Іспанія
Іспанія

Іспанія - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Ультрас-сепаратисти, Атлетико - фарм-клуб і темношкірі футболісти. Про автентичні традиції Атлетіка Більбао


UA-Футбол розповідає про одну із найтрадиційніших команд Європи, яка нещодавно виграла Суперкубок Іспанії

Ультрас-сепаратисти, Атлетико - фарм-клуб і темношкірі футболісти. Про автентичні традиції Атлетіка Більбао


Тільки три клуби в історії Ла Ліги не вилітали з найвищого дивізіону Іспанії – “Барселона”, “Реал” та “Атлетік” Більбао. Якщо перші двоє регулярно з’являються на сторінках медіа і мають величезну армію вболівальників по всьому світу, то про одного із представників Країни Басків частенько забувають. Хто ж вони такі, “червоно-білі леви”?

Англійські заснувальники

Історія одного із найперших футбольних клубів Іспанії розпочалася ще позаминулого століття – у 1898-му році. Здавалося б, автентичний баскський клуб, котрий дотримується всіх ще давно закладених місцевих традицій, мали б заснувати виключно іспанці. Проте – не все так просто. У футбол в 90-х роках ХІХ століття на березі Біскаї, що в Країні Басків, грали моряки з країни-матінки цієї гри – Англії. Місцевим жителям сподобалося, як люди копають м’яч (дивина зараз, правда?), і вони вирішили приєднатися до них. У 1898-му році юнаки з гімназії в Більбао вирішили заснувати схожу до англійської футбольну команду, а уже 5 квітня 1901-го року клуб офіційно зареєстрували.

"Атлетико" Мадрид – фарм-клуб

Все почалося з перемоги у першому в історії Кубку Іспанії у 1902-му році над тоді ще не грізною “Барселоною”. Щоправда, команда у ті часи називалася не “Атлетік”, а клуб “Біская”, який сформували дві баскскі команди: “Атлетік” та “Більбао”. Перший виграний трофей посприяв остаточному злиттю цих клубів в єдине ціле – “Атлетік Більбао”.

Ультрас-сепаратисти, Атлетико - фарм-клуб і темношкірі футболісти. Про автентичні традиції Атлетіка Більбао - изображение 1

Наступного року у Мадриді був заснований фарм-клуб “Атлетіка”, який навіть не брав участь у змаганнях, а виступав просто філіалом. Це зробили троє студентів із Більбао, котрі навчалися у Мадриді. Проте через чотири роки столичний клуб вирішив відділитися і став самостійною командою, відомою зараз під кличкою “матрацники”. Трохи нижче ми розповімо, чому саме так їх називають і по сьогоднішній день.

Автентичність

У 1911-му році “Атлетік” вирішив відмовитися від іноземних гравців і брати участь в змаганнях лише з баскськими футболістами. Через майже пів століття клуб переміг мадридський “Реал” на його ж стадіоні у фіналі Кубку Іспанії “11-ма футболістами з села”. Та й досі, навіть у сучасному світі з можливістю запрошувати іноземців до свого складу, “Атлетік” не відмовився від ідеї націоналістичної команди, до складу котрої повинні входити лише баски.

Така традиція називається політикою “кантери”. Вона фундаментується на випускниках своєї академії. У 1963 році федерацією було заборонено виступ іноземних футболістів у чемпіонаті Іспанії, тож клуб у ті часи створив кілька футбольних шкіл, які випускають таланти і досі.

Ультрас-сепаратисти, Атлетико - фарм-клуб і темношкірі футболісти. Про автентичні традиції Атлетіка Більбао - изображение 2

Проте за “Атлетік” все ж виступали три іноземці. Двоє з них - французи Біксант Лізаразю та сьогоднішній гравець “Манчестер Сіті” Емерік Ляпорт. Справа в тому, що вони були етнічними басками, і через це їм дозволено було грати за команду. Через сепаратичні вислови від центрального захисника “містян” головний тренер збірної Франції Дідьє Дешам навіть перестав його викликати до табору команди. Зауважимо, що Ляпорт виступав за молодіжні збірні саме Франції. Ще один легіонер на сьогоднішній день і досі грає за "Атлетік". Гравець збірної Боснії та Герцоговини Кенан Кодро народився у Сан-Себастьяні (Країна Басків) у родині футболіста тоді ще "Реал Сосьєдаду" Мехо Кодро. Син вирішив прийняти футбольне громадянство батька і виступати за збірну країни, звідки він етнічно походить. І кар'єру розпочинав в клубі тата - "Реал Сосьєдаді", проте після кількох змінених команд два роки тому перебрався все-таки до "Атлетіка".

Темношкірий футбол в націоналістичному Більбао

В історії клубу було всього два гравці неєвропейської раси – Хонас Рамальо та Іньякі Вільямс. Останній взагалі став першим таким футболістом, кому вдавалося забити гол за “Атлетік”. Його батьків, як і усіх біженців з Африки, спіткала численна кількість проблем на їхньому шляху до Іспанії. Марія Артуер, уродженка Гани пройшла кілька тисяч кілометрів, будучи вагітною Іньякі. Сам майбутній футболіст був народжений у Більбао, а отже має баскське походження.

