Справедливість голу Начо. Роз'яснення і приклад з минулого від екс-арбітра

Чималий резонанс спричинив гол Начо в матчі 37-го туру чемпіонату Іспанії "Реал" - "Севілья". Захисник мадридської команди спіймав момент, коли гравці команди-суперниці зупинилися і не створювали протидії, готуючись відбивати штрафний удар. Начо ж пробив без свистка арбітра – і влучив точно в кут севільських воріт.

За коментарем відносно справедливості взяття воріт з точки зору Правил гри UA-Футбол звернувся до суддівського експерта Мирослава Ступара. І отримав більш ніж вичерпну відповідь. Екс-арбітр не лише роз'яснив справедливість голу, а й навів подібний приклад зі своєї суддівської кар'єри.

- Арбітр призначив штрафний удар, а жестами чи свистком регулювати його виконання суддя не повинен, – каже Мирослав Іванович. – Піднятою догори рукою регулюється вільний удар. А штрафний розігрується за жестом чи свистком арбітра в тому випадку, якщо атакуюча команда просить суперника дотримуватися вимоги щодо знаходження футболістів на відстані 9 метрів 15 сантиметрів від м'яча. Тоді арбітр жестом демонструє, що удар завдається тільки за свистком. І футболіст може виконати штрафний удар тільки після сигналу судді.

В даній ситуації не виникало б взагалі ніяких запитань, якби арбітр перебував не поруч з м'ячем, а відійшов трохи вбік. Тобто, запитання до арбітра можуть виникнути хіба що через його розташування відносно м'яча. Начо ж, який забив гол, відзначився кмітливістю. М'яч знаходився на тому ж місці, на якому відбулося порушення правил. Воротар стояв у воротах, арбітр ніяких вказівок не давав, Начо пробив і забив гол. Футболісти "Севільї" з претензіями атакували рефері, але андалусці самі винні в цій ситуації. Вони діяли неуважно.

Унікальність ситуації в тому, що футболіст першим же дотиком до м'яча забив гол. Бо часто буває, коли без свистка команда розігрує штрафний передачею на ближнього партнера. Ось і тут не було б такого резонансу, якби пішла передача, а не удар по воротах. Як би там не було, гол зарахований справедливо, – відзначив експерт.

Це мені нагадало матч тридцятирічної давності, коли в 1986-му році в передостанньому турі чемпіонату Радянського Союзу київські "динамівці" приймали "Шахтар". Був момент, коли воротар "Шахтаря" вийшов за межі штрафного майданчика і взяв м'яча до рук. Тоді за це воротарі не каралися червоною карточкою, лише жовтою. Я дав свисток, воротар "Шахтаря" віддав м'яча нападникові "Динамо", той поклав снаряд на землю і пробив по порожніх воротах. Я зарахував гол.

Гравці "Шахтаря" були розчаровані і здивовані, але це була вина воротаря – що він віддав м'яча суперникові. "Динамо" виграло 4:1.

В таких ситуаціях треба бути уважними і сконцентрованими, – резюмував Мирослав Ступар.