Ернесто Вальверде. Сіре мишеня в оточенні безладної розкоші

Ернесто Вальверде більше не тренер "Барси". Загалом такий розвиток подій став логічним підсумком нечитабельного і сумбурного оповідання, написаного корявим почерком. Дехто називає Вальверде жертвою обставин і звинувачує керівництво в негідній поведінці, наголошуючи, що поразка в Суперкубку не повинна була спровокувати такої реакції. Але ж провал у Саудівській Аравії – це лише маленький штрих в історії співпраці вкрай різних футбольних суб'єктів.

Абсолютна протилежність

Лютий 2017-о. "Барса" ганебно програла на полі ПСЖ в першому матчі 1/8-ї фіналу Ліги чемпіонів і на поверхню з раніше гнійних ран знову просочився бруд. Тренера, з яким двома роками раніше майже у відкриту конфліктував Лео Мессі, знову публічно присоромили його підопічні. Андрес Іньєста та Серхіо Бускетс засумнівалися в тактичних задумках тренера, а в Лео Мессі прокинулися старі образи. І хоч керівництво не поспішало рубати з плеча, свою долю Луїс Енріке визначив уже тоді.

Кажуть, що він повідомив роботодавців про небажання продовжувати контракт з клубом ще влітку 2016-го. Події ж кінця зими – початку весни 2017-го лише натиснули на червону кнопку. Після тих 0:4 він виграв три матчі, зокрема – у прямого конкурента в боротьбі за корону Ла Ліги "Атлетико", і на прес-конференції після тріумфального поєдинку з Хіхоном (6:1) заявив, що залишить "Барсу" після останнього матчу сезону. Той видатний камбек в протистоянні з ПСЖ Луїс Енріке вчиняв з уже на друзки розбитими перспективами.

А до спини його прив'язали й інших демонів. "Невміння побудувати захист", "імпульсивний норов", "пиха" – Ернесто Вальверде на фоні Луїса Енріке був абсолютною протилежністю. Врівноважений, гнучкий, готовий не висувати вимог керівництву, а головне – з навичками будувати щільну оборону. Але мине зовсім небагато часу і потаємне стане явним: Ернесто Вальверде – посередній тренер і нічого нового "Барсі" дати він не в змозі.

Жертва камбеків, а не їх творець

Він виграв чемпіонат Іспанії 2017/18, в тому ж сезоні взяв національний Кубок, а згодом – ще раз Ла Лігу і Суперкубок країни. Але його репутація просякла ганебними поразками в Лізі чемпіонів, що знецінювали будь-які успіхи на внутрішній арені. Якщо Луїс Енріке робив камбек після 0:4, то Ернесто "Мураха" Вальверде сприяв камбекам суперників. Спершу – 0:3 від "Роми" після 4:1 на "Камп Ноу", а потім – 0:4 від "Ліверпуля" після 3:0 на "Камп Ноу". Він і сам постійно згадував ті два матчі, зауважуючи, що вони підкосили ноги його гравцям. Ними постійно дорікали тренерові і журналісти. Навіть більше, аніж актуальними в свій час невдачами в фіналі Кубка Іспанії 2018/19 і Суперкубка Іспанії 2020.

Зате в першому своєму сезоні на "Камп Ноу" у Ла Лізі Вальверде й дійсно вдалося нормалізувати роботу в обороні. Це кидалося у вічі після дещо авантюрного стилю Луїса Енріке. Але доволі швидко це почало набридати, породжуючи аналогії з "Атлетіком" Більбао. Якщо чемпіонство 2017/18 Вальверде здобув з 29-а пропущеними м'ячами, то титул наступного сезону прийшов уже з 36-а пропущеними. В 19-и ж матчах поточного сезону "Барса" пропустила 23…