Його батькам було важко найти роботу, тож вони скидалися до Іспанії, а тато навіть працював і в Лондоні, щоб забезпечити двох дітей. Етнічному ганцю було 12 років, коли у нього народився брат, і він вирішив заробляти на життя саме футболом – тим, чим він займався у дворі упродовж довгих років. Почав це робити в академії “Памплони”, а потім за допомогою скаутів “Атлетіка” перебрався до баскського колективу, якому він був вірний ще змалечку. До речі, контракт у футболіста з клубом дійсний до 2028-го року.

Ультрас-сепаратисти, Атлетико - фарм-клуб і темношкірі футболісти. Про автентичні традиції Атлетіка Більбао - изображение 3

Свій перший гол за команду він забив в лютому 2015, дебютувавши у Лізі Європи проти “Торіно”. З тих пір він провів 269 матчів, у яких записав до свого активу 64 м’ячі та 36 асистів. На момент його приходу до клубу, на позиції форварда тоді виступав Аріц Адурітц – жива легенда баскскського колективу, тож Ернесто Вальверде вирішив перемістити швидкісного нападника на фланг, де він почав тероризувати захисників противника.

Ультрас-сепаратисти, Атлетико - фарм-клуб і темношкірі футболісти. Про автентичні традиції Атлетіка Більбао - изображение 4

Націоналістично-сепаратичний ультрас і зв’язок з Україною

Баскська націоналістична партія (БНП, 1895-й рік) була давно пов’язана з “Атлетіком”. Деякі члени партії були футболістами клубу, а півзахисник Хосе Антоніо Аггіре у 1936-му році взагалі став першим обраним президентом Країни Басків.

Ультрас є суто націоналістичним і прагне відділення від Іспанії, особливо зважаючи на помірні успіхи Каталонії у цьому. Також фанати підтримують сепаратизм на Донбасі, виставляючи банери на підтримку “національно-визвольних рухів” на Сході України. На матчі Ліги Чемпіонів проти донецького “Шахтаря” на стадіоні “Сан-Мамес” були помічені прапори, котрі пов’язані з так званими ДНР та ЛНР.

Ультрас-сепаратисти, Атлетико - фарм-клуб і темношкірі футболісти. Про автентичні традиції Атлетіка Більбао - изображение 5

Наразі у Ла Лізі виступають чотири клуби з Країни Басків – “Реал Сосьєдад”, “Алавес”, "Ейбар" та “Атлетік”. Здавалося б, фанати сусідніх за географічним розташування клубів мають ворогувати між собою, проте вони разом у боротьбі проти загального противника – Іспанії. Два рази у рік збірна Країни Басків проводить матчі на “Сан-Мамесі” і тоді на трибунах об’єднуються усі фанати з цього краю задля демонстрування ультрас-солідарності в ім’я протидії іншій частині державі, прагнучи показати усьому світу своє бажання відділитися.

Чому Атлетік - червоно-білі леви, а Атлетико – матрацники?

Стадіон “Сан-Мамес” названий в честь церкви, котра розташована поруч з ареною (собор святого Мамонта). За легендою Мамонт Кессарійським був християнським проповідником, якого язичники у ІІІ столітті нашої ери вирішили стратити на арені з левами через його діяльність. Проте звірі не захотіли його їсти і він був убитий жрецем. Через оцю історію клуб називають тепер “левами”.

Ультрас-сепаратисти, Атлетико - фарм-клуб і темношкірі футболісти. Про автентичні традиції Атлетіка Більбао - изображение 6

І у баскського “Атлетіка”, і у “Атлетіко” Мадрид однакові кольори форми – червоно-білі, що не може не бути фактом конфліктів. До 1910-го року у команди з Більбао був біло-голубий комплект одягу, проте після все змінилися. Три версії є можливими причинами цього. Перша – пов’язана зі столичним клубом. Біло-червоні кольори тканини в той час були дуже дешевими через те, що з них робили матраци. “Атлетіко” швидше за свого баскського “батька” перейшов на червоно-біло смугу і через це його і досі називають “матрацниками”. Друга версія прибула із Англії, адже саме звідти приїжджали моряки-родоначальники клубу. Оці робітники були із “Сандерленда” та “Саутгемптона”, а команди з цих міст мають якраз такий колір форми. Третя версія – найпростіша. Один чоловік просто не знайшов біло-голубого комплекту форми в Англії, куди його відправили за футболками, і привіз наявний на той час варіант.

