Луїс Суарес потрібен Атлетико. Барселоні ж потрібні більш глибинні перебудування

Клуб "Барселона" вже давно потребує революції. Процеси, що відбувалися в середині структури останніми роками, призвели до ганебних результатів головного активу клубу – футбольної команди "Барселона". Риску підвів розгром від "Баварії" 2:8 у Лізі чемпіонів, але порвалося не там, де тонко. Якщо вболівальники та авторитетні гравці жадали негайного перебудування в менеджменті, читай – відставки Хосепа Бартомеу, то на виході отримали кадрові перестановки, пов'язані з відходом корисних гравців. Артуро Відаль став першою ластівкою, Луїс Суарес, очевидно, стане другою.

Чилієць давно славиться своїми "подвигами" за межами поля. Своїм п'яним виступом в Інстаграм під час відпустки він лише нагадав громадськості про свій характер бешкетника-забіяки. Втім, попри це, чилієць був корисним для "Барселони" на футбольному прямокутнику. В сезоні, що минув, він взяв участь в 33-х матчах чемпіонату і забив вісім голів. Але важливо навіть не це. Важлива взаємодія з Ліонелем Мессі, який не дозволяв "Барселоні" опуститися ще нижче. Артуро Відаль якісно підігравав аргентинцеві, ставши ледь не найзручнішим партнером для нього на полі. Коли "Барселона" мучилась з "Валенсією" (поразка 0:2), то саме вихід Артуро Відаля на заміну на початку другого тайму нагадав вболівальникам "блаугранас", що футбол – це командна гра, а не театр одного актора з прізвищем Мессі. Особливо разюче контрастувала гра Відаля з футболом, який показував новачок Антуан Грізманн. Той міг за матч віддати на Мессі чотири передачі, та і ті біля кутового прапорця.

Однак розставання з Відалем не є для вболівальників "Барселони" сентиментальним моментом. Гравець корисний, але чужий. Впродовж своєї кар'єри він пограв уже в трьох топчемпіонатах, завжди був на видноті й не приховував своєї жаги до розкішного життя. Дружба з Мессі – це одне, а зберігання традицій клубу – інше. Куди болісніше по самолюбству б'є відхід Луїса Суареса. Якщо Мессі є символом новітньої історії "Барселони", то Луїс Суарес зображав собою традиції клубу "постгвардіолівської" епохи.

Суарес та "Барселона" багато дали одне одному. Уругваєць йде з клубу, будучи третім у списку найкращих бомбардирів "блаугранас" за всю історію після Ліонеля Мессі (634 голи) та Сезара Родрігеса (230 голів). А його середня результативність у 29 голів за сезон не стала б реальністю без командної підтримки "блаугранас". Впродовж чотирнадцяти років, які він виступає в Європі, Суарес забив 406 голів в 612-и матчах.

У "Барселоні" він забив 198 голів у 283-х матчах, остаточно прописавшись в когорті топбомбардирів континенту. Тридцять і понад тридцять голів за сезон він забивав і у "Ліверпулі", але саме в "Барсі" досягнув показників, що підвладні лише обраним. 59 голів в 53-х матчах "Барселони" в сезоні 2015/16 стали бомбардирською вершиною його кар'єри. Свій перший сезон на "Камп Ноу" він закінчив з 25-а голами в 43-х матчах і з того часу лише прогресував.

Аж до сезону 2018/19, коли чи не вперше в кар'єрі Суарес зіткнувся з таким поняттям як спад. Він ледь дотягнув до позначки в тих таки 25 голів за сезон, більшість з яких – на внутрішній арені. У Лізі чемпіонів він забивав мало, а моментів псував багато, підставляючи себе під критику з боку фахівців і журналістів.

Останній сезон взагалі видався зім'ятим, але не лише через коронавірус. Ще до карантину Суарес був травмований, тож в підсумку провів лише 36 матчів і забив 21 гол. Забивав уже він не частіше, аніж марнував забійні шанси. Статус топбомбардира уругваєць утримував лише завдяки тому, ЯК забивалися його нечисленні (як для такого рівня) голи.

Рональд Куман не бачить для нього майбутнього у своїй "Барселоні". Збентежив не сам факт тренерського рішення, а те, як про це рішення дізнався футболіст – чи то факсом, чи то телефоном. І це в розпал історії, коли про своє бажання піти з команди оголосив Ліонель Мессі. Лео – інтроверт, тому для нього важливі дружні стосунки з партнерами. З Суаресом в колективі у нього був чи не найтісніший зв'язок.

Зрештою, Мессі залишився, але чи викладатиметься на полі після цієї епопеї, в якій відхід Суареса займає чільне місце – питання актуальне. По суті, аргентинець розтоптав власне бажання, не зумівши урегулювати свій відхід юридично. А клуб ще й розтоптав його цінності, залишивши Ліонеля без двох товаришів (Суарес та Відаль), робота пліч-о-пліч з якими заспокоювала Мессі в цьому царстві безладу під назвою "Барселона".

Відхід Суареса яскраво демонструє те, що нині в "Барселоні" відбувається не масштабна перебудова, а косметичний ремонт. Рональд Куман майже одразу після приходу оголосив своє рішення щодо уругвайця, хоча сам "El Pistolero" ще два дні тому нічого не знав про своє майбутнє. Він тренувався з командою, не попрощався з партерами й навіть не звільнив шафу в роздягальні. Перехід у "Ювентус" зірвався, а з "Атлетико" Бартомеу спершу не хотів мати справу, бо не бажав підсилювати конкурента. Однак необхідність розвантажити зарплатну відомість на 15 млн євро завдяки гравцю, який не потрібний головному тренеру, взяла своє.

"Атлетико" потрібен такий футболіст. Вони взяли його безкоштовно, але підписалися під документом, що передбачає виплату бонусів (2-3 млн євро). Суарес, на думку Дієго Сімеоне, повинен розв'язати проблему команди з забивним нападником. В минулому сезоні найкращим бомбардиром "Атлетико" став Альваро Мората з шістнадцятьма голами у всіх турнірах – це найгірший показник найкращого бомбардира "матрацників" з 1999-го року. З середнім показником у 29 голів за сезон Суарес здатен забивати більше. Навіть якщо буде травмуватися. Навіть якщо реалізовуватиме один момент з трьох-чотирьох у матчі.

А ще він як мінімум двічі за сезон може перетнутися з "Барселоною" і довести їй, що рішення позбутися його – не ознака перебудування, а лише поверхове залагодження шорсткості.