Іспанія
Іспанія

Іспанія - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Вершковий тріумф, який вже не повторити: як Реал грав з Реалом у фіналі Кубка Іспанії


Унікальна історія

Вершковий тріумф, який вже не повторити: як Реал грав з Реалом у фіналі Кубка Іспанії

Фото: realmadrid.com

Роман Синчук Автор UA-Футбол

Насамперед слід зазначити, що описані нижче події не повторяться вже ніколи.

У 1990 році іспанська федерація футболу заборонила філіалам приймати участь в Кубку, тож навіть теоретичних шансів побачити щось схоже нема.

Чи це правильно? Мабуть, так, адже й у нашій історії фінал не вдався. Давид не побив Голіафа і навіть не кинув йому виклик, а лише скромно скорився своїй долі. Частина вболівальників - особливо каталонців та басків - навіть слухати хотіли, що все пройшло чесно. Хоча хто знає?

Не лише фінал, а й увесь той сезон виглядав настільки неправдоподібно, ніби це не реальне життя, а нові пригоди Теда Лассо.

Просто уявіть: надворі був 1980 рік, коли "Реал Мадрид" зустрівся у фіналі Кубка Іспанії з… власною резервною командою "Реал Мадрид Кастілья".

***

Згодом дослідники напишуть, типу, не обійшлося без "Movida Madrileña".

Якщо коротко, це такий "вітер змін" на іспанський манер. У той період країну ще лихоманило після автократії Франко; свободи ставало більше, диктат церкви замінили шалені рок-концерти, і молодь повірила, що може все.

Хтозна, може, це й справді помогло, адже бували в "Реалі" й сильніші покоління. Та й тренував ту "Кастілью" не геній, а лише 34-річний Хуанхо Гарсія, який потім ніякої кар’єри не зробив.

"Він добре пристосувався до нас, а ми до нього. Хуанхо дав свободу, коли ми виходили на поле. Він говорив нам, що ми можемо перемагати, і що юнацький футбол має дарувати щастя. Йому вдалося налагодити контакт з усіма", - розповідає один з лідерів тієї команди Франсіско Пінеда.

Його та інших героїв Кубка-1980 іспанська преса розшукала у 2020-му, щоб вони розповіли в деталях, як все було. І, знаєте, їх варто було послухати.

***

Перші раунди Кубка "Кастілья" пройшла, наче гранд.

"Естремадура" була бита за сумою двох матчів 10:2; "Алькоркон" захищався трохи краще, але теж без шансів (5:1); "Расинг" переграли завдяки влучнішій атаці (3:1).

Для контексту, правила забороняли молодіжкам використовувати гравців старше 23 років, тож для них навіть один пройдений етап в ті часи вважався неабияким успіхом.

Коли ж "Кастілья" програла перший матч 1/16 фіналу на полі "Еркулеса" 1:4, це виглядало буденно, ніби так і задумувалося. Лише президент "Реала" Луїс де Карлос зберігав віру в команду.

"У матчі-відповіді Пако швидко забив двічі, ми повели 2:0, і тоді в перерві сеньйор президент наказав відкрити ворота, щоб фани могли заходити без білетів. "Бернабеу" з порожнього перетворився на майже повний.

За підтримки трибун ми пішли в атаку, забили втретє, перевели гру в додатковий час, а вже там остаточно перемогли", - з блиском в очах згадує центральний захисник Еспіноса.

Вершковий тріумф, який вже не повторити: як Реал грав з Реалом у фіналі Кубка Іспанії - изображение 1
Боси "Реала" після смерті Бернабеу. Луїс де Карлос - третій зліва. Фото: Marca.com

***

Паралельно сіткою крокувала основа "Реала", але це якраз було нормою.

Мадрид виклав 1 млн фунтів за британця Лорі Каннінгема, який добре доповнював у нападі технаря Хуаніто та бомбардира Сантільяну. Роком пізніше ця команда навіть вийде у фінал КЄЧ, де мінімально програє "Ліверпулю".

Інша річ - "Кастілья". Молодь, яку знали в обличчя хіба їхні родини, у 1/8 фіналу здолала одну з домінуючих сил Ла Ліги початку 80-х - "Атлетік" Хав’єра Клементе.

Їхнє протистояння почалося з 0:0 в Мадриді, але вже на "Сан Мамесі" юні "Вершкові" виступили так, що навіть каталонська Mundo Deportivo назвала їх "честю іспанського футболу". "Кастілья" грала яскраво, дотримувалася свого стилю і дозволила гранду забити лише в компенсований час - 2:1.

Після того матчу про недооцінку дублю "Реала" вже не йшлося, але було пізно. Хлопці Хуанхо піймали кураж плюс їх надихала нечувана підтримка трибун - навіть нейтральних.

Наступний суперник - "Реал Сосьєдад" - того сезону вів запеклу боротьбу з основою "Реала" за чемпіонство. В рамках Ла Ліги баски Мадриду не програвали - 4:0 вдома і 2:2 на "Бернабеу".

На папері в молодіжки тут не було навіть теоретичних шансів, але в гостях видатна гра голкіпера Агустіна дозволила програти мінімально 1:2, а вдома за шаленої підтримки фанів "Кастілья" перемогла Сатрустегі, Самору, Арконаду та інших легенд "Ла Реала" 2:0!

***

Вже наступними вихідними деморалізований "Сосьєдад" програв ще й "Севільї" і, таким чином, віддав перше місце "Реалу".