Легенди клубу

Найвидатнішим футболістом початкової фази становлення "Атлетіка" є Рафаель Морена Арансаді, більш відомий як Пічічі. Зауважимо, що він став автором першого забитого гола на відкритому у 1913-му році "Сан-Мамесі". З 1953-го року газета "Marca" регулярно вручає нагороду "Трофей Пічічі" для найкращого бомбардира Ла Ліги. Найбільшу кількість у своєму здобутку цієї нагороди має Ліонель Мессі, сім раз ставши лауреатом. На другому місці - найкращий бомбардир "Атлетіка" в історії - Тельмо Сарра, у якого шість таких титулів. А от на сходинку нижче іспанського нападника у списку голеадорів команди з Більбао ще одна легенда, більш відомий футболіст для сучасного покоління Арітц Адуріц, у якого 172 м'ячі та 49 асистів у 405-ти матчах за 11 сезонів у складі "Атлетіка".

Здобутки, єврокубки та трофеї

“Атлетік” був один із засновників Кубку Іспанії та Ла Ліги. Через це на початку ХХ століття він виступав фаворитом турнірів. Загалом у трофейному музеї клубу 35 титулів. Вагому частку тут займає саме Кубок Іспанії – 24 перемоги. Ще вісім разів баски ставали чемпіонами Іспанії (востаннє у далекому сезоні 1983-1984 рр.). Тричі здобували Суперкубок країни, останній раз у драматичному фіналі кількаденної давнини проти “Барселони”.

Ультрас-сепаратисти, Атлетико - фарм-клуб і темношкірі футболісти. Про автентичні традиції Атлетіка Більбао - изображение 7

У травні 1967-го року перемогу у Лізі Чемпіонів здобув шотландський “Селтік”, гравці основного складу якого народилися відносно поблизу стадіону у Глазго. А от “Атлетік” всю свою історію виступає у такому стилі на міжнародній арені. У 1956-му році клуб дебютував у єврокубках, а до століття “Атлетіка”, у 1998-му році, клуб зіграв свій перший матч у Лізі Чемпіонів (оновленій версії). Найвище досягнення на євроарені – фінали Ліги Європи (Кубку Уєфа) у 1977-му та 2012-му.

Непроста сучасність

Такому автентичному клубу, як “Атлетік” досить важко змагатися за найвищі щабелі без дороговартісних придбань. Найдорожчу покупку в історії клубу баски оформили у 2018-му році, придбавши Іньїго Мартінеса з “Реал Соьєдада” за 32 млн євро. У той же рік клуб розкошелився на ще одного захисника: Юрій Берчіче перейшов з “ПСЖ” за 24 млн євро. До цих двох трансферів найбільшою сумою придбання для “Атлетіка” було 12 млн євро.

Зараз команда знаходиться на восьмому місці у рейтингу найдорожчих команд Ла Ліги за версією порталу Transfermarkt. Орієнтовна вартість усіх футболістів оцінюється в 215 млн євро.

У ХХІ столітті справи у басків ідуть не надто вдало у питанні трофеїв. У команди всього дві перемоги у змаганнях – Суперкубок Іспанії 2015 та 2020. “Атлетік” вважається міцним середнячком Ла Ліги, який здатен змусити нервувати грандів і лідерів турнірної таблиці. Зважаючи на політику клубу, результати досить пристойні, але головне не це. Найважливіше – автентичність, історія, традиції, те, що приносить славу баскам упродовж всього їхнього футбольного шляху. І кожен виграний трофей, так як недавній Суперкубок, буде приносити в кілька разів більше емоцій не лише запеклому фанату, а й пересічному вболівальнику.

Слідкуйте за нами:


Оцініть цей матеріал:
Поділитися з друзями:

Загрузка...
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Коментарі (10)
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
Фанат АПЛ
Ничего нового не узнал,истории эти говорились уже много раз...
Ответить
0
0
мы за динамо (киев)
народу бамбаса неіснує в природі. козломордня тухла не за свободу а за миску баланди від хазяїна з нагайкою.
Ответить
0
-2
Запорізьке Торпедо (zp)
собсна, своим "дамбас встовай" фанаты АБ поставили себя в один ряд с комми-отбросами из Ливорно, так что туда им и дорога
Ответить
+3
-3
avangardo (Lviv)
Баски!!!
Ответить
+1
0
avatar
Динамо-машина (Киев)
Жаль, что не написали историю противостояния Атлетика с украинскими командами.
Ответить
+1
0
Oлeкcин (Н.)
Они не сепары, а борцы за свободу своего народа от многовекового испанского гнета! Как украинцы в совке были!
Ответить
+2
-8
avatar
Динамо-машина (Киев)
А днр, которую поддерживают их фанаты, тоже борцы от гнёта?
Ответить
+3
-3
Запорізьке Торпедо (zp)
а, точно, ты уже примелькался попытками написать что-то смищное чтобы кого-то типа затроллить, но у тебя вечно выходит какая-то постная хня)
Ответить
+1
-2
lightning (Одесса)
это уже двойные стандарты получается
Ответить
0
-1
black28 (Николаев )
Угу, бро, они не сепары, а имбецилы необразованные. Отождествлять свою борьбу с донбасятскими крысами-людоедами могут только дефективные уд*оды. Клуб - хороший. Ультрас их - дебилы. Факт!
Ответить
0
-1


Кращі букмекери

Букмекер
Бонус

загрузка...