Відхід від лекал, зумовлений тиском громадськості (Вальверде звинувачували у відсутності яскравих барв в грі), чи деградація та застій, породжені нерозбірливістю і нездоровою м'якістю тренера? Ну, принаймні, Самуель Юмтіті при ньому точно деградував з еліт-висоти до рівня посереднього гравця. Херарду Піке так і немає гідної альтернативи, за умови, що великий поціновувач тенісу іноді махає повз м'яч, наче ракеткою на розминці по уявному снаряду. Хорді Альба корисний в атаці, але тренери суперників навпроти його прізвища ставлять галочки, позначаючи зону, куди треба стягувати сили. Простір там точно буде. Прийшли Ваге, Семеду, Фірпо, а праворуч при Вальверде час від часу все одно грав Серхі Роберто…

Чи його вина, що клуб впродовж цих двох з половиною років повністю провалив кадрову політику? А чи винен чоловік, якого дружина загнала під каблук? Питання з однієї вагової категорії. Нерідко при придбанні футболістів думка тренера взагалі не враховувалася. Так було з Малкомом, і, о Боже, з Френкі Де Йонгом. А тих, проти кого не виступав наставник, він вводив в склад з успіхом сантехніка напідпитку – криво і повільно. В який футбол грає Антуан Грізманн – досі незрозуміло; чому так різко здувся Феліпе Коутіньо, який потім розправив плечі у "Баварії", і чому Вальверде тулив його в склад навіть тоді, коли у самого бразильця не було бажання грати за "Барсу" – також загадка. А що робили і роблять у команді "пасажири" на зразок Кевіна-Прінса Боатенга, Марлона, Усмана Дембеле, Жана-Клера Тодібо? Рівняння з кількома невідомими.

Пієтет не з того боку

Луїс Енріке конфліктував з гравцями? Але ж Ернесто Вальверде – це інша крайність. Достукатися словом до підопічних 55-річний тренер не міг, а штрафи лише забавляли цих юних (і не зовсім) міліонерів. Мова не лише про Дембеле, який таким є за природою, а й про Артура, який став важливим для "Барси" гравцем. Бразилець чхав на команду і вказівки тренера, спершу посунувши на вечірку до Неймара перед важливим матчем з "Реалом", а потім розважаючись зі сноубордом з лікарняною книжкою на руках. А у ситуації з трансфером Неймара важливішими були і залишаються побажання Мессі та Суареса, аніж Ернесто Вальверде.

Мессі заступався за тренера після поразки в Суперкубку. Як і інші лідери "Барси". Їх влаштовував керманич з гнучким і м'яким характером. Вони ставилися до нього з повагою через гарні людські якості, але не проявляли пієтету в площині субординації. Навпаки, надлишковим трепетом відносно Мессі грішив сам Вальверде. На одній з прес-конференцій він ледь не проговорився, що залежить від аргентинця. В середині минулого сезону занадто показово випускав Лео на заміни в матчах, які складалися не на користь "Барселони". А після вдалих матчів без Мессі (проти "Інтера" і "Реала", зокрема) недостатньо гучно наголошував на зрілості команди без Ліонеля. Власне, перед ним і не стояло завдання понизити рівень залежності колективу від свого лідера – він і не старався.

***

Ернесто Вальверде не був тією людиною, на якій клином зійшлися всі проблеми "Барселони". Але він не був тим, кому під силу розв'язати бодай одну з них. Його перебування біля керма команди не було б таким нестерпним в благодатний період, але тепер, коли "Барса" стоїть на порозі великих змін і нахилена вбік занепаду, а не просвітління, потрібен хтось харизматичний і самодостатній. Потрібен той, хто візьме на себе відповідальність і сконцентрує в своїх руках більшу владу, аніж визначення тих, хто буде "тягати піаніно" за Лео Мессі. Ернесто ж Вальверде на "Камп Ноу" – це сіре мишеня тренерського цеху, оточене безладною розкішшю і не здатне запобігти забрудненню нірки пилюкою, що сиплеться зі стелі.