Світло й тіні Лоренсо Санса. На відхід у вічність екс-президента Реалу

Від хлопчика, що продавав напої на "Сантьяго Бернабеу", до президента "Реалу". На згадку про екс-президента мадридців, що повернув "вершковим" світову славу, а вчора помер від коронарного вірусу.

Лоренсо Санс Мансебо – старший з десяти синів у бідній родині, що мешкала у районі Карабанчел. Його змалечку вчили – тобі доведеться тягнути менших за собою, тільки сил батьків не вистачить. Лоренсо вперше наблизився до клубу своєї мрії зовсім юним, він мав можливість хоча б потрапити на територію стадіону "Сантьяго Бернабеу" у дні матчів.

"Ха-ха, все вірно. Мені було вісім років і я допомагав моїй бабусі продавати воду. Коли вода в глечику закінчувалася, я біг в бар та наповнював його знову. Ось такі були часи", - згадував Санс вже після свого президентства.

Звичайно, він теж хотів грати і грав воротарем у маленьких командах. Працювати ж пішов на фабрику шпалер, згодом він змінював місця роботи, але усі ці виробництва були пов’язані з будівельним бізнесом. Саме в ньому він і заробив солідні статки.

До керівництва "Реалу" Лоренсо потрапив 1985-го завдяки знайомству з тодішнім президентом Рамоном Мендосою. У 1995-му Санс сам стане очільником вершкового клубу. То були непрості часи і критично важливо для "Реалу" було отримати поштовх для розвитку. Вже набрала обертів Ліга чемпіонів, що відразу збільшило фінансову привабливість турніру. Ще більше грошей обіцяв стрімкий розвиток телебачення.

А "Реал" тим часом вже втратив легендарну "п’ятірку Бутрагеньо", не мав міжнародних перемог. Вирішити проблеми з зірками та головним трофеєм континенту Лоренсо вдалося. Як це він зробив? У різний спосіб, зокрема й через сумнівні фінансові операції. Санс товаришував з одіозним Хесусом Хілем, колегою по будівельному бізнесу. Багато часу вони проводили разом, граючи в карти. Завжди чемний і позитивний Лоренсо у зовнішніх проявах був протилежністю хама Хесуса, що не заважало їм мати й спільні справи. За деякі з них екс-президенту "Реалу" довелося відповідати в суді. Він визнав ухилення від податків, підробку документів та ще низку фінансових порушень. Їх було здійснено клубом і "Реал" мав бути покараним, Санс теж. В цій ситуації колишній очільник узяв усю провину на себе, мовляв, він все зробив, приховуючи від інших керівників, а декого з підлеглих змусив до порушень через посадовий тиск. В такий спосіб він вивів "Реал" з-під удару.

Сам Санс не сів за грати, хоча для нього вимагали щонайменше п’ять років ув’язнення. Він заплатив мільйоні штрафи і усі приховані від податкової мільйони повернув, також надавши слідчим інформацію по інших справах. Угода зі слідством залишила його на волі.

Лоренсо страшенно ненавидів Флорентіно Переса, який 2000-го року переміг його на виборах. Той же критикував попередника за те, що в трохи іншій формі буде робити й сам. Санс купував зірок: Шукер, Міятович, Роберто Карлос, Карембе та інші, були й топові тренери Юпп Гайнкес і Фабіо Капелло. Перес просто продовжить цю стратегію збору великих футболістів. Коли Санс залишив керівну посаду, головною проблемою був фінансовий баланс, гроші тоді у топ-футболі росли швидко, але не настільки швидко, як витрачав президент. Щось подібне буде і за Переса, просто потім прибутки у грандів просто вибухнуть і ситуація відносно збалансується.

Головне досягнення періоду Лоренсо Санса як президента – це дві перемоги у Лізі чемпіонів. З часів Ді Стефано й Генто клуб не брав цей трофей. 32 роки.

Ось як оцінював тодішні настрої сам Санс:

"Ці 32 роки здавалися прокляттям. Так воно і було. Попередній президент Рамон Мендоса, який був чудовим керівником, мав відмінний склад, але нам тоді страшенно не щастило. Особливо в 1988-у році, коли в півфіналі поступилися ПСВ. Завоювання сьомого кубка було дуже важливим. Якби не сьомий кубок і не фінал в Парижі*, нас ніколи б не визнали б найкращим клубом XX століття.

Перемога у фіналі 1998-го для мене – один з найщасливіших днів у моєму житті. Я не думаю, що в Мадриді хтось пам'ятає цей день краще за мене. У півфіналі ми здолали чинного володаря трофею "Боруссію" з Дортмунда, а потім був великий фінал з "Ювентусом»" у якого були Зідан, Дель П'єро, Інзагі, Давідс, Дешам, Монтеро в складі. Ніхто тоді не вірив в нашу перемогу".

Лоренсо Санс намагався повернутися в "Реал" після 2000-го, але не зміг. Згодом спробував повернутися у футбол. Він купив частину акцій "Парми", мав викупити ще, але почалися жорсткі непорозуміння з італійцями і угода розвалилася.

Його сини усі спробували себе управлінцями у футболі й спорті: Фернандо, екс- гравець головної команди "Реалу", був президентом "Малаги"; Пако керував "Гранадою"; Лоренцо-молодший, екс-баскетболіст, був гендиректором "Реалу", очолював іспанську баскетбольну лігу. Історії з "Малагою" та "Гранадою" – це випадки, коли батько купував контрольний пакет клубів. "Малагу" вдалося успішно продати, а от "Гранаду" – ні. Санс заявляв, що його обманули і змусили залишити проект.

У вересні 2018-го Лоренсо Санс-старший приїздив до Одеси з власним проектом для юних гравців під назвою "Clinic funducation Real Madrid". Ця програма дозволяє юним футболістам з десятків країн світу проходити стажування в "Реалі", а для Санса це був хоч якийсь зв'язок з улюбленим клубом.

Доброзичливий, останнім часом ретроградний, контраверсійний у певних вчинках, але від перших свідомих кроків і до останнього подиху закоханий у мадридський "Реал" – таким був Лоренсо Санс Мансебо.

Фото - AS