Як уникнути ганьби. Версія Саудівської Аравії на ЧС-2018

Статус найгіршої команди турніру за рейтингом ФІФА вже наштовхує на думки, що від Саудівської Аравії навряд чи варто очікувати чогось більшого, ніж одна перемога над Росією в групі. До того ж, аравійський футбол на початку ХХІ століття далекий від конкурентоспроможного навіть у Азії. У Лізі чемпіонів АФК в поточний плей-офф вдалося вийти тільки "Аль-Ахлі" Сергія Реброва, а національна збірна хоч і виходила на два останніх Кубка Азії, але там відразу ж вилітала після групового етапу. І в цей момент головна команда країни несподівано забирає у Австралії путівку до фінальної частини Чемпіонату світу.

ІСТОРІЯ

У кваліфікації до мундиалів арабські "соколи" почали брати участь з 1978-го, однак протягом п'ятнадцяти років головним для країни був олімпійський принцип: не перемога, а рядок у Вікіпедії. Перше осяяння спустилося 1994-го. Чи то гравці так загорілися ідеєю побувати у США, чи то дійсно до того часу підібралася непогана команда, але тоді аравійцям вдалося вперше в історії пробитися до фінальної частини. В одній групі з ними виявилися Нідерланди, Бельгія і Марокко, проте такий підбір суперників не завадив їм вийти до плей-офф, де вони зупинилися в 1/8-й на Швеції.

"Зелена" збірна ще тричі поспіль виходила на ЧС, але головним активом футболістів залишалися привезені із заморських країн магніти на холодильник. Мова йшла навіть не про вихід з групи, а хоча б про одну перемогу, адже до сьогодні останній виграш команди у фінальній частині стався ще над Бельгією у 1994-му. Втім, на ті турніри команда хоча б потрапляла, у 2010-му і 2014-му ЧС довелося пропустити.

Черговий прорив стався разом із запрошенням на пост наставника Берта ван Марвейка, який подарував команді шанс знову зіграти у фінальній частині найбільшого футбольного турніру планети.

ШЛЯХ НА МУНДІАЛЬ

Аравійці стартували з другого раунду відбору, подолавши його без особливих проблем. Знайти собі труднощі ще треба було спробувати, коли у суперниках із більш-менш пристойних збірних тільки ОАЕ разом із Палестиною, Малайзією і Східним Тимором.

У третьому раунді в одну групу до "соколів" потрапили Японія з Австралією, знову ОАЕ, а також Ірак і Тайланд. Здавалося, на цьому турнір для команди традиційно завершиться. Однак самі австралійці наламали евкаліптових дров, упускаючи перемоги з андердогами, і пропустили "зелених" на другий, "прохідний", рядок. Аравійці нічого сенсаційного не показали, узявши, по суті, "свої" очки, що і принесло пряму путівку до Росії.

Мабуть, самі боси аравійського футболу такого повороту не чекали, коли підписували ван Марвейка, бо контракт завершувався відразу ж після закінчення відбору. Переконати фахівця залишитися ще на півроку не вдалося, тому довелося терміново шукати заміну. Спершу такою виявився Едгардо Баусса, однак вже за п'ять місяців розлучилися і з ним. У підсумку вибір припав на Хуана Антоніо Піцци – діючого переможця Копа Америка зі збірною Чилі.

ТАКТИКА І СКЛАД

Однозначно головна фішка команди - "орендовані". Під час останнього зимового трансферного вікна країна (або федерація, або клуби – називайте, як хочете) відправила відразу сімох гравців в іспанські клуби Прімери та Сегунди в короткострокову оренду набиратися досвіду напередодні ЧС. Зрозуміло, що стати своїми не вдалося, але, думається, навіть тренування із гравцями рівня "Леганеса", "Вільярреала" та "Леванте" принесе більше користі, ніж аравійський чемпіонат. Однак, наприклад, аль-Давсарі та аль-Муваллад в сумі на двох відіграли цієї весни в Прімері аж 59 хвилин, тому тут ще питання, в якій вони формі.