Вершковий тріумф, який вже не повторити: як Реал грав з Реалом у фіналі Кубка Іспанії - изображение 2
Хуанхо Гарсія - тренер сенсаційної молодіжки. Фото: soymadridista.com

"Я можу сказати, що це саме ми принесли Мадриду той титул. Наші перемоги вибили конкурентів з колії, а згодом дозволили першій команді виграти і золотий дубль", – Агустін говорить нескромно, зате щиро.

І до всього, він має на це право. Взяти хоча б півфінал, де "Кастільї" випало грати з іншим конкурентом "Реала" - "Спортингом". Кунді, Хоакін, Ферреро і, звісно, Кіні - це була найкраща команда, яку коли-небудь збирали на "Моліноні". І що далі? А все те саме.

Знову видатна гра Агустіна на виїзді, яка дозволила програти лише 0:2; знову феєричний камбек на "Бернабеу", де того вечора зібралося більше людей, ніж на будь-якій грі першої команди "Вершкових" в сезоні-1979/80!

Атмосфера стояла страшна; публіка скандувала "Кастілья, Кастілья", і як тільки арбітр свистів в іншу сторону, у нього летіло, що лежало під рукою - навіть скляні пляшки.

Сьогодні за таких умов матч неодмінно зупинили б, але у 80-му траплялося й гірше, тож перелякані суддя та гості лишалися на полі - щоправда, без жодної волі до спротиву. "Кастілья" забила аж чотири голи і під рев стотисячного натовпу вийшла до фіналу.

***

Чи могли вони його виграти? Мабуть, так, але не проти власної першої команди.

Ще коли "Реал" у паралельному півфіналі по пенальті здолав "Атлетіко" все стало ясно. Основа надто добре знала дублерів, їхні слабкі й сильні сторони, адже щочетверга вони проводили спаринг на клубній базі, готуючись до чергового туру.

Також проблемою став новий рівень уваги. Безкінечні інтерв’ю, окремий готель, тиск від ЗМІ та старших одноклубників - все це розвалило "Кастілью" до матчу.

"Ми часто говорили між собою, зустрічалися за обідом - з Дель Боске, Камачо, Хуаніто. Хуан якось сказав нам, типу, ми збираємось вас вбити на полі і, знаєте, на нас це дуже вплинуло", - розповідає Еспіноса.

Згодом схожі відчуття пережив Пінеда, якому його кумир Піррі на тренуванні грубо в’їхав прямо в ногу. Це був свого роду виклик - мовляв, якщо готовий, то вмаж у відповідь! Але як це - бити легенду, що за кілька днів завершувала кар’єру? Як рубати Хуаніто? Як зносити Сантільяну? Це ж були кумири, герої "Кастільї"!

Власне, так фінал і пройшов - поки одні думали про трофей, інші старалися за звичкою не нанести травму основі. Як наслідок - 6:1.

***

І не було тут ані переможців, ані переможених - після свистка Кубок святкували всі разом.

Якщо врахувати, що й сам матч проводився на "Сантьяго Бернабеу", то це був тотальний, абсолютний тріумф Мадриду.

Відомо, що саме після нього в клубі підкорегували стратегію - боси дали зелене світло вихованцям "Кастільї", на деякий час відмовившись від гучних трансферів. Результати показові - вже через 4 роки Еміліо Бутрагеньо і його друзі виграють Сегунду, аби надалі стати символами "Реала" на довгі роки. Так-так, Мадрид 80-х був командою "своїх", а не "куплених".

Ну, а щодо молодіжки 80-го, то вона виявилася не такою вже й талановитою. В основу Мадрида з неї пробилися лише хав Рікардо Гальєго, кіпер Агустін та меншою мірою нападник Франсіско Пінеда, що приміряв роль суперсаба.

Серед решти вирізняється захисник Хав’єр Кастаньєда - йому досі належить рекорд по матчах за "Осасуну". Тим часом купа інших, як Сідон, Балін, Берналь, Рікі Альварес не затрималися в професіоналах і до 30 років. Так буває - вони перемагали топ-клуби і творили історію, але не були при цьому топ-футболістами. То був лише щирий, майже дитячий кураж, і як тільки він вичерпався - не зосталося нічого.

Оцініть цей матеріал:
Коментарі
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
Іван С (Луцьк)
В Championship manager 97/98 чи 98/99 я очолював Recreativo, потім, коли клуб вийшов в Прімеру, був створений Б клуб, туди відправляв молодих італійців та іспанців (бо паралельно тренував збірну Італії). Так ми грали в фіналі Копа Дел Рей. А потім клуб Б доходив до фіналу Кубка Кубків. А головний клуб виграв КЧ. Є питання, яка це версія CM, де таке ще можливо? Бо потім були апдейти, де це прибрали. Дякую
Відповісти
0
0
Повернутись до новин
Коментарі 1
Іван С (Луцьк)
В Championship manager 97/98 чи 98/99 я очолював Recreativo, потім, коли клуб вийшов в Прімеру, був створений Б клуб, туди відправляв молодих італійців та іспанців (бо паралельно тренував збірну Італії). Так ми грали в фіналі Копа Дел Рей. А потім клуб Б доходив до фіналу Кубка Кубків. А головний клуб виграв КЧ. Є питання, яка це версія CM, де таке ще можливо? Бо потім були апдейти, де це прибрали. Дякую
Відповісти
0
0

Новини Футболу

Найкращі букмекери

Букмекер
Бонус