Луніну треба тікати з Реала. Кожен день в Мадриді - удар по його кар'єрі

Андрій Лунін – нетиповий український легіонер.

Переїхавши до Європи, він не мав побутових проблем, як Тотовицький; швидко вивчив мову, не повторивши помилок Шведа; не провалився в ігровому плані, як Бойко.

У Вальдебебасі, на базі "Реала", Андрія характеризують як "освіченого, працьовитого та терплячого хлопця". От тільки дивідендів від цього нема жодних.

Лунін навіть не асоціюється із "Реалом". З "Зорею" – так, з "Дніпром", трохи з переможним ЧС U-20. Але Мадрид – це Куртуа, Бензема, Модріч. Це чіпкість Каземіро та кроси Крооса. Андрій потрапляє до заявки, але яка його роль? І які перспективи?

(+)
????????Asensio 2560 (55%)
????????Valverde 1874 (41%)
????????Ramos 1790 (39%)
????????Militao 1640 (35%)
????????Marcelo 1317 (29%)
????????Rodrygo 1263 (27%)
????????Carvajal 1119 (24%)
????????Isco 1058 (23%)
????????Hazard 896 (19%)
????????Odriozola 891 (19%)
????????Mariano 659 (14%)
????????Lunin 120 (3%)

— ????????León1310 (@LeonRMA1990) May 22, 2021

Зідан кілька років уникав розмови про них, тепер те саме робить Анчелотті. Правда нещадна, і якщо її вимовити, то Лунін може перестати бути "освіченим, працьовитим і терплячим", перетворившись на скалку в дупі. А кому це потрібно?

Тому тренери мовчать, іноді навіть хвалять, проте випускають завжди інших. Цього сезону шанс в основі "Реала" отримали Антоніо Бланко, Серхіо Сантос, Маріано Діас; Мігель Гутьєррес узагалі набігав під 300 хвилин. Лунін же приріс до лави, спостерігаючи, як Тібо Куртуа бореться за черговий Трофео Самора.

Здається, настав час сказати те, про що мовчать тренери - саме для сидіння "Вершкові" і купували українця.

***

У "Реалі" була приблизно п'ятирічна смута на позиції воротаря.

Почалося зі старіння Касільяса, який на додачу посварився з Моуріньо. Особливий у відповідь ставив то Адана, то Дієго Лопеса, але обом бракувало класу.

Трохи пізніше він знайшовся у Кейлора Наваса, але костариканець не був світовою зіркою, що йшло врозріз із уявленнями Переса про суперклуб. Взимку 2018-го Фло форсив трансфер Кепи з "Атлетіка", але Зідан наклав вето на угоду.

Звісно, ​​Переса це не зупинило. Він продовжив пошуки суперзірки, і після ЧС-2018 вибрав Тібо Куртуа, який виблискував у складі бронзової Бельгії. По суті, ця угода ознаменувала кінець "смутного часу" - Мадрид отримав нового короля замість Ікера. Почалася інша доба.

Рівно за місяць до її початку на "Бернабеу" і прибув 18-річний Андрій Лунін, який щойно провів сильний сезон у третій команді УПЛ. Катастрофічна обставина.

***

Звісно, ​​Андрія купували не під основу. Навіть без Куртуа "Реал" тоді мав на контракті Кейлора та Кіко Касілью, ще одного добротного голкіпера за мірками Прімери.

Трансфер Луніна був експериментом. Андрій дебютував у чемпіонаті України у 17 років та 245 днів, відразу викликавши фурор. Дмитро Михайленко в ті роки часто тасував воротарів "Дніпра", але Луніну повірив і пробачив йому ляп у дебютній грі з "Карпатами". Кіпер віддячив тренеру чудовою серією з 22 пропущених у 22 матчах у сезоні, де "Дніпро" фінішував передостаннім.

У листопаді 2016-го Лунін видав цілу виставу в матчі з "Шахтарем", потягнувши серед іншого пенальті від Марлоса. Компліменти текли рікою - у тому числі і від захопленого Паулу Фонсеки.

