Зрадникам тут не місце. Перше Ель Класіко Луїша Фіґу після переходу в Реал

Майже ніхто не вірив, що Флорентіно Перес стане президентом "Реалу". Хто за здорового глузду змагатиметься із Лоренсо Сансом, який щойно виграв кубок Ліги чемпіонів? Ще менше людей припускало, що Луїш Фіґу приєднається до мадридців - у приватній розмові він запевнив Пепа Ґвардіолу, Луїса Енріке та Карлеса Пуйоля, що залишиться на "Камп Ноу".

Фіґу був саме тим важелем, що допоміг Пересу вперше виграти вибори. Яке ж це дурманне відчуття - привести до клубу одного із найкращих виконавців планети, причому видьоргнути його зі стану принципового суперника.

Преса гуділа: "Обіцяння, яке Перес дав уболівальникам "Реалу", було пʼянким. Ця обіцянка здійснила всі надпотужні фантазії мадридців. Чи знищить він "Барселону" одним чеком? Усім було байдуже до Лоренсо Санса та його єврокубків".

Є знаменита історія, що півзахисник мав попередні юридичні домовленості із Флорентіно, згідно яких отримав гроші. Фіґу не вірив у позитивні підсумки голосування, тож коли результати стали відомі, він опинився у патовому становищі - мовляв, або повертаєш кошти та "зверху" сплачуєш санкції, або таки перебираєшся до "вершкових".

Подібна риторика малює Луїша у ролі жертви, постраждалого, що оступився та виявився загнаним у кут. Переконані, що толерування тут недоречне - гравець брехав усім та зрештою став синонімом поняття "зрада". "Я не хотів покидати "Барселону", просто бажав, щоб вони визнали мою якість". Ну-ну.

Особливої перчинки додає й той факт, що в "Барселоні" також відбувалися внутрішні пертурбації. Хосеп Нуньєс відходив від справ, на президентське крісло претендувало одразу декілька персонажів і всі вони стверджували - якщо сьосос довіряться саме їм, то Луїш стовідсотково нікуди не піде.

Хосеп Мінґуелла, який привів Фіґу до Каталонії в 1995-му, був тренером, агентом та обіймав місце в структурі "синьо-гранатових", сказав наступне: "Хосе Вейга, агент Фіґу, спілкувався з кандидатами в президенти "Барселони", Ґаспаром та Бассатом, а також президентом Нуньєсом. Луїш не збирався підписувати контракт з "Реалом".

Однак якщо Жоан Ґаспар пропонував розмиті перспективи, готовність будувати команду навколо Фіґу та зрештою вибивав політичні бали за рахунок популізму, то Флорентіно Перес був прямолінійним та схилив матеріальними благами. "Це була пропозиція з грошима від Флорентіно проти майбутніх обіцянок Ґаспара. Тож була прийнята пропозиція Флорентіно, хоча вони завжди вірили, що Перес не виграє вибори", - додав Мінґуелла.

Так склалося, що Фіґу дав поштовх "ґалактікос" та ознаменував падіння "Барселони" - Ґаспар, сподіваючись компенсувати втрату та вибратися із репутаційної ями, здійснив серію трансферних та адміністративних помилок, після чого пішов із ганьбою у 2003-му. Щось схоже ми побачили за правління Хосепа Бартомеу - варто було Неймару долучитися до "Парі Сен-Жермен", як у "кулес" виникли серйозні проблеми.

У 2000-му громадськість не підозрювала, чим все обернеться, але з нетерпінням чекала першого Ель-Класіко. 6 липня Перес домовився з Вейга щодо 1,6 мільйонів фунтів стерлінгів у якості "подарунку" Фіґу, через одинадцять днів здолав Санса, а ще через тиждень представив новачка на "Сантьяґо Бернабеу" ("Реал" тоді встановив новий трансферний рекорд - 62 млн євро за нинішнім курсом). Матч же планувався на 21 жовтня - можете лише уявити, який зчинився ажіотаж.

***

Напередодні очної зустрічі "Реал" виглядав непогано - після пʼяти турів набрав одинадцять балів та головував у турнірній таблиці. Жодної поразки у Прімері (нічиї були зафіксовані у боротьбі з "Малагою" та "Расінгом"), непоганий старт у Лізі чемпіонів - все це нівелювало програш у Суперкубку Європи на початку сезону та вказувало на готовність команди.

"Барселона" ж за зрозумілих причин не вражала - поступилася "Атлетіку" та "Реал Сосьєдаду", плюс, поставила під сумнів вихід до плей-оф ЛЧ. Ситуація була вкрай скрутною після 0:3 та 0:2, завданих "Бешикташем" й "Міланом" відповідно (у підсумку так і трапилося, зате в Кубку УЄФА "блауґранас" дісталися до півфіналу). Водночас треба наголосити - мадридці випереджали візаві тільки на два пункти й це ще було одним мотиваційним фактором.

