Валенсія не хоче жити логікою

Відставка найуспішнішого тренера останнього десятиліття, що приніс перший трофей за 11 років це лише початок дуже сумнівного плавання каравели Пітера Ліма, проте цей його право.

Марселіно Гарсія Торал міг піти з посади головного тренера "Валенсії" ще в липні, міг перед самісіньким стартом сезону, його відставку хоча б формально можна було пояснювати після поразки від посередньої "Сельти".

Проте без роботи він лишився 11-го вересня, тобто після закінчення матчів збірних, перед початком чергового туру. "Валенсія" вирішила міняти наставника якраз перед виїздом на "Камп Ноу".

Керівництво хотіло офіційне рішення передати Марселіно листом. Однак генеральний директор Матео Алемані зателефонував йому особисто. Зрештою, присутність Алемані у "Валенсії", швидше за все, вже добігає кінця. Вони прийшли разом і Марселіно можна вважати людиною сеньйора Матео. В сезоні 2017/2018 тренера оголосили найкращим наставником Прімери одразу за двома версіями і вже після старту наступного чемпіонату він опинився на межі відставки. Марселіно Гарсія Торал тоді справді провалив старт, дещо перенавантажив команди й не зміг відразу увійти у ритм ігор з відповідальністю рівня Ліги чемпіонів. Все говорило проти нього, все і майже усі, категорично за нього стояв лише Алемані. Історія того сезону для клубу була суто Голлівудською – "Валенсія" не здійснила дива у Лізі чемпіонів (третє місце в групі після "Манчестер Юнайтед" і "Ювентуса"), хоча й не провалилася, а потім був півфінал Ліги Європи, критично потрібне четверте місце в Прімері й величезний успіх у вигляді перемоги в Кубку Короля, перемоги над "Барселоною" й, найголовніше, за кілька місяців після святкування 100-річчя клубу.

Після відставки Марселіно взагалі здивував любителів футболу – за його версією, з власником Лімом стосунки загострилися саме після перемоги в Кубку Короля. У січні-лютому, коли проходили чвертьфінальні та півфінальні матчі, сінгапурець наполягав на тому, аби тренер перестав марити кубком й усі сили кинув на чемпіонат й гарантував топ-четвірку. Тоді це виглядало прагматичною ставкою. Але Марселіно погнався за великою здобиччю, максимально великою, яку може вполювати нинішня "Валенсія". Отож власник запам’ятав той ігнор його "цінних порад»"і демонстративно вітав тренера по завершенню сезону лише з потраплянням до Ліги чемпіонів. Тобто, перший і єдиний трофей за часи його правління в клубі Пітеру менш важливий за святу віру в його мудрі поради. Надто не дивуйтеся, це східні фокуси, тим паче Сінгапур – тоталітарна країна (від початку її існування править одна партія), тож Лім лише дитя свого рідного суспільства. До речі, чимало фанів звинувачують у відставці Марселіно темний вплив агентського монстра Жорже Мендеша. Очевидного зв'язку тут не помітно – Лім то давав у клубі чималі повноваження людям Мендеша, то забирав, португалець привів до "Валенсії" Нуно Ешпіріту Санту, котрий як і Марселіно, брав четверте місце. Мендеш був усіма руками за літній продаж Родріго до "Атлетіко", Алемані й тренер погоджувалися лише в разі придбання заміни. Лім ж усе вирішив, як підказав йому феншуй – Родірго лишився, Мендеша це не радує, тренер вже пішов, Матео десь на шляху до відставки. Не забувайте, останній це екстра – досвідчений функціонер, який вправно керував ще маленькою "Мальйоркою", а нещодавно мирив Ліма з усім керівництвом Ла Ліги, котре той швидко дістав своєю поведінкою.

Втрата Марселіно – це удар по команді сильний, адже тренера поважають усі лідери, усі тепло прощалися з ним, а розкомплексований аргентинець Гарай відкрито заявив про безглуздість відставки. Хай Марселіно й консервативний дядько, завжди грає у 4-4-2 й мав вже проблеми з початком сезону ще у "Вільярреалі", але це іспанський топ та людина, якою точно зацікавляться закордоном. Він довів до нинішнього супер-статусу Хосе Гайя та Родріго Морено, він перезавантажив кар’єру Дані Парехо у 28 років. Перелік добрих справ у нього дійсно великий.

Ще більш солідно він виглядає у порівнянні з наступником Альберто Селадесом, котрий взагалі сумнівна кандидатура з усіх точок зору: нуль самостійних досягнень, провал усіх самостійних робіт навіть на молодіжно-юнацькому рівні, слава сірої мишки. А цього разу в Лізі чемпіонів потрібно буде битися навіть за третє місце – суперники "Лілль", "Челсі", "Аякс".

До цієї історії важко щось додати окрім сакраментальних – все в руках Ліма, його власність, його гра. Він ж може дозволити мати два стадіони: історичну "Месталью" та супер-сучасну за планами "Нуево Месталью", котра давно не будується і проїдає купу грошей. Лім все згадує негідників-попередників, за яких будівництво заморозилося, але й не робить реальних кроків до продовження будівництва. Має право, має своє східне бачення.