Коли заспівав півень. Підсумки чемпіонату Бразилії

Бразілейрао 2021 видався надзвичайно цікавим і рівень конкуренції у ньому помітно зріс у порівняні з попередніми сезонами. Парадоксально, але це відбулося на тлі того, що більш ніж половину першості одноосібний лідер "Атлетіко Мінейро" тримав комфортний відрив від конкурентів, а десь за десять турів до фінішу у його перемозі важко було сумніватися.

Тож підбиття підсумків варто почати саме з нього. Від самого старту чемпіонату існували три головні претенденти на чемпіонство: "Фламенго", "Палмейрас" та "Атлетіко Мінейро". Вони мали серйозну перевагу у якості складу, бюджеті та послідовності роботи в останній рік над усіма іншими. Теоретично до цієї компанії міг би доєднатися ще "Корінтіанс", проте другий за популярністю клуб країни десь з половину нинішнього року мав досить нестабільну фінансову ситуацію.

Так частенько трапляється у Бразилії – сильний, популярний клуб на певний (цілком можливо, нетривалий) період має проблеми з грошима. Це може бути зумовлено проблемами в директораті, зміною керівництва, необхідністю терміново сплачувати за кредитними угодами. Але як тільки головні питання вирішено, все налагоджується і з’являються нові фінансові можливості, стабілізується атмосфера в клубі. Жертвою саме таких процесів став "Корінтіанс". Коли ж проблеми минули, затвердився на новому місці тренер Сілвіньо, прийшли відомі та майстерні гравці, такі як Роджер Гедес та екс-шахтарівець Вілліан, все відразу налагодилося і лише дещиці "Тімао" забракло для потрапляння до топ-четвірки. А от майбутній чемпіон був неймовірно послідовним. Сильний склад у нього формувався ще за часів роботи нинішнього тренера "Марселя" Хорхе Сампаолі. Цей ж сезон команда почала під керівництвом Куки, наставника, який 2013-го року приводив "Гало Доідо" (прізвисько мінейрос, що очначає "скажений півень") до перемоги у Копа Лібертадорес. Він ж у розіграші Лібертадорес 2020 довів досить скромний нині за складом "Сантос" до фіналу цього ж турніру.

Кука людина дуже досвідчена, спокійна та набажна. Його футбол завжди вважали прагматичним, але цього року він продемонстрував достатньо гнучкості, аби заперечити проти статусу "автобусника". Цікаво, що з його переможної команди 2013-го року до нинішнього тріумфу лишився один тільки 36-річний захисник Ревер. В цілому, керівництво "Атлетіко Мінейро" провело гігантську трансферну роботу – у команди на кожну позицію було дійсно по два дуже сильних гравці. Серед них і Чече, знайомий нам по виступах за київське "Динамо". Його майбутні чемпіони купили у "Сан Пауло" і дуже цінують. Мабуть, тому, що на відміну від киян знають як використовувати. Че Че починав як незамінний основний, проте наприкінці сезону частіше починав в резерві ніж в основі. Щоправда до нього претензій не було – надто потужно виглядав його конкурент Жаїр. У "Гало Доідо" багато футболістів з європейським досвідом: Маріано ("Бордо", "Севілья", "Галатасарай"), Додо ("Рома", "Інтер", "Сампдорія"), Гільєрме Арана ("Севілья", "Аталанта"), Хуніор Алонсо ("Лілль", "Сельта"), Че Че ("Динамо"), Едуардо Варгас ("Наполі", "Валенсія", "Квінс Парк Рейнджерс", "Гоффенгайм"), а згодом підїхав той самий Дієго Коста ("Пеньяфел", "Спортінг" Брага, "Сельта", "Альбасете", "Вальядолід", "Атлетіко", "Челсі"). Останній вміло міг підмінити Халка, або зіграти з ним в парі, створюючи вбивчий за фізичною силою, досвідом та майстерністю дует.

Ну а Халк це беззаперечно найкращий гравець Бразілейрао 2021. Я не певен, що він часів виступів у "Порто" був кращим за нинішню версію. Навіть схиляюся до того, що саме теперішній Халк (бразильці його звуть Улк) це його піковий варіант, досвід 35-річний нападник використовує максимально. Він лідер, найкращий бомбардир чемпіонату та Кубку Бразилії (останній він ще може виграти, попереду фінал проти "Атлетіко Паранаенсе"). Не дарма у такому віці він повернувся до національної збірної. Також особливо варто відзначити двох аргентинців, атакувальних хавбеків Начо Фернандеса та Матіаса Зарачо. Перший вже перетнув позначку у 30 років, проте він людина, яка була лідером у "Рівер Плейті" Марсело Гальярдо, що вже є ознакою високої якості. Другий ж у 23 роки стрімко прогресує і є яскравим виконавцем.

Символічно, що з восьми найбільш відвідуваних матчів чемпіонату шість були на рідному стадіоні "Гало" "Мінейрао", кожного разу понад 50 тисяч торседорес. Цікаво, що ще дві гри з таким показником відбулися на "Кастелао", але господарями були різні команди, сусіди-вороги "Форталеза" і "Сеара".

Якщо в чемпіонаті "Атлетіко Мінейро" був ідеальним, то у Лібертадорес йому відверто не пощастило – з чотирьох таймів півфіналу проти "Палмейраса" він мав відчутну перевагу у трьох, але 0:0 та 1:1 за рахунок виїзного голу суперника зупинив "Скаженого півня". Отже, перемогу в цьому турнірі буде завданням вже на 2023 рік.

