Сплячий вулкан. Ісландський клубний футбол зсередини
Чемпіонат Світу з футболу 2018
Чемпіонат світу 2018 Таблиця Новости Команди Бомбардири

Александр Кузьменко
13.09.2017
середа
12:30
Сплячий вулкан. Ісландський клубний футбол зсередини
Рейтинг публикации
Читайте на русском: Спящий вулкан. Исландский клубный футбол изнутри

У минулому та позаминулому році на нашому сайті виходили матеріали під назвою «Чому Україна - не Ісландія». Тоді мова йшла про різницю в системі підготовки національних команд, а також про їхні успіхи у відборі і безпосередньо на Євро-2016. Поїздка в Рейк'явік дозволила не тільки на власні очі побачити поєдинок збірних України та Ісландії, а й дізнатися, чим живуть футбольні клуби в країні, населення якої становить близько 300 тисяч осіб.

Про ісландський клубний футбол відомо небагато. Він фактично не цікавий нікому на континенті, а виступи місцевих клубів у єврокубках завершуються задовго до групових раундів. Виживати в таких умовах - завдання не з легких, проте в Ісландії вже давно навчилися розставляти пріоритети.

Задовго до поїздки в Рейк'явік вашому автору вдалося домовитися про зустріч із представниками лідера чемпіонату Ісландії - ФК «Валюр». Маркетинговий директор клубу Ларус Сігурдссон люб'язно запросив мене в клубний офіс, який розташовується безпосередньо на стадіоні столичної команди.

Арена у «Валюра» досить нова. Перший матч на істотно оновленому «Валсволлюрі» був зіграний у 2008 році. Цей стадіон являє собою штучне поле і одну трибуну з дахом, яка вміщує 1200 чоловік. Середня відвідуваність в минулому сезоні склала всього 800 глядачів, однак на найважливіших матчах сидячих місць не вистачало всім бажаючим, тому люди акуратно шикувалися навколо поля.

Сплячий вулкан. Ісландський клубний футбол зсередини - изображение 1

Кілька років тому клуб знову реконструював єдину трибуну з метою розширення клубних приміщень. Крім того, навколо основної арени були побудовані ще два тренувальних поля, на яких цілий день займаються діти з чотирьох найближчих шкіл Рейк'явіка.

Сплячий вулкан. Ісландський клубний футбол зсередини - изображение 2

Потрапити в офіс було не складно, адже його двері відкриті для кожного. Відразу у фойє новенької будівлі вас зустрічають численні трофеї клубу, які не вмістилися в одну шафу.

Сплячий вулкан. Ісландський клубний футбол зсередини - изображение 3

Як виявилося пізніше - тут зібрані кубки і нагороди не тільки футбольного підрозділу клубу, але і його баскетбольної і гандбольної команд.

Сплячий вулкан. Ісландський клубний футбол зсередини - изображение 4

Після декількох хвилин невпевнених пересувань порожніми коридорами і консультації у техпрацівники мети було досягнуто. Доброзичливий хлопец вказав на непримітні двері, за якими кипіла робота. Весь адміністративний апарат одного з найстаріших клубів Ісландії (заснований у 1911 році), що складається всього з 6 чоловік, зібрався саме тут.

Ларус Сігурдссон одразу впізнав у несподіваному гості українського журналіста і запропонував провести екскурсію по стадіону. Після кількох жорстких жартів про матч національних збірних Ларус звернув мою увагу на правого захисника ісландців. Біркір Севарсон, якому вдалося зупинити Євгена Коноплянку, є вихованцем «Валюра». Уродженець Рейк'явіка допоміг рідному клубу виграти останнє на даний момент чемпіонство (2007), після чого пішов на підвищення в норвезький «Бранн». Зараз фуллбек виступає за шведський «Хаммарбю» і за кілька місяців стане вільним агентом.

Сплячий вулкан. Ісландський клубний футбол зсередини - изображение 5
Ларус Сігурдссон (зліва) - маркетинговий директор "Валюра"

Крім нього в нинішній збірній Ісландії є ще два футболісти, які пройшли через структуру «Валюра». Лівий захисник Арі Скуласон і центральний хавбек Рунар Сігурйонссон провели матч з Україною на лаві запасних, однак мають стабільне місце в збірній і більше 60 матчів у національній команді на двох.

Саме експорт молодих футболістів і є однією з основних статей доходів ісландських клубів. Тільки мова тут не про звичну нам систему виховання та продажу, а трохи модифіковану під ісландські реалії.

Між футбольними клубами Ісландії існує джентельменська угода, яка не дозволяє переманювати футболістів. Звичайно ж, гравці можуть переходити з одного клубу в інший, але частіше за все це безкоштовні трансфери, викликані бажанням футболіста змінити обстановку (спробувати себе в сильнішому клубі або відправитися за ігровою практикою в слабший).

Це правило поширюється і на дітей, адже в країні гейзерів і вулканів немає академій при футбольних клубах. Близько 80% ісландських школярів задіяні у спортивних секціях. Якщо ти живеш в околицях «Валсволлюра» і ходиш тут в школу, то і футболом ти будеш займатися на полях саме цього клубу. Коштує це задоволення близько 600 євро на рік, 400 з яких покриває держава, а 200 - батьки. Таким чином, клуб отримує солідне поповнення в бюджет (у випадку з «Валюром» воно становить близько 10% річного бюджету, адже в різних секціях займаються більше 250 дітей) і шанс виростити собі гравця, а дитина - можливість займатися спортом у чудових умовах. У разі переїзду сім'ї в інший район міста діти спокійно можуть змінити місце занять (читай, клуб). Однак усі клуби Рейк'явіка дотримуються угоди і не намагаються цілеспрямовано переманювати до себе перспективних хлопчиків з інших районів столиці.

Перші контракти юні футболісти підписують вже в 16 років. На найталановитіших є попит уже в такому віці, адже футбольні академії, наприклад, Нідерландів прекрасно вміють проводити огранювання самородка, який ще не встиг сформуватися в повноцінного футболіста. Однак серйозно заробити на 16-річному підлітку дуже складно, тому ісландські клуби прописують в угоді пункт про отримання відсотка з кожного наступного продажу футболіста. Найчастіше цей відсоток невеликий, але для Ісландії навіть такі суми мають серйозне значення. Так вихованець «Брейдабліка» Гюлфі Сігурдссон цього літа приніс рідному клубу кругленьку суму, хоч і покинув Ісландію 12 років тому.

«Валюру» теж є чим пишатися, адже найтитулованіший ісландець - саме їх вихованець. Переможець Ліги чемпіонів, дворазовий чемпіон Англії, чемпіон Іспанії і Голландії, володар безлічі кубків і семиразовий «Футболіст року» в Ісландії Ейдур Гудйонсен починав свою кар'єру саме у «Валюрі». Мій співрозмовник встиг пограти поруч із легендарним форвардом, проте в 1994 році їх стежки розійшлися. Ларус залишився в рідному клубі, а Ейдур відправився на континент. Гудйонсена тут пам'ятають і люблять, а його фото (в компанії інших «збірників» «Валюра») прикрашає тунель, що веде з роздягальні гостей до поля.

Сплячий вулкан. Ісландський клубний футбол зсередини - изображение 6

Прогулюючись по клубним приміщенням, ми несподівано вийшли у величезний спортзал, в якому проводять матчі і тренування баскетболісти і гандболісти «Валюра». Він розділений ширмами на три частини і дозволяє паралельно тренуватися одразу декільком командам.

Сплячий вулкан. Ісландський клубний футбол зсередини - изображение 7

Саме тут розумієш, наскільки в клубі дорожать своїми традиціями. На балконі, який став імпровізованою VIP-ложею створена своєрідна алея слави з відбитками взуття легенд клубу. І хто б ви думали очолює низку різнокольорових підошов?

Сплячий вулкан. Ісландський клубний футбол зсередини - изображение 8

Крім того, стіни залу обвішані стендами, що розповідають про різні віхи історії «Валюра». Тут вам і всі форми клубу, починаючи з року заснування, і історичні довідки, а окреме місце виділено історичному матчу з «Бенфікою» Еусебіо.

Сплячий вулкан. Ісландський клубний футбол зсередини - изображение 9

Сплячий вулкан. Ісландський клубний футбол зсередини - изображение 10 Сплячий вулкан. Ісландський клубний футбол зсередини - изображение 11

Після невеликого екскурсу в історію ми повернулися до питань насущних. А для «Валюра» таким є повернення чемпіонського титулу після 10-річної перерви. І справа тут не тільки в трофеї, а й у можливості брати участь в єврокубках. За час нашої розмови Ларус кілька разів підкреслив, що участь в Лізі чемпіонів принципово важливе питання для ісландських клубів. Вся справа в призових від УЄФА, які здатні перекрити витрати клубу за рік.

