Йовічевіч - про ЧС-2022: Футбол повернув Мессі все те, що він віддавав останні 15 років

Головний тренер донецького "Шахтаря" хорват Ігор Йовічевіч розповів, за кого він вболівав у фіналі ЧС-2022, а також заявив, що Мессі заслужив звання чемпіона світу.

– Ігоре, за кого ви вболівали у фіналі чемпіонату світу?

– За футбол. Я думаю, що якщо вже Хорватії судилося програти, то програти чемпіону світу. Футбол переживає період щастя, оскільки найкращий футболіст у його історії отримав цю нагороду. І мені здається, що всі нейтральні вболівальники хотіли, щоб це сталося. Ми схильні ідеалізувати когось, то нехай це буде Мессі – за рахунок своєї дисципліни, поведінки на футбольному полі та сталості. Останні 15 років він грає на стабільно високому рівні, і ця перемога – корона для нього, статус та повага, особливо в Аргентині. Думаю, футбол йому повернув усе, що він віддавав останні 15 років.

– З погляду тактики, ви побачили щось нове для себе на чемпіонаті світу?
– Побачив, бо дуже багато футболу подивився, послухав дуже багато коментарів, дивився усі спортивні програми. Вдосконалював себе, хотів взяти те, що може допомогти мені як тренеру. І зрозумів, що у футболі немає логіки. Така велика значимість удачі, що чинник єдності, я думаю, є фундаментом. Хороша атмосфера у роздягальні – це фундамент. Тому що іноді тренери не контролюють тактичний малюнок на футбольному полі: коли божевільна ситуація, коли йдеш ва-банк, коли команда, яка "горить", хоче в останні 15 хвилин упіймати момент, то валиться вся тактика, весь план на гру – немає ані плану А, ані плану B, ані плану С... Це емоції, чисті емоції. І кілька команд за рахунок емоцій пройшли далі та зробили результат. Це щодо психологічного компонента.

Тактичний компонент: усі, хто хотів грати в гарний футбол, а це вже, мабуть, якась нова тенденція, вони рано вирушили додому: що німці, що бельгійці, що серби, що іспанці. І бразильці, які грали пас-пас-пас – вони вже вдома давно. Високо ті, хто зумів терпіти, грав у трохи негарний футбол, за який їх критикували. Наприклад, нас, Хорватію, критикували за те, що ми оборонялися, не обіграли нікого за 120 хвилин, десь виграли по пенальті, але ми билися до останнього у четвірці найкращих. Французи так само – грали в контратаку на Мбаппе. Марокко, сенсація чемпіонату, грали у пресинг та контратаку. Якщо невдалий пресинг, то назад у низький блок і без м'яча терпиш-терпиш до контратаки.

Тож тенденції – терпіти, низький блок та контратаки. Усі, хто хотів грати у футбол красиво, – вони усі 1/4 фіналу не пройшли. Цей чемпіонат світу був прагматичніший, бо грали всі на результат, а не на те, щоб сподобатися вболівальнику. Тому що вболівальник хоче бачити результат, і йому по барабану, яким шляхом ти досягнеш цього результату. Бо якщо зараз із холодною головою аналізувати певні матчі, то справді не було гарного футболу, який хоче вболівальник, але якщо результат позитивний, то всі виходять на вулицю та разом святкують. Тож футбол – це гра емоцій.