Знай "наших". Представники чемпіонатів України на Мундіалях

Папа, а там наші билі?

Лесь Подерв'янський

Після фіаско збірної України в Парижі вітчизняним вболівальникам залишається отримувати естетичне задоволення від ювілейного 20-го Чемпіонату світу з футболу. Втім, Мундіаль не залишився без представників української Прем‘єр-ліги. До прикладу, у матчі-відкритті між господарями-бразильцями та хорватською збірною на полі можуть з‘явитись одразу п‘ять футболістів, котрі захищають кольори українських клубів, а ще три гравця залишили чималий слід в нашому футболі. Тож UA-Футбол вирішив згадати всіх легіонерів з нашого чемпіонату, котрі брали участь у світових футбольних форумах.

На зорі Незалежності, коли вітчизняний футбол лише пробував ставати на ноги, легіонери були рідкістю в Україні, тому не дивно, що американський Мундіаль 1994-го року залишився без представників нашого чемпіонату. Ситуація не змінилась і через чотири роки – запросити футболістів дійсно високого класу, котрі б могли зіграти на ЧС, могло дозволити собі лише київське "Динамо", однак Валерій Лобановський обходився українськими кадрами з невеликими доповненнями з близького зарубіжжя. Та Білорусь чи Грузія (а легіонерами, як ми пам‘ятаємо, були Белькевич, Хацкевич та Каладзе) до Франції відібратись не змогли.

Перший Чемпіонат світу, на якому засвітились футболісти з Вищої української ліги, пройшов в 2002-му році в Японії та Кореї. Україна "делегувала" одразу трьох гравців, котрі представляли донецький "Шахтар". Якщо двох з них шановний читач назве одразу, то над персоною третього доведеться подумати і не факт, що згадається без підняття архівів. Торуючи собі дорогу до першого чемпіонства, гірники вийшли на європейський ринок, а оскільки до бразильського вектору Луческу було ще далеко, донецький клуб брав тих, хто був доступний.

Аби підсилити захист літом 2001-го до Донецька приїхав захисник збірної Словенії Муамер Вугдаліч. Щоправда, закріпитись в "Шахтарі" він так і не зміг, зігравши два матчі (проти маріупольського Металургу та Таврії), на правах оренди повернувся до "Марібору", грою в якому і заслужив право поїхати на Далекий Схід. Втім, Словенія, для якої сам вихід у фінальну частину вже був видатним досягненням, програла усі три матчі в групі, а Вугдаліч зіграв лише в одному поєдинку – проти південноафриканців.

Двох інших легіонерів фанати "Шахтаря" (та і вболівальники інших українських команд) назвуть, не роздумуючи. Айзек Окоронкво та Джуліус Агахова були одними з ключових фігур, котрі допомагали гірникам виграти перше золото. Біда їхньої збірної на ЧС-2002, що жереб відправив їх до групи смерті, з якої навіть не вийшла збірна Аргентини. Агахова та Окоронков зіграли в усіх трьох матчах, виглядали, як і вся команда, досить пристойно, однак все, на що вистачило нігерійську команду, це нульова нічия з Англією. В тому матчі Айзек з партнерами зумів нейтралізував грізну ліверпульську пару Хескі-Оуен. Джуліус, котрого вважали одним з найталановитіших форвардів світу, відзначився у матчі проти Швеції – відгукнувшись на подачу з правого флангу від Йобо, Агахова випередив голкіпера та головою підрізав м’яч в ворота, ставши таким чином першим українським легіонером, котрий забив гол на Мундіалі. Ось тільки в тому матчі для Нігерії це була єдина радість – вже через сім хвилин Хенрік Ларссон рахунок зрівняв, а в другому таймі забив переможний пенальті.

Агахова та Окоронкво і в збірній були поруч - фото Getty Images

Через чотири роки делегація українського чемпіонату на Мундіалі в Німеччині була куди більш представницькою, навіть без врахування власне самої жовто-блакитної команди. Почесне право називатись клубом, котрий співпрацює з учасником ЧС, окрім "Шахтаря" отримали "Динамо" та "Металіст". Харків‘яни як знали, коли зимою 2006-го запросили з київського "Арсеналу" Северина Ганцарчика, на гру якого звернув увагу тренер збірної Польщі Янас Павел. Крім того, захищати біло-червоні кольори від українського чемпіонату поїхав Маріуш Левандовськи. Щоправда, обоє не були гравцями основного складу – "гірник" двічі виходив на заміну, а "харків‘янин" всі три матчі провів на лаві для запасних. Можливо, в цьому і була причина фіаско Польщі, котра розраховувала щонайменше на вихід з групи, адже в суперниках окрім Німеччини були Еквадор та Коста-Ріка. Команда Павела програла матч першого туру Еквадору, потім вже в компенсований час подарувала перемогу господарям, в результаті чого перемога над костариканцями особливого значення вже не мала.

Більше було "українців" в складі збірної Сербії та Чорногорії. Та як і у випадку з поляками, вдалим виступ Горана Гавранчіча з "Динамо" та Ігора Дуляя зі Звоніміром Вукічем з "Шахтаря" назвати складно. Балканцям відверто не пощастило з жеребом – в групі їм протистояли Нідерланди, Аргентина та Кот-д‘Івуар. Варто зазначити, що Гавранчіч на той момент був основним центральним захисником в збірній, не пропускав матчів і Ігор Дуляй, однак Ілія Петковіч використовував його то справа в обороні, то в опорній зоні, то на фланзі півзахисту. Вукіч лише в одному матчі виходив на заміну. Голландцям серби та чорногорці програли мінімально, не втримавши Роббена. Гра в другому турі проти Аргентини стала справжнім кошмаром для балканців – біло-голубі шість разів вражали ворота Єврича, при чому останній гол на 88-й хвилині забив абсолютний дебютант Чемпіонатів світу, котрий вийшов на заміну, Ліонель Мессі. Як відомо, той м’яч і досі залишається єдиним на чемпіонатах світу у послужному списку зіркового аргентинця.