Так чемпіон Ісландії-2016 «Хафнарфьордур» отримав право грати в другому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів, а призові за це досягнення вже складають 800 тисяч євро (близько половини бюджету клубу). Вимучена перемога над представником Фарерських островів вивела ісландців далі, проте в третьому кваліфайраунді їх зупинив міцний «Марібор». Це змусило «Хафнарфьордур» перейти в раунд плей-офф Ліги Європи, де він гідно боровся з «Брагою». Якщо підвести підсумок, то чемпіонство і одна перемога на євроарені (2:0 над фарерським «Вікінгуром») дозволили клубу «відбити» річний бюджет виключно виплатами від УЄФА.

Що стосується «Валюра», то йому пощастило трохи менше. Команда виграла Кубок країни і пробилася в Лігу Європи, проте далі другого раунду кваліфікації їй пройти не вдалося. За словами Ларуса, організація міжнародних матчів - ще один головний біль для скромних клубів. Підтримати латвійський «Вентспілс» в Рейк'явік приїхали всього 5 уболівальників, а на грі з «Домжале» гостьовий сектор взагалі був порожній. У подібних ситуаціях клубу не потрібні були додаткові заходи безпеки. Якби жереб визначив у суперники «Валюра» умовний «Мілан» або «Марсель», то клубу довелося б повністю переглянути роботу з фанатами. На матчах внутрішньої першості на стадіонах немає ні поліції, ні стюардів, а флегматичні ісландці цілком спокійно дивляться футбол. Дозволити собі таке ставлення до ультрас з континенту - дороге задоволення, яке може обернутися зривом матчу.

Також Ларус зазначив, що його клуб впевнено йде до перетворення футбольного матчу у щось більше. Зараз в Ісландії культура походів на футбол не дуже відрізняється від української. Люди приходять виключно під стартовий свисток і йдуть після завершення матчу. «Валюр» намагається змінити цей момент і залучити вболівальників на стадіон набагато раніше, пропонуючи різні розіграші призів перед стартом поєдинків. Цілком логічно, адже чим довше людина перебуває на стадіоні, тим більше у неї спокус витратити гроші (на атрибутику, їжу, напої тощо). Квиток на матч чемпіонату і Кубка Ісландії коштує близько 20 євро. Шляхом елементарних підрахунків можна визначити, що тільки на квитках клуб заробляє 200-240 тисяч євро за сезон.

Навколо поля також можна помітити величезну кількість реклами. Вартість її розміщення залежить від розміру та місця розташування (читай, кількості ефірного часу в трансляції). В Ісландії клуби не відмовляються від можливості збирати свій бюджет по крупицях, тому розміщення невеликого банера може обійтися спонсору всього 2 тисячі євро на рік. Пошуком партнерів часто займається сам клуб, але в країні з населенням в 300 тисяч чоловік це зробити досить просто. Фактично у кожного є знайомі в тій чи іншій компанії, тому вийти на зв'язок і знайти точки дотику не складає труднощів.

Сплячий вулкан. Ісландський клубний футбол зсередини - изображение 12

Не так давно «Валюр» налагодив відносини з німецьким клубом РБ «Лейпциг». Всього кілька тижнів тому молоді ісландські футболісти побували на стажуванні в Німеччині, а найближчим часом клуб чекає в гості скаутів «Червоних Биків».

Якими б мізерними не здавалися суми, зароблені клубами, але в Ісландії ніхто навіть не думає про банкрутство або зняття посеред чемпіонату. Тут не запрошують зірок і не витрачають на гравців величезні гроші. Чи не головна задача ісландського футболу - дати можливість кожній дитині займатися спортом. Місцева напівпрофесійна ліга не може похвалитися успіхами своїх представників в єврокубках, проте ставлення до спорту №1 тут набагато більш професійне, ніж у багатьох клубах Європи.

P.S. Спочатку був запланований візит тільки до ФК "Валюр", однак доля розпорядилася інакше. За збігом обставин вашому автору вдалося побувати в гостях у ісландського гранда і найтитулованішого клубу країни КР (Рейк'явік) і зустріти там президента Ісландії. Про це та багато іншого читайте в другій частині розповіді про ісландський клубний футболі зсередини.

Читайте найцікавіші новини футболу в Facebook і Viber
Оцените этот материал
Голосов 11
Подпишись на рассылку от UA-Футбол
Только самое важное за неделю!
Нажимая на кнопку вы даёте согласие на обработку ваших персональных данных
Вы удачно подписаны на рассылку!
Ошибка отправки формы!
Загрузка...


Реклама
comments powered by HyperComments
 

© UA-Футбол 2002-2017.
Всі права на матеріали, що знаходяться на сайті www.ua-football.com охороняються відповідно до законодавства України.
Матеріали сайту призначені для осіб старше 18 років (18 +).
Пишіть нам: [email protected]