Надзвичайно потужним був склад і у "Фламенго", котрий у підсумку став другим. Дієго Алвес, Філіпе Луїс, Давід Луїс, Ісла, Жерсон (залишив команду посеред сезону), Евертон Рібейро, Дієго Рібас, Родріго Кайо, Джорджиан Де Арраскаета, Мішаел, Вітіньо, Бруно Енріке, Габігол. Проблемою для "Фла" була позиція тренера. Рожеріо Сені виявився не готовим до тотально тиску з боку торсиди і керівників. В минулому чемпіонаті він прийняв команду за три місяці до фінішу і зробив її чемпіоном, а от на більш довгій дистанції розгубився. Його замінив культовий наставник Ренато Гаушо і спробував усе виправити – йому вдалося надзвичайно багато. Певний час за втраченими очками його "Фламенго" поступався "Атлетіко Мінейро" мінімально, але багато пропущених ігор це не стільки шанс наздогнати, скільки страшне фізичне навантаження в умовах і без того жорсткого календарю. Отже чемпіонство виявилося недосяжним, гру ж було налагоджено і сумнівів у другій позиції не виникало. Проте Ренато залишив "Фламенго" за два тури до завершення змагань. Причиною стала поразка у фіналі Лібертадорес. Терпіти впевненого у собі і епатажного тренера керівництво не захотіло і шукало підстави для розставання. Ситуація де зійшлися дві надто великі сили та великі его – найпопулярніший клуб Бразилії, який себе позиціонує неперевершеним та найуспішніший в новітні часи тренер країни, який вважає свою думку єдиною вірною в усіх ситуаціях.

Третім став "Палмейрас" і керівники певний час були не в захваті від цього. У "Вердао" потужний бюджет, свій екстра-сучасний стадіон, прекрасний склад. Але усі сумніви перекреслила перемога у Копа Лібертадорес. Таким чином португальський наставник Абель Феррейра виграв два головних клубних трофеї Південної Америки за менш ніж півтора роки перебування в "Палмейрасі". До речі, чутки про його можливу появу біля керма київського "Динамо", а згодом про відмову від такої пропозиції виглядають просто смішно. Він має великі амбіції і після двох перемог у Лібертадорес точно є об’єктом полювання клубів з європейської топ-5. Дійсно, він може залишити "Палмейрас", але зовсім не через пропозиції клубів рівня "Динамо", адже бюджет його нинішнього клубу сягає приблизно 100 мільйонів доларів. Проблемою ж є небажання дружини з дітьми переїздити до Бразилії, але нова президентша "Палмейраса" Лейла обіцяє це питання владнати.

Найбільшим дивом Бразілейрао 2021 варто назвати "Форталезу". Аргентинський тренер Хуан Пабло Войвода зумів привести її на фініш четвертою – фантастичний прорив без особливих ресурсів. Імена лідерів команди чітко це підкреслюють: Беневенуто, Яго Пікачу, Матеус Кріспім, Робсон – усі вони є локальними зірочками, навіть не зірками.

За інших обставин на місці "Форталези" мав бути "Ред Булл Брагантіно". Це дуже послідовний і ґрунтовний проект, який ставить на меті перемогу в чемпіонаті у найближчі чотири роки. У нього немає бюджету рівня "Фламенго", "Палмейраса" чи "Атлетіко Мінейро", але фінансування хороше і, головне, дуже стабільне. Клуб надзвичайно успішно збирає цікавих молодих гравців. "Червоні Бички" зробили ставку на перемогу у Копа Судамерікана (аналог Ліги Європи) і витратили на це чимало сил, однак програли у фіналі "Атлетіко Паранаенсе". "РБ Брагантіно" бере своє за рахунок класного менеджменту і довірі тренеру – Маурісіо Барбьєрі ледь не єдиний наставник у Бразілейрао, якому кожного дня не намагаються розповісти, як треба виконувати його роботу.

Окремою історією цього чемпіонату є виліт з еліти "Греміо". Клуб з сучасним стадіоном і досить хорошим складом (минулого сезону фінал Кубку Бразилії та півфінал Лібертадорес) почав валитися з самого старту. Впродовж 2021 року його тренували такі статусні наставники як Ренато Гаушо, Луїс Феліпе Сколарі, Тьяго Нуньєс і Вагнер Манчіні – нічого не допомогло. Провал йшов за провалом, тож причини бід знаходяться більше в кабінетах ніж на полі. Не допоміг і колишній гравець "Шахтаря", "Баварії", "Ювентуса" Дуглас Коста. Його повернення мало врятувати "триколірних мушкетерів", та команда вже летіла в прірву і ні Мессі, ні Левандовський її б не зупинили. Невдачі, сварки та погані передчуття накопичилися у гігантських кількостях. Зазначу, що у 2021-му "Греміо" мав бюджет у понад 40 мільйонів доларів, у Серії Б він скоротиться до 20-25, хоча й цього має вистачити для легкого повернення. Проте, лише в теорії.

Якщо найкращим гравцем Бразілейрао 2021, без жодних сумнівів, став Халк, то з визначенням відкриття чемпіонату важче. Мічаел з другого дивізіону перейшов до "Фламенго" і завершальну частину першості під керівництвом Ренато Гаушо провів неперевершено. Якщо б так грав весь чемпіонат, то потіснив би Халка. Юрі Альберто добре забивав у "Інтері" за підтримки Тайсона. Проте, на мій смак, найкраще себе проявив Андре, 20-річний опорник з "Фліміненсе". Саме його позиція і вік вражають, коли дивишся за грою цього хлопця. Для нього це лише другий сезон у головній команді та й у дорослому футболі.

Найкращим ж воротарем першості варто назвати Майлсона зі "Спорт" Ресіфі. Акцентую увагу саме на його позиції через те, що "Спорт" заздалегідь вилетів з Серії А. Майже двометровий брутальний на вигляд голкіпер все одно зміг себе проявити якнайкраще, нагадуючи приклад Дієго Алвеса у "Алмерії" свого часу.

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine