Залишиться тільки один: Грізманн та Мессі не можуть грати разом

Найсильніша команда - це не сума найсильніших гравців. У цьому, до речі, слабке місце всіх комп'ютерних симуляторів. Там ти можеш накупити гравців з рейтингом 95-99% - і успіх тобі гарантований. А ось в реальності такий підхід не працює.

Антуан Грізманн був не просто зіркою "Атлетіко" і Прімери – будучи "матрацником" він справедливо входив до п'ятірки найкращих футболістів планети. Техніка, інтелект, ефективність, а після роботи з Дієго Сімеоне ще й відмінні навички гри в обороні - у француза було все.

На чемпіонаті світу в Росії Дідьє Дешам настільки правильно використовував універсалізм Антуана, що це в підсумку дозволило Франції перемогти на турнірі навіть без єдиного гола від номінального центрфорварда Олів'є Жиру. Грізманн в плей-офф немов викладав урок руху без м'яча, пресингу і холоднокровного виконання стандартів.

Однак ні йому, ні навіть шестиразовому володарю Золотого м'яча Ліонелю Мессі виявилося не під силу демонструвати свої найкращі якості в умовах, коли гра заточена не під них.

***

За перфоманс в недавньому Ель Класико Marca навіть не стала оцінювати Грізманна - настільки все було погано.

І дійсно, по ходу матчу Антуана взагалі не було видно. Француз один раз пальнув по горобцях із забійної позиції, наразившись на нецензурну лайку від тренерського штабу, а в іншому розчинився на полі.

І це не разова акція, а цілком звичайний стан Грізманна в поточному сезоні. Іноді йому вдається компенсувати комплексні провали голами, як це було з "Наполі" або "Хетафе". Але в цілому вплив француза на гру "Барселони" по ходу першої частини сезону залишався незначним, за винятком двох матчів - вдома з "Бетісом" (5:2) і в гостях з "Ібіцою" (2:1).

І зовсім не випадково це були якраз ті ігри, в яких не брав участі Ліонель Мессі.

***

Складно сказати, на що взагалі розраховували в Барсі, купуючи Грізманна. Гучний провал Коутиньо нічому каталонців не навчив. Філіпе теж не останній гравець, але на "Камп Ноу" виглядав вбого через брак швидкості і невміння прориватися з м'ячем по флангу. Замість цього бразилець постійно зміщувався в центр, де натикався на Мессі і ще 1-2 центрхавів, заважаючи тим розігрувати м'яч.

З Грізманном на фланзі та ж історія. За свою кар'єру Антуан ніколи не обігрував опонентів частіше, ніж 0,9 рази за матч. Це непристойно мало для класичного флангового гравця. Для контексту, у Ікера Муньяїна з "Атлетика" - 2,2, у Лукаса Окампоса з "Севільї" - 2,4, у Вінісіуса Жуніора з "Реалу" - 1,8.

Але в тому-то і справа, що Антуан не класичний вінгер. У такому ключі він в останній раз грав ще в "Сосьєдаді", а ось в "Атлетіко" майже завжди був відтягнутим нападаючим, розташовуючись трохи позаду Манджукіча, Торреса, Дієго Кости або Альваро Мората. Та ж історія зі збірною Франції, де Антуан повною мірою розкрився лише в розстановці 4-4-1-1 під Олів'є Жиру.

І навіть це ще не все. Як показують теплові карти Грізманна в минулому сезоні, розташовується француз найчастіше в зоні правого інсайда, звідки йому, лівші, найзручніше виходити на ударну позицію.

***

Виходить, замість вінгера, який би стягував до себе на ліву бровку побільше опонентів, звільняючи простір в центрі, "Барса" придбала гравця, чиї пересування максимально повторюють маневри Мессі.

Аргентинець теж звик діяти трохи з глибини, користуючись допомогою партнерів, які сковують захист. Тріо MSN було ідеальним варіантом для Мессі: Неймар ривками по флангу без проблем збирав на себе 2-3 суперників, ще парочку брав на себе Суарес - і так Лео отримував простір для коронних рейдів до штрафного.

Після відходу Неймара ситуація ускладнилася, але працездатність Суареса і включення Альби трохи компенсували втрату. Ще яскравіше ставало в ті рідкісні дні, коли набирав форму дріблер Дембеле.

А ось Грізманну спочатку нічого було дати цій моделі. Він нічим не міг допомогти Мессі - більше того, потребував допомоги партнерів ще більше аргентинця.

Поки Суарес був здоровий - він ще якось тягнув на собі обох, створюючи глибину то одному, то іншому. Але варто було уругвайцю вилетіти, як гра "Барселони" пішла під укіс. Грізманн в центрі нападу навіть більш абсурдний, ніж зліва. Решта виглядають не краще. Системи немає - замість цього кожен по черзі намагається щось зробити. Природно, краще за всіх виходить у Мессі - він ефективніше інших фінтить і б'є. Часом він навіть може забити чотири рази. Але це не гра.

***

AS писав, що після натужної перемоги над "Леганесом" (2:1) в роздягальні "Барси" літали бутси і стояв крик: "У що ми взагалі граємо?"

Питання дуже слушне. З боку "Барса" все більше нагадує збірну Аргентини, де ось уже півтора десятиліття Мессі дають м'яч і просять: "Ну виграй що-небудь, ти ж найкращий гравець світу", а він без належної розстановки і системи гри нічого зробити не може.

Грізманн, без сумніву, класний гравець - в одній лише Прімері він вісім років поспіль забиває більше десяти голів. Така стабільність під силу обраним. Але в той же час француз абсолютно не той виконавець, який може допомогти Мессі тягнути "Барсу". І Лео, і Антуан звикли грати в приблизно однаковому стилі, зміщуватися в одні і ті ж зони, користуватися допомогою партнерів схожого типу. Разом вони один одного тільки вбивають.

До того ж, якщо вірити EPSN, у них різні погляди на тренувальний процес. Мессі наполягає на скороченні кількості занять, а ось Грізманн при Вальверде входив до групи гравців, незадоволених занадто м'яким, на їхню думку, режимом. До листопада каталонці отримали від тренерів 26 вихідних, а, наприклад, "Реал" - всього 17. Антуан, як і Де Йонг з Тер Штегеном, впевнені, що в цьому корінь проблем Дембеле з Юмтіті.

***

Так, до літа до складу повернеться Суарес - і як мінімум на полі Грізманну стане трохи легше. Однак глобально проблему може вирішити тільки продаж Антуана в клуб, де він потрапить в звичне середовище. Та ж "Баварія" підійшла б на 100%.

Ну або зовсім вже фантастичний варіант - відхід Мессі. У контракті Лео прописана така опція, а причин посваритися з клубом у нього зараз більше, ніж будь-коли. Тут і гучний скандал з ботофермою, яка за гроші Бартомеу поливала брудом аргентинця; і дивні висловлювання Абідаля про "відповідальність гравців"; і, зрозуміло, трансферна політика.

Підписання Грізманна далеко не єдина помилка "Барси" за останні 3-4 роки. Були ще й Дембеле, і Коутіньо, і Андре Гомеш, і Алейш Відаль, і Малком, і кого тільки не було. Рік від року боси "Барси" ускладнюють Лео завдання вигравати трофеї, збираючи в команді все більш некомфортних йому партнерів. Аргентинець починав поруч з Роналдіньо і Ето'О, а закінчує пліч-о-пліч з запасним форвардом збірної Данії Мартіном Брейтвейтом і 17-річним Ансуї Фаті. Воістину, якщо влітку Лео плюне на все це і піде, його легко можна буде зрозуміти.