була неймовірною.