Італія - Швеція 0:0. Finita la Tragedia

Відбірковий турнір на Чемпіонат Світу-2018. Плей-офф. Матч-відповідь

13 листопада. Мілан. "Джузеппе Меацца"

Італія - Швеція 0:0 (перший матч - 0:1). Швеція виходить на Чемпіонат Світу

Італія: Буффон, Барцальї, Бонуччі, К'єлліні, Кандрева (Бернардескі 76), Жоржиньо, Пароло, Флоренці, Дарміан (Ель-Шаараві 63), Іммобіле, Габбьядіні (Белотті 63)

Швеція: Ольсен, Лустіг, Лінделеф, Гранквіст, Аугустінссон, Классон (Роден 72), Юханссон (Г. Свенссон 19), Ларссон, Форсберг, Берг, Тойвонен (Телін 54)

Попередження: К'єлліні 9, Барцальї 22, Бернардескi 90+2, Iммобiле 90+3 - Юханссон 10, Форсберг 29, Лустіг 65, Телін 69, Ольсен 90+4

Головний арбітр: Антоніо Матео Лаос (Іспанія)

Те, про що так довго говорили, відбулося. Можна було скільки завгодно прикриватися розмовами про арбітрів, проекти, "автобуси", міцних суперників, "безпідставну" паніку преси, яка лише заважає команді. До визначеного часу. Часу Х. У який команда Джамп'єро Вентури очікувано виявилася нездатною спростувати всі твердження скептиків. Його збірна Італії насправді виглядає погано і навряд чи заслуговує грати на Чемпіонаті Світу. Тож перший невихід на цей турнір з 1958-го року - закономірність. Жаль лише, що саме таким чином свою блискучу міжнародну кар'єру закінчує легендарний Джанлуїджі Буффон. Він не заслуговує на... А хоча вину слід розділити на всіх. І на воротаря, який жахливо помилився в одному з найважливіших матчів в групі. Каїнова печатка залишиться на всіх. Що ж стосується шведів, то вони відборолися, продемонстрували характер і саме тому напрацювали на повернення на ЧС після майже 12-ти років відсутності.

Перший тайм був одним з найкращих в каденції Вентури. Не лише в плані швидкості, володіння м'ячем (72 відсотки) та ударів по воротах (11), а й тактики. Причому особливо вирізнялися гравці, до цього ігноровані тренером. Центр поля в першому матчі не створив в атаці нічого. Нині ж він створював все. Алессандро Флоренці завдав першого удару по воротах у матчі - неточного з-за меж штрафного. Дебютант стартового складу Жоржиньо керував перепасуваннями в центрі поля і віддавав чудові паси врозріз. Марко Пароло грав і на позиції першого атакувального півзахисника, і на позиції другого вінгера і навіть третього форварда. Та й другий форвард Маноло Габбьядіні (другий офіційний "старт") важко працював, зміщувався назад, шукав м'яч і пасував на фланги.

Шведи намагалися уповільнювати темп і відсувати гру від власних воріт за допомогою високого пресингу. Частково вдавалося. Хоча все могло піти іншим шляхом, якби арбітр призначив пенальті за фол Аугустінссона на Пароло в штрафному Ольсена. Власне, до 12-ої хвилини Матео Лаос мав право призначити два пенальті і показати одну червону картку. Після вищезгаданого епізоду Дарміан зіграв рукою вже в штрафному Буффона, а потім К'єлліні, який вже висів на картці, вдарив суперника ліктем в груди в центрі поля. Однак іспанець, який на початку матчу картками намагався показати, хто на полі господар, надалі не ризикував і вважав за краще розмовляти. Між іншим, і в епізоді з рукою Барцальї у власному штрафному після удару Форсберга.

Що ж стосується безпосередньо футболу, то господарям відверто бракувало точності "кросів" Кандреви та Дарміана з флангу, а також прямої загрози воротам. Перший удар у площину завдали саме гості - Классон пробив щільно низом з доволі гострого кута, Буффон взяв. І лише з початком взаємодії тандему Жоржиньо - Іммобіле в середині тайму біля воріт Ольсена стало справді спекотно. Уродженець Бразилії віддав чотири чудових паси врозріз, не менш чудовий рух уродженця Кампаньї без м'яча виводив його на добрі позиції. Щоправда, перший удар, з гострого кута, був неточним, незабаром він небезпечно прострілив, і Кандрева потужним ударом не влучив у ворота з восьми метрів. Згодом Ольсен після удару Чіро здійснив суперсейв, і Гранквіст допоміг своєму голкіперу, вибивши з лінії воріт. А в останні сім хвилин, після десяти хвилин затишшя, тиск став майже нестерпним для гостей. Але і тоді вони відбилися. Ще один "крос" Іммобіле після пасу Жоржиньо - і знову в грі Гранквіст, блокуючи удар Пароло. А потім відзначився й Ольсен, відбивши удар низом Флоренці, який прорвався до штрафного по лівому боці.

В другому таймі "Скуадра Адзурра" вже намагалася розхитати суперника на флангах. І, як і в першому матчі, це дозволяло саме шведам почуватися комфортніше. Щоправда, Флоренці почав з удару зльоту в падінні поруч зі стійкою після "кросу" Дарміана, а підключення осмілілих К'єлліні та Бонуччі аж на лінію штрафного або на позиції вінгерів в позиційних атаках були вельми цікавими. Та все ж гості навіть за повної відмови від м'яча і спроб атакувати почувалися впевненіше, ніж в першому таймі. Удари К'єлліні та Кандреви з 16-ти метрів були непогані, але не гідні виходу на Чемпіонат Світу. Вже після подвійної заміни Іммобіле пробив невдало з району кута воротарського після "кросу" Кандреви, а після рикошету від Лустіга Ольсен витягнув м'яч з-під поперечини. Ще "кроси", ще посередні удари з 18-20 метрів, повільніший темп - гра вже надто нагадувала першу. Заміни не допомагали, як і гудіння або мовчання трибун. Два удари головою Пароло - відбитий Ольсеном та трохи неточний, класний удар Ель-Шаараві зльоту (знову воротар вiдбив) - і найтрагічніша п'єса в історії італійського футболу закінчилася.