Проти корупціонерів, за рекордсменів. І трошки історії. ЧС-2018 і арбітраж ᐉ UA-Футбол
Чемпіонат Світу з футболу 2018
Все про арбітрів майбутнього чемпіонату світу... і трохи більше
Чемпіонат світу 2018 Таблиця Новини Команди Бомбардири
UA-Футбол
12.06.2018
вівторок
08:55
Проти корупціонерів, за рекордсменів. І трошки історії. ЧС-2018 і арбітраж
Рейтинг публикации
Все про арбітрів майбутнього чемпіонату світу... і трохи більше
Читайте на русском: Против коррупционеров, за рекордсменов. И немножко истории. ЧМ-2018 и арбитраж

Кожен суддя-початківець, роблячи перші кроки в арбітражі, напевно мріє про досягнення високих цілей. Хтось тримає свою мрію при собі, хтось заявляє про неї гучно, хтось досягає цієї вершини, а невдахи задовольняються малим, заздрячи щасливцям. Напевно, можна вгадати мету кожного служителя Феміди – це бути учасником світового форуму під назвою Чемпіонат світу. 14-го червня стартує черговий турнір подібного розливу. Багато діючих арбітрів своїх країн будуть стежити за перипетіями місячного свята, сидячи біля екранів телевізора з сумними думками: "адже на його місці мав бути я". Суддівський комітет ФІФА відібрав 36 арбітрів з усього світу, надавши їм можливість своєю бездоганною працюй довести не випадковість такого вибору.

Правда, за яким критерієм робився відбір – громадськості невідомо. Що цікаво: ще не почався чемпіонат, але в суддівській команді вже є втрати. Арбітр Фахад Аль Мірдасі з Саудівської Аравії викреслений зі списків за участь в корупційних діяннях. Він був звинувачений в спробі організації договірного поєдинку у себе на батьківщині.

У списку – одразу 24 дебютанта. Десять арбітрів (Брих, Куйперс, Мажич, Чакир, Шукралла, Гассама, Гейгер, Рольдан, Пітана і Річчі) знають про Мундіаль не з чуток. Для них ЧС-2018 буде другим в суддівській біографії – після чемпіонату світу 2014. Також серед обраних арбітрів є два "суддівських вовка", для яких чемпіонат в Росії стане вже третім світовим форумом в кар'єрі: Равшан Ірматов з Узбекистану і Хоель Агілар з Сальвадору. До історії футболу вони впишуть свої імена як 17-й і 18-й арбітри, яким підкорилася ця планка.

Равшан Ирматов

ФАКТИ

  • Наймолодший із запрошених рефері – 32-річний Рікардо Монтеро (06.03.1986) з Коста-Ріки; найстарший – 45-річний Мілорад Мажич (23.03.1973) з Сербії.
  • З десяти європейських суддів вісім працювали на Євро-2016 у Франції (Роккі і Матеу Лаос потрапили на чемпіонат світу, оминувши останній континентальний форум).
  • На цьому чемпіонаті збільшилася чисельність арбітрів з 25-ти до 35-ти при 64-х матчах.

Арбітри, які судили найбільше матчів на одному чемпіонаті

Беніто Арчундія (Мексика) – 2006, Орасіо Елісондо (Аргентина) – 2006, Равшан Ірматов (Узбекистан) – 2010 – по п'ять матчів. Також Ірматову належить рекорд за кількістю проведених матчів за історію чемпіонатів світу – дев'ять (п'ять – на ЧС-2010, чотири – на ЧС-2014).

Цікаві числа щодо жовтих і червоних карточок

  • 1970 рік, Мексика – 50 жовтих і 0 червоних (32 матчі)
  • 1974 рік, ФРН – 84 жовтих і 5 червоних (38 матчі)
  • 1978 рік, Аргентина – 53 жовтих і 5 червоних (38 матчі)
  • 1982-й, Іспанія – 98 жовтих і 5 червоних (52 матчі)
  • 1986 рік, Мексика – 137 жовтих і 8 червоних (52 матчі)
  • 1990 рік, Італія – ​​165 жовтих і 16 червоних (52 матчі)
  • 1994 рік, США - 221 жовта і 15 червоних (52 матчі)
  • 1998 рік, Франція – 258 жовтих і 22 червоних (64 матчі)
  • 2002 рік, Корея - Японія – 270 жовтих і 17 червоних (64 матчі)
  • 2006 рік, Німеччина – 326 жовтих і 28 червоних (64 матчі)
  • 2010 рік, ПАР – 255 жовтих і 17 червоних (64 матчі)
  • 2014 рік, Бразилія – ​​183 жовтих і 10 червоних (64 матчі)

Найбільш насиченим "кольоровим феєрверком" виявився чемпіонат світу в Німеччині.