До того ж, поки "іспанці" закінчували клубний сезон, збірна вже щосили катала товариські матчі. За 2018 рік команда провела сім контрольних ігор, а попереду ще Перу і Німеччина. Явно видно, що Піцци шукає варіанти, тому як з початку календарного року аргентинський наставник використовував півсотні футболістів.

• Читайте також: Останній шанс золотого покоління. Сподівання Хорватії на Чемпіонат світу-2018

Можна не сумніватися, що "соколи" будуть в числі найбільш вікових команд на мундіалі. По ходу товариських матчів у 2018-му тренерський штаб використовував тільки вісьмох гравців віком до 23 років включно. Тільки один із них – Фахад Аль-Мувалад, що як раз виступав на Піренеях, – близький до потрапляння в "старт" на ЧС.

І це ми говоримо про організаційні моменти, не зачіпаючи самої гри, де все наближається до темряви. Постійне перетасовування складу впливає на відсутність хоч якихось натяків на зіграність; швидкість руху м'яча, і футболістів за межею фолу; не кажучи вже про дисципліну в обороні. Мабуть, до цього Піцци на теоретичних заняттях ще не дійшов, бо буквально всі суперники команди відчували себе комфортно на всіх ділянках поля.

Єдиний плюс – команді вдається непогано чіплятися за м'яч на чужій половині поля, але для цього шкіряний кругляш в ту зону ще необхідно завести.

ГОЛОВНА ЗІРКА / НАДІЯ: ХУАН АНТОНІО ПІЦЦИ

По ходу другого (із трьох) етапів відбору просто затьмарював всіх навколо Мохаммад Аль-Салаві, настрілявши чотирнадцять голів всього у восьми зустрічах. Ці цифри гравцеві "зробив" один Східний Тимор, якому він у двох матчах забив вісім. На третьому етапі відбору форвард вже був нижче трави, відзначившись лише двічі, а найкращим бомбардиром став Аль-Абід: п'ять голів, із них чотири - з пенальті. Опорної зони у команди за товариські матчі 2018 не виявлено; оборона виконує функції манекенів; а голкіпер відбиває удари за принципом "як карта ляже".

У такому випадку можна розраховувати тільки на тренерський талант Піцци. Його змучене обличчя по ходу травня більше наштовхувало на думку, що він вже рахує дні до закінчення його контракту із саудитами, а закінчується він разом із фінальною частиною турніру в Росії. Природно, для свого іміджу наставник спробує зліпити з підручного матеріалу хоча б щось схоже на збірну рівня ЧС, але навряд чи всю команду за місяць вийде навчити грати.

СЛАБКЕ МІСЦЕ

Якщо вам виявилося замало попередніх абзаців, то нам ще є про що розповісти.

Однією з головних проблем збірної багато хто бачить, що практично всі гравці національної збірної виступають у себе на батьківщині. З точки зору життєвих цінностей, це логічно, враховуючи, що країна у фінансовому плані не бідує. Але в плані розвитку виду спорту і самих футболістів навряд чи можна розраховувати на який-небудь успіх, варячись у власному соку. В принципі, спроба відправити сім гравців в іспанське відрядження виглядає логічним ходом в довгостроковій перспективі. Якщо ж всі погляди спрямовані тільки на найближчий турнір в Росії, з цього нічого чекати не доводиться.

ЧОГО ОЧІКУВАТИ

Пошук статусного головного тренера та трансфери футболістів у Іспанію наштовхують на думку, що в країні роблять велику ставку на поточний турнір. Але це всього лише спроба за півроку збудувати палац на землі, що роками стояла у посусі й нікому не була потрібною. Місце в групі вище останнього буде вважатися успіхом для команди.

У матеріалі використані фото fifa.com