Майбутній клуб Тайсона, експресія Сампаолі, потенціал Сан Паулу. Ультра інтрига в Бразилії

Бразильський чемпіонат вже перетнув екватор і цього разу інтрига в ньому максимальна. Взагалі-то очікувати великої боротьби за титул в країні, де існує 13 історичних клубів грандів, дуже логічно. Проте вже понад 15 сезонів поспіль того не відбувалося, коло претендентів на загальну перемогу вже після першої частини змагань не виходило за межі п’яти команд.

Проте нині вісім команд мають шанси на глобальний успіх. Екстра щільний календар матчів, постійні проблеми з футболістами, у яких виявили короновірус – все це додає елементу несподіванки та інтриги. Навіть за відсутності "Крузейро", який нині веде боротьбу у другому дивізіоні та намагається розібратися з боргами, зокрема, перед луганською "Зорею", у бразильській еліті дуже гаряче.

Серед найбільш постраждалих від Ковід-19 виявився минулорічний чемпіон "Фламенго". Його склад формально мало змінився з часів великих перемог під орудою Жорже Жузуша. Пішли Пабло Марі та Рафінья. Але Габігол і Дієго Алвес давно вибули з бойового списку, інші лідери теж чимало пропустили, тож гравці резерву отримали свої шанси. Матеузіньйо, Матеус Тулер, Натан, Мічаел зіграли вже достатньо аби справити позитивне враження.

Головна ж зміна у "Фла" це модель гри, привита каталонцем Доменеком Торрентом, колишнім помічником Пепа Гвардьойли. Схему 4-2-3-1 він рішуче змінив на 4-3-3 і послідовно працює в новому режимі. І без того досить агресивна гра найпопулярнішої команди Бразилії стала ще більш ультимативною, заточеною на тотальний контроль м’яча і усієї ширини поля. Коли це працює, команда здатна знищувати усіх опонентів, як то було у матчі проти "Корінтіанса" (перемога 5:1). Проте за останній час суперники двічі не просто переграли "Фламенго", а й розгромили його. "Сан-Паулу" 4:1, а "Атлетіко Мінейро" 4:0. Наслідком погромів стала відставка тренера. Тепер проект очолив Рожеріо Сені.

Мінейро ж насправді вразив грою проти чемпіона. Мабуть, то був найкращий футбол, побачений у Бразілейрао 2020. Віддавши повністю ініціативу, "скажені півні" атакували акцентовано і дуже потужно. Вони частенько глибоко сідали у захист, але несподівано вміли пресингувати по всьому полю.

"Атлетіко Мінейро" команда повністю тренерська, уся її сила це мудрість та експресія аргентинця Хорхе Сампаолі. Минулого року він дуже добре попрацював з "Сантосом". Там він теж мав обмежені ресурси. Тепер той самий шлях він торує у Белу-Орізонті.

Цей тренер заробляє більше жовтих карток, ніж футболісти і разом з тим він напрочуд ефективно працює зі складом без зірок. Керівництво клубу головну ставку зробило на нього, саме Сампаолі найдорожчий актив клубу, його зарплата найвища в Бразилії (якщо рахувати з преміальними). Це ускладнює роботу на трансферному ринку, хоча нещодавно підписали відомого чилійця Едуардо Варгаса та перспективного аргентинця Матіаса Зарачо. Та все одно ресурсів Сампаолі бракує, він може повторити свій минулорічний результат, віце-чемпіонство.

Атлетіко Мінейро - Фламенго 4:0. Відео огляд матчу

На чолі ж турнірної таблиці "Інтернасіонал". Той самий, що буде наступним клубом Тайсона. Ось саме зараз прихід цього гравця неймовірно допоміг би червоному клубу, але повернення до рідних полів гравця "Шахтаря" відбудеться наступного року. Попри наявність фінансових можливостей "Інтер" не може викупити контракт гравця зараз, адже донеччани прагнуть утримати бразильця до кінця євро сезону.

В цілому "Інтер" виглядає дуже збалансованим у грі, розумним та послідовним. Аргентинський наставник Фернандо Кудет виплекав дуже керовану й розумну команду. Його (чи вже не його, адже Кудет має очолити "Сельту") проблемою нині є відсутність гравців атаки. Знаменитий ветеран перуанець Паоло Герреро давно вже не грає, а тепер ще й вибув Тьяго Галярдо, котрий є головним бомбардиром першості. Ось тут якраз потрібен би був Тайсон.

Лідером ж за потенційними очками є "Сан-Паулу". Вперше з часів Мурісі Рамальйо та Рожеріо Сені цей клуб реально претендує на титул. Доводиться лише дивуватися тому, як довго керівники клубу терпіли невдачі тренера Фернандо Дініца. Цей класичний футбольний ідеаліст настирливо будував свою команду і не зважав на поразки. "Це наш футбол" - жартував вже віце-президент "Сан-Паулу" після чергової невдачі у матчі, в якому підопічні Дініца повністю перегравали суперника. Ці набиті гулі таки трохи змінили підхід тренера в бік прагматизму, хоча не позбавили його віри в конструктивну гру. Перехід до більш раціонального футбол теж не був простим, саме в цей час "Сан-Паулу" вилетів з Копа Лібертадорес і згодом з Копа Судамерікана. Керівництво знов зробило великий вдих та видих і все ж залишило тренера. Велика перемога над "Фламенго" в матчі, що почався з пропущеного голу вже на 6-й хвилині стала нагородою за терпіння. Якщо "Сан-Паулу" переможе у трьох перенесених через пандемію матчах, то матиме солідний відрив, але з урахуванням щільності календаря це надто складне завдання.

"Флуміненсе", "Палмейрас" й "Сантос" теж тримаються у межах чемпіонської гонки. Реально ж претендувати на серозний успіх з них готовий лише "Палмейрас". У нього є дуже якісний склад, можливість ротацій та солідний бюджет. Нещодавно очолив команду молодий (41 рік) португалець Абель Феррейра, який раніше працював у "Бразі" та ПАОКу. Від швидкості його адаптації до бразильських реалій і буде залежати успішність чи ні "Палмейраса" у поточному сезоні.

Іноземні тренери ж в Бразилії це тренд. Жоже Жесуш, Жесуальдо Феррейра, Торрент та Рафаель Дудамель цього сезону вже працювали з місцевими клубами. Нині ж тренують згадані Абель Феррейра, Кудет, Сампаолі та португалець Са Пінту "Васко" і аргентинець Рамон Діас "Ботафого". Двоє останніх мають витягувати історичних грандів з зони вильоту де також опинився і "Атлетіко Паранаенсе", до якого повернувся 37-річний екс-донеччанин Жадсон. "Атлетіко" виглядає зовсім дивно в компанії невдах, адже має досить бойовий склад і грає в розумний футбол. Проблемою ж стала фантастична плинність тренерів, через що команда просто губиться.

Серед відносно успішних команд і претендентів на чемпіонство варто згадати "Греміо". Він побував серед аутсайдерів, але почав стрімкий підйом. П’ять перемог в усіх змаганнях поспіль повернули його до життя. Традиційно мушкетерам з Порто-Алегрі не вистачає кадрового ресурсу і просто якісних гравців, але Ренато Гаушо вже стільки разів обманював долю і робив дива, що в нього важко не вірити. На тріумф в чемпіонаті у цього тренера навряд чи вистачить сил. А от за кубкові трофеї він точно побореться.