Найгрубішими матчами за всю історію Мундіалів залишаються матчі Нідерланди - Португалія (2006) під наглядом російського арбітра Валентина Іванова, який показав командам 16 жовтих і 4 червоних карток, а також Камерун - Німеччина (2002) з відомим по "шубній справі" іспанським арбітром Лопесом Ньєто , який продемонстрував командам 14 жовтих і 2 червоних карточки.

Лопес Ньето (арбитр)

Але ж до ЧС-1970 арбітри жовті і червоні картки гравцям не показували. У них їх просто не було. Вилучали футболістів за допомогою жестів руки. Це було схоже на німе кіно. Деякі гравці хитрили, не розуміючи, чого від нього хоче суддя. Один з таких випадків стався в матчі ЧС-1966 Англія - ​​Аргентина. Німецький арбітр Рудольф Крайтляйн видалив з поля за грубу гру капітана аргентинців Антоніо Раттіну. Однак гравець не знав німецької мови і зробив вигляд, що не зрозумів жестів і слів рефері, тому залишався на полі ще протягом 30 хвилин – до тих пір, поки не втрутився інший англійський суддя Кен Астон, який трохи знав іспанську та спостерігав за грою за межами поля. Саме він і пояснив футболістові, чого від нього хоче суддя матчу. Лише після цього аргентинець залишив поле. А ось сам Астон після цього епізоду задумався над тим, що непогано було б ввести в футболі будь-які аксесуари, за допомогою яких арбітр міг би сигналізувати футболісту-порушнику про попередження або вилучення. Через деякий час Астон, перебуваючи за кермом автомобіля, зупинився перед світлофором, і йому прийшла в голову ідея: чому б не застосовувати в футболі картки жовтого і червоного кольорів? Жовту пред'являти футболістові для попередження, а червону – для вилучення. Футбольні чиновники знайшли пропозицію Астона розумною, і на чемпіонаті світу 1970-го року, що проходив у Мексиці, порушникам Правил арбітри почали сигналізувати за допомогою карток.

Перше "видиме" попередження від арбітра Ченчера (ФРН) отримав радянський футболіст Асатіані в матчі СРСР - Мексика. А першим червоне світло перед очима побачив чилієць Каселі в матчі ФРН - Чилі від арбітра Бабаджана (Туреччина) на ЧС-1974 року.

Всі рефері ЧС-2018

Європа: 10 арбітрів

  • Сергій Карасьов (38 років, Росія, юрист)
  • Мілорад Мажич (45 років, Сербія, менеджер)
  • Дамір Скоміна (41 рік, Словенія, агент з нерухомості)
  • Клеман Турпен (36 років, Франція, юрист)
  • Джанлука Роккі (44 роки, Італія, офіцер поліції)
  • Джюнейт Чакир (41 рік, Туреччина, страховий агент)
  • Бьорн Куйперс (45 років, Нідерланди, власник супермаркету)
  • Фелікс Брих (42 роки, Німеччина, юрист)
  • Антоніо Матеу Лаос (41 рік, Іспанія, дитячий тренер)
  • Шимон Марциняк (37 років, Польща, бізнесмен)

Бйорн Куйперс (Нидерланды)

Азія: 5 арбітрів

  • Аліреза Фагані (40 років, Іран, державний службовець)
  • Ріюдзі Сато (41 рік, Японія)
  • Наваф Шукралла (41 рік, Бахрейн, юрист)
  • Мохаммед Абдулла Хассан Мохамед (39 років, ОАЕ, бізнесмен)
  • Равшан Ірматов (40 років, Узбекистан, учитель фізкультури)

Північна Америка: 6 арбітрів

  • Марк Гейгер (43 роки, США, учитель математики)
  • Хаір Марруфо (40 років, США, фахівець