Футбол завтрашнього дня. Що зробить з АПЛ новий телевізійний контракт

П'ять мільярдів фунтів. Ще пара витків кризи, і на ці гроші можна буде купити всю Україну. Але в Англії такі гроші вливаються в футбол, причому всього в одну його спонсорську складову. Телекомпанії Sky і BT Sports об'єдналися, щоб викупити у Англійської Прем'єр-ліги права на показ матчів у 2016-19 рр.. Черговий текст циклу пояснює, як зміниться АПЛ з новими грошима – і чому успіхи в єврокубках англійцям все одно будуть не гарантовані.

Сакраментальне питання «звідки взялися такі гроші» докладного звіту не вимагає. Англія не перше століття безнадійно хвора на футбол – і, що важливо, ця хвороба ретельно підігрівається. 168 000 000 фунтів від контракту буде направлено на створення нових полів. Торік на майданчиках, що фінансуються АПЛ, займалися 700 000 чоловік, а абонентська база Sky перевищує 10 000 000 абонентів. І треба розуміти, що хворіє футболом не умовний Уругвай, а країна з п'ятим ВВП на планеті.

Цікавіше зрозуміти, що стане з АПЛ, що грає по новим фінансовим правилам.

Поява у футболі власної версії НБА

«Прем'єр-ліга перетворилася на футбольну НБА: всі хочуть там грати - навіть за маленькі клуби»

Президент «Марселя» Венсан Лабрюн

«Борнмут» за 7 мiльйонiв фунтів підписує Граделя в «Сент-Етьєні». «Сандерленд» за 8 купує в «Динамо» Ленса. «Ньюкасл» за цілих 14 000 000 витягує з ПСВ Вейналдума. Навіть команди, чиї реалії або перспективи останнім часом пов'язані з терміном «Чемпіоншип», можуть собі дозволити зірок бідніших ліг. З сезону-16/17 будь-який клуб АПЛ буде заробляти від телебачення більше будь-якого голландського. Стадіони у англійських команд теж величезні, на маркетингу вони заробляють теж здорово – ось і виходить, що зарплата рівня зірки «Аякса» буде якщо не в «Борнмуті», то в «Вест Бромвічі».

НБА-зація помітна вже зараз. Найрізноманітніші футболісти в інтерв'ю прямо кажуть: «Хочу грати в АПЛ», без вказівки якогось конкретного клубу. Виступи в самій лізі почесний, навіть якщо ти не борешся за титули: Марк Шварцер або Бред Фрідель стали легендами футболу своїх країн, граючи за посередні команди. Десятиліття тому середні команди утримували у себе воротарів збірних США та Австралії – тепер в них грають голкіпери «ле бльо» і «ораньє».

Гонка озброєнь

Новий контракт діє з наступного року, а кидатися грошима середняки почали вже зараз. Гроші від ТВ-контракту отримають 20 клубів, і потрібно за будь-яку ціну забезпечити собі перебування в цих 20. Ось вона, радість і біль клубів АПЛ – потрібно витрачати багато грошей, щоб отримати багато грошей. Величезні доходи не завадили «Портсмуту» витрачати ще більше і в підсумку збанкрутувати; будь-який середняк АПЛ повинен купувати топових гравців, щоб не фінішувати в зоні вильоту. Що буває, коли відмовляєшся від витрат, можна було побачити в минулому сезоні: «Бьорнлі» часом показував відмінний футбол, але не зміг уникнути повернення до Чемпіоншипу.

Втім, це проблема більше менеджерів і керівників клубів. «Горе» уболівальників полягає в тому, що гроші витрачаються на хороших футболістів, а не йдуть в кишеню власникові. Хороший стадіон, поле, маркетинг – розвивати все це в Англії намагаються більше, ніж де-небудь ще.

Зниження інтересу до інших турнірiв

Бідний, бідний Кубок Англії. Найперший турнір в історії футболу і раніше опинявся в тіні найдорожчого, а зараз в ньому, як у Кубку Ліги, який-небудь гранд може випускати полудубль у фіналі. До речі, Кубок Ліги з таким підвищенням вартості рядової гри АПЛ може просто припинити існування – він зовсім вже нікому не потрібен, окрім команд нижчих ліг.