Гавранчіч не втримав Роббена - фото Getty Images

В останньому турі Сербія та Чорногорія прагнули за будь-яку ціну реабілітуватись перед своїми вболівальниками, поєдинок проти івуарійців розпочали надпотужно, забивши два голи вже до 20-ї хвилини. Однак надалі Гавранчіч і компанія зупинились і знову продемонстрували жахливу гру в захисті, пропустивши тричі, при цьому Горан був безпосередньо винен в другому голі, не зумівши перервати подачу на Діндане.

Три представники чемпіонату України було і в складі збірної Хорватії. Ворота клітчатих захищав голкіпер "Шахтаря" Стіпе Плетікоса. Нинішній капітан гірників і збірної Даріо Срна був основним правим півзахисником, а Єрко Леко використовувався Златко Краньчаром в якості першого на підхваті. В 2006-му році група у Хорватії в цілому була прохідною – окрім бразильців суперниками стали австралійці та японці. Однак, хорвати свої можливості переоцінили і не змогли здобути жодної перемоги. П‘ятиразовим чемпіонам світу клітчаті мінімально програли в першому турі, з Японією розписали безгольову мирову, а битва з Австралією закінчилась з рахунком 2:2. Саме представникам зеленого континенту забив поки що свій єдиний гол на Мундіалях Даріо Срна - вже на другій хвилині матчу він блискуче виконав штрафний удар.

Чемпіонат світу 2010-го року пройшов за участі лише двох "українців". Аїла Юссуф в складі збірної Нігерії зіграв лише один матч – проти південнокорейців. Той поєдинок суперорли звели до нічиєї 2:2, тоді як грекам та аргентинцям в перших двох турах програли. Мілош Нінкович разом зі збірною Сербії створив сенсацію в другому турі групового етапу, перегравши Німеччину. Та розвинути успіх балканська команда не змогла – в третьому турі серби програли Австралії і посіли останнє місце в групі, оскільки в першому турі поступились збірній Гани.

Нінковіч зіграв в двох матчах на Чемпіонаті світу - фото - Getty Images

І ось тепер – 2014-й. Географія українських легіонерів як ніколи широка. Розпочнемо з групи А. Перед рідною публікою спробує розкритись найдорожчий легіонер "Шахтаря" Бернард. Щоправда, в команду Сколарі молодий талант скоріше був взятий на перспективу. Більше шансів зіграти буде у колишніх лідерів "Шахтаря" Фернандіньо та Вілліана.

За збірну Хорватії готові зіграти Даріо Срна, Домагой Віда, Огнєн Вукоєвіч та Едуардо. Місце в основі капітана "Шахтаря" не обговорюється – він лідер команди Ніко Ковача, при чому може зіграти як в обороні, так і в півзахисті. Якщо тренер використовуватиме капітана в центрі поля, шанс вийти на поле буде у Домагоя Віди – як показали останні матчі "Динамо" на фланзі захисту він діє значно продуктивніше, ніж в центрі. Вукоєвіч навряд чи складе конкуренцію Модрічу та Ракітічу, а ось Едуардо може бути використаний в ролі джокера – його вміння реалізувати найменший момент особливо цінується тренерським штабом.

Даріо Срна та компанія спробують повторити успіх команди Мірослава Блажевіча 1998-го року - фото - Getty Images

Навіть не найкраща гра в складі команди київського "Динамо" не завадила поїхати на Мундіаль Джермейну Ленсу в складі збірної Нідерландів. Вінгер не є основним виконавцем в побудовах Луї ван Галя і розглядається в якості підстраховки лідерам голландської атаки.

В групі Е можна повболівати за симпатичну збірну Швейцарії. Помститись Франції за Україну спробує вже колишній нападник "Динамо" Адмір Мехмеді. Не зумівши розкритись в Києві, форвард знайшов свою команду у Фрайбурзі і є основним гравцем в тактичній схемі Отмара Хітцфельда.

Про те, що чемпіонат України досягнув певних висот, говорить і той факт, що учасниками Мундіалю можуть похвалитись луганська "Зоря" та луцька "Волинь". Тоні Шуніч поїхав до Бразилії в якості резервіста і, мабуть, має найменші шанси серед центральних захисників збірної Боснії та Герцеговини вийти в основі. Так само не можна віднести до ключових гравців збірної Нігерії Міхеля Бабатунде. Втім, вже сама присутність цих футболістів на Мундіалі буде серйозним стимулом для їх партнерів по клубу.

Складно уявити півзахист збірної Португалії без динамівця Мігеля Велозу. Якщо в Києві опорний хавбек час від часу втрачає смак до гри, то в національній команді він завжди викладається по максимуму і є надійним фундаментом для атаки "європейських бразильців".

Як бачимо, навіть без України на Мундіалі є кому симпатизувати, чи навіть по-справжньому вболівати. Серед "наших" в Бразилії є як і фаворити, так і ті, хто можуть здивувати. Ну а хто переможе, дізнаємось зовсім скоро.