Це й запустило піар-машину. Агенти через ЗМІ рекламували Луніна так, ніби в Україні зростає новий Буффон. У "Реалі" почули і не стрималися – з ним таке відбувається регулярно.

Слабо віриться, що мадридці аналізували та переглядали всі матчі Луніна за "Зорю", де він виступав зовсім не так яскраво, як у "Дніпрі". Швидше, це була спроба осідлати мейнстрім, як із Едегором, якого взагалі підписали на піку газетного галасу в 15.

Можна сказати, тицьнули пальцем у небо. Ну, не влучили, і що? Витрати невеликі. За Азара виклали сто мільйонів, а толку ненабагато більше.

***

Отже, із "Реалом" усе більш-менш зрозуміло. Він купував третього воротаря – він його отримав.

Після пандемії два сильні кіпери стали не по кишені, тож третій перетворився на другого. Все дуже просто.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Andrey_Lunin (@lunin_andrey)

Незрозуміло лише, навіщо це все Андрієві? Позиції Куртуа непорушні. За останні 7 років бельгієць лише раз пропустив більше двох тижнів. Було це у 2015 році, коли Тібо прооперували коліно. Червоних у Куртуа теж майже не буває - останню пред'являли навесні 2016-го.

До гри Тібо претензій не може бути. Його показники сейвів, точних передач та виграних верхових м'ячів майже не змінилися за останні 6-7 років. При цьому бельгійський гігант ще й здатен змінювати стиль – наприклад, у "Челсі" вимагали більше лонгболів – і бельгійцю вдавалися асисти. Анчелотті хоче контролю - і Куртуа пасує ближнім з точністю понад 80%.

У всьому світі є 3-4 голкіпери, здатних нав'язати такому Тібо конкуренцію за місце у старті – Облак, Аліссон, Нойєр, може, Доннарумма.

Лунін у світлових роках від цього топ-листа і навіть від нього віддаляється, поки сидить без діла. У цьому сенсі оренди Андрія в Іспанії ще дивніші за його перебування на "Бернабеу".

Перша – у "Леганес" – проїзний прямо в лапи Пічу Куельяру, який на той час був капітаном та лідером роздягальні "Огіркових". Друга – у "Вальядолід" – без варіантів через довіру Серхіо до Жорді Масіпа. І агенти Луніна, і представники Реала точно знали, що так буде. Навіщо?

Лише третя оренда – в "Ов'єдо" – дозволила Андрію пограти півроку. На скрінах видно, як сидіння змінило його стиль – в Астурії українець майже не залишав рамку та загалом менше ризикував.

Пізніше, коли Луніна єдиний раз випустили за "Реал" у пам'ятному матчі з "Алькояно", кожен його вихід із воріт сіяв нервозність. Ляп у товарняку з Польщею теж пам'ятний і досі.

Простій нікому не йде на користь. Звісно, далі буде ще гірше.

***

Два роки тому El Pais писала, що ситуація Луніна була "наслідком аномальної низки невезінь". Така собі спроба видати бажане за дійсне.

Поклавши руку на серце, ще під час підписання Андрія "Реалом" ми знали, що так буде. Вболівальники, фахівці, тренери - всі розуміли, що і Кейлор, і Касілья сильніші за українця; коли ж прийшов Куртуа, остання надія згасла.

Пишуть, що наприкінці жовтня Лунін звернувся до клубу з проханням про трансфер - що ж, це правильне, хоч і запізніле рішення. Кар'єра повисла над прірвою; старі подвиги забуваються, а нових немає. Треба діяти, бо як у пісні "ще кілька років – і ніхто не візьме".

Тобто пристойний ніхто не візьме. В УПЛ Луніна заберуть хоч сьогодні, але це стало б актом капітуляції, яких було безліч - від Реброва до Коноплянки.

Лунін з іншого покоління - більш раціонального і менш схильного до совкових пережитків. Можливо, це якось допоможе йому вистояти у ситуації, де ніхто, крім нього самого, не зацікавлений у його прогресі.