Давайте подивимося правді в очі: сезони, коли «Бірмінгем» і «Уїган» вигравали трофеї і при цьому вилітали в Чемпіоншип, принесли для клубів набагато більше шкоди, ніж користі. Шкоди не тільки у фінансовому плані, але й у спортивному (з хорошими суперниками вони грають зараз?), кадровому (хороші у них склади, Кубки допомогли залучити гравців?), маркетинговому (багато фанів по всьому світу?) І якому завгодно ще. Разовий успіх означає менше, ніж постійне перебування на елітарному рівні.

Проблема з вихованням нових талантів

Коли клуб має можливість придбати кращого гравця Голландії/Португалії, йому не обов'язково довіряти академії. «Челсі» взагалі не підпускає до основного складу вихованців після Джона Террі, «Ман Сіті» перший рік не тяжіє до нуля англійців серед 10 польових гравців.

Справа не в тому, що на чолі клубів сидять ідіоти (якраз навпаки) або «гнобителi» талантів. Просто юніор на початку кар'єри рідко (практично ніколи) показує стабільно високий рівень гри. У Прімері через брак варіантів його ставлять в основу, терплять невдалі гри – в АПЛ, з її конкуренцією, результат потрібний тут і зараз. Потрібно бути зіркою рівня Руні або Джеррарда, щоб в 18 років бути краще за всіх, кого може купити твій ліверпульський клуб.

Втім, чутки про смерть англійського покоління в принципі сильно перебільшені. Збірну Англії не даремно називають найпереоцiненною командою в історії спорту: статус гранда не заважав їй періодично не виходити у фінальні частини турнірів. Коли в англiйському чемпiонатi грали суцільно британці, збірна просто за спортивним принципом не виходила на чемпіонати світу-74, -78 і 94. ​​Збагачення ліги дозволило збірній Англії принаймні регулярно грати на ЧС: так, юніорам стало важче пробитися в АПЛ, зате вони стали займатися на нормальних полях і з кращими тренерами.

Перегрів ринку

Ну і найголовніше – чому контракти в 5 або 55 мiльярдiв не гарантують міжнародних титулів.

Самі по собі гроші – не більше ніж папір. Її купівельна спроможність формується мільйоном різних факторів, зовсім не одним курсом Центробанку. Склянка води у вашому місті і посеред пустелі може коштувати абсолютно різні гроші. Устриці століттями вважалися їжею бідняків, але коли бідняки їх майже всіх виловили, й вони стали рідкістю – молюсків раптово «розсмакували», визнали делікатесом і стали продавати дорого. Чорний перець в Середньовіччі жінки носили як прикрасу, поки прянощі не стали доступними для всіх ... Товар незмінний, його вартість скаче.

Якщо «Ньюкасл» і «Сандерленд» отримують від телебачення n мільйонів фунтів, то саме n вони будуть розпоряджатися в спробах посилення. Намагаючись придбати потрібного гравця, «сороки» і «коти» будуть так чи інакше конкурувати один з одним, пропонувати більше і більше. У підсумку значна частина цього ТБ-контракту просто осяде на рахунках португальських клубів і особисто Жорже Мендеша, а за потрібного футболіста англійці просто викладуть більше, ніж раніше.

Ще не варто забувати про такий делікатний момент, як трансфери між клубами АПЛ. Це зовсім особлива історія: у клубів А і Б дуже багато грошей, і за бажаного гравця одна готовий заплатити іншому значну їх частину. З контрактом в 3 мiльярди фунтів «МЮ» платив «Саутгемптону» за Люка Шоу 35 мiльйонiв. З контрактом в 5 він платитиме за таких шоу 50 000 000. З контрактом в ₤50 млрд зірки АПЛ будуть іти з молотка за сотні мільйонів ... Товар незмінний, його вартість скаче.

Арабські шейхи люблять коней і перепродують один одному арабських скакунів за 10, 20, 40 мільйонів доларів. Чи варті конячки таких грошей? Для арабів - так. Ціна спортсмена визначається не якимось граничним числом фунтів, а кількістю і якістю бажаючих його придбати. Колись Брайан Клаф наказував оформити трансфер в 999 999 фунтів, тому що сума в мільйон за одного гравця йому самому здавалася неймовірною.

Гроші - кров не тільки економіки, а й спорту. З новим ТВ-контрактом АПЛ стане ще яскравішою, ще цікавішою, ще менш передбачуваною. Але ніяка гора грошей не гарантує виграш ЛЧ сама по собі.