Прімера. Сельта - Барселона 4:1. А що ви хотіли - матч лідерів!

Віго. Стадіон Балаїдос. 23 311 глядачів
"Сельта" - "Барселона" 4:1

От бачите. А ви не вірили, що на "Балаїдосі" дійсно буде зіграний матч лідерів чемпіонату. Таке враження від гри, що й у "Барселоні" в це не вірили. Ну от зіграла попередній матч пара центр беків Бартра-Маскерано. Нормально зіграла, Марк ще й гол забив. Ні, треба було ставити Піке, який тільки-но відбув свою чотириматчеву дискваліфікацію. Ох, будуть Луїсу Енріке згадувати це кадрове рішення, будуть…

Хоча – давайте будемо чесними. "Сельта" з перших хвилин, не зважаючи на те, хто там грав проти неї в центрі каталонської оборони, пішла уперед – і цим трохи ошелешила гостей. Тобто звісно ж очікувалося, що галісійці не будуть сидіти на своїх воротах і вибивати м'яч в аути – але все одно вийшло дещо несподівано.

Аж так, що перший нормальний момент в атаці чемпіони організували аж на 15-й хвилині. Правда, організували по-чемпіонськи – Мессі шикарним пасом вивів на удар Неймара, а той не менш шикарно пробив у Серхіо Альвареса. Майбутнього, гм, співгероя матчу. Але тоді, після моменту у бразильця, здавалося – ну от нарешті почалася та гра, яка і має бути. А насправді то був лише невеличкий відступ від геніального сценарію, написаного як мінімум двома людьми. Причому обидва у свій час пограли за "Барселону", правда, разом за каталонську команду вони відіграли лише 16 хвилин. І отепер зустрілися по різні боки барикад.

Ні, в першому голі вини Піке не було. Там чиста естетика – Ноліто красивим ударом по дузі поклав м'яч в дальній кут, для більшого ефекту ще й стукнувши ним у штангу. А от другий гол Херард привіз своїй команді самостійно і добровільно. Хто його просив мудрувати з м'ячем, коли поруч були Ноліто і Аспас – а позаду нікого? Ну от і домудрувався, що Мануель (так насправді звуть Ноліто, а те ймення, під яким ми його знаємо, це лише прізвисько) перехопив м'яч, дав пас на хід Яго – і той просто і без прикрас перекинув Тер Штегена.

От далі почалася та сама гра, якої від "Барселони" чекають лише суперники. Бо це було нудно і одноманітно – по-гандбольному ходити периметром штрафного, шукаючи шпарину в потужних редутах суперника. На 40-й хвилині Неймар таки зумів продертись всередину, та Аугусто Фернандес виніс м'яч на кутовий. Ото і весь перший тайм для гостей.

В другому прогнозовано було веселіше. "Барселоні" нікуди було діватись, тільки йти уперед – а "Сельта" почала улюблену гру тих, хто забиває у першому таймі – ловити на контратаках. Аспас ледь третій не забив, точність підвела. Втім, ближче до десятої хвилини маятник хитнувся на користь червоно-жовто-синіх (виїзні кольори "Барси"). Іньєста після ідеальної атаки – прямо як в 2011-й повернулися з їх тікі-такою – видав… в одному реченні буде недоречно повторювати слово "ідеальний", тому скажемо просто – ПАС на Мессі, той пробив так, як і треба було, але в штангу.

За три хвилини ще один шанс Лео Альварес перевів на кутовий. А корнер той обернувся черговим пасом Ноліто на хід Яго – тільки тепер Аспас і пробіг більше, і пробив низом в кут. Ото і всієї різниці. Звісно ж, "Барселона" продовжила штурм. Ну, як штурм – дещо повільний, не особливо сильний, але затисла вона "Сельту" в штрафному і била, била, била. Вийшов Мунір, теж підключився. Ні-чо-го. Ноліто тим часом міг четвертий забити, та промахнувся повз ближній кут.

І от нарешті "Барселону" прорвало. Черговий пас Мессі, який Неймар уже використав на всі сто. Гості ожили, тут же Лео вивів на ворота Муніра – забивай, і є шанси принаймні на нічию, а у глядачів на 10 хвилин суперінтигуючого футболу. Але форвард "Барси" промахнувся, а за хвилину Гвідетті розставив усі точки над "і".

Причому тут Піке – спитаєте ви. А не треба було настільки по-піжонськи виставляти "задню" ногу на перехват. Так навіть в футбольних школах діти не роблять (бо їх за це сварять). Чи то Херард не увійшов у гру, чи якісь інші проблеми відволікали його під час матчу – але так грати не можна. Не здивуюсь, якщо проти "Лас Пальмаса" він не вийде на поле навіть на заміну.

А "Сельту" шкода. Ні, звісно ж не за цей матч – тут просто аплодуємо і знімаємо капелюхи. Шкода, що команда, скоріш за все, не витримає гонки за грандами. Було б непогано, якби галісійці якомога довше ставили палки в колеса "великим". Не може такий матч пройти безслідно. От ви знаєте, хто востаннє в Прімері вигравав у каталонців в три м'ячі? А якщо не рахувати "Реал"?

А я вам скажу. "Вільярреал" – 9 січня 2005-го. 10 років пройшло! В "Барселоні" президент і тренер не по разу змінилися, Мессі із початківця, що подавав надії, став суперзіркою планетарного масштабу. І ніхто, крім головного суперника (та й то один раз) – не міг. А "Сельта" змогла. Ну молодці ж!