У ніч на 21 жовтня Фіґу мало спав. Коли "Реал" прибув до Барселони, в аеропорту на гравців чекали озброєні охоронці. "Я сидів поруч із Луїшем у літаку, але ні в якому разі не збирався робити це у автобусі", - пригадав Стів Макманаман. Франсіско Павон же описав момент, як автобус підїжджав до "Камп Ноу": "Поліція облаштувала спеціальний проїзд для автобуса, по 24 метрів з кожного боку. Тим не менш, фанати кидали скляні пляшки, каміння, все, що було під рукою. Памʼятаю, як хтось жбурнув пляшку, автобус розвернувся і вона влучила у когось у натовпі. Ми прищурились та сиділи ближче до середини салону. Вже потім деякі з гравців, Фернандо Єрро та Карлес Пуйоль, говорили, що це ганьба. Хтось мав заспокоїти вболівальників".

Але як? "Фізично та морально неможливо ігнорувати 75 тисяч людей, що кричать проти вас. Я боявся, що якийсь божевільний може втратити голову", - зронив Фіґу. Трибуни гуділи та, здавалося, ось-ось розчавлять - майоріли плакати з написом "Найманець", "Іуда", "Мерзота", у руках глядачів - тисячі фальшивих банкнот, на яких красувалося зображення Луїша. Універсал зазвичай виконував кутові стандарти, але цього разу отримав заборону - потонув би під шквалом запальничок та іншого мотлоху. "Шарму" й додали спецназівці, які мали вгамувати публіку та слідували за португальцем всюди, де б він не був за межами поля.

Анітрохи не дивно, чому футболіст провів жахливий поєдинок: по-перше, його "зʼїв" Пуйоль, по-друге, "синьо-гранатові" продемонстрували неабияку жагу до перемоги. Недарма очевидці кажуть, що той матч був останнім справжнім Ель Класіко - без попси, попкорновості, з пекельними емоціями та принциповістю, що виходила за межі простої гри.

Гільєм Балаге, журналіст, експерт та автор серії спортивних біографій: "Я був на "Камп Ноу" і атмосфера була неймовірна. Вона нагадувала літак, що злітав - ви такого ніколи не чули на іспанських стадіонах ні до, ні після".

"Блауґранас" діяли набагато впевненіше, гостріше, постійно перевіряли Ікера Касільяса на міцність - прикметно, що на 23 хвилині Сімао завдав удар з пристойної дистанції та влучив у стійку. Буквально через кілька миттєвостей захист гостей посипався - Хаві подав штрафний, Луїс Енріке вистрибнув та "прошив" воротаря. Стадіон тріумфально заревів.

На 72 хвилині Фіґу таки зважився подати кутовий - варто було підбігти до прапорця, як фанати помітно пожвавилися. Так на поле вилетів найголовніший, найзнаменитіший "трофей" - голова печеного молочного порося, так званий "кочінільйо".

"Після другого та третього кутового я повернувся до Фіґу і сказав: "Забудь про це, друже. Ти сам. Раніше я пропонував Луїшу виконати кутовий, але не цього разу. З трибун посипалися монети, ніж, навіть скляна пляшка віскі "Johnnie Walker". Я подумав - краще триматися подалі. Кутові? Ні, дякую", - зауважив Мічель Сальґадо.

Арбітр Луїс Медіна Канталехо діяв рішуче - відправив всіх учасників у підтрибунне приміщення. Помічник рефері Бенджамін Плієґо Санчес дав коментар з цього приводу: "Це була важка гра не тому, що футболісти грали важко, а тому, що все, що відбувалося на "Камп Ноу", було ненормальним. Небезпека була очевидною, тому ми вирішили призупинити матч, щоб побачити, чи заспокояться фанати. Протягом 10 хвилин ми розмовляли з двома капітанами та делегатами і подумали, що найкраще - це повернутися на поле. Це було рішення Луїса Медіни Канталехо. Лише головний арбітр має вирішувати. Але я не бачив нічого подібного".

На 79 хвилині Сімао зробив 2:0, поставив хрест на сподіваннях мадридців, але не це викликало широке обговорення з боку суспільства.

"Фіґу міг би допомогти більше, якщо б не подавав кутовий", - пожартував Хаві. Ван Гал же відповів у звичній манері: "Фіґу спровокував уболівальників. Він дуже повільно підійшов до прапорця, повільно взяв пляшку, повільно повернувся. Це все свідомо та навмисно".

Хорхе Вальдано: "Те що сталося того вечора - не гідне іспанського футболу. Там були важкі моменти і ми повинні бути вдячні, що матч вдалося завершити. Виконання кутового Фіґу не є провокацією".

Мінґуелла відмахнувся: "У Каталонії ніхто не їсть кочіліньйо, це - провокація".

"Marca" охрестила зустріч "дербі ганьби", тоді як "El Periodico de Catalunya" вправлялася із заголовком: "Кожен кут - це Вʼєтнам".

***

За підсумками сезону "Реал" здобув чемпіонство, але в конкретний час "Барселона" зробила те, що від неї чекали. Через кілька років каталонці дісталися до пікової точки та були змушені змінити керівництво - стагнація тривала до першого приходу Жоана Лапорти. Фіґу? Знаєте, доля покарала і зрадника - Флорентіно назвав півзахисника суч*м сином, хоч правда виплила через більш ніж два десятиліття.

"Перес сказав, що ми прийшли на "Бернабеу" разом і також підемо вдвох. Але я пішов сам. Я повірив Флорентіно, але Перес не дотримав своє слово. Він не поважав наш пакт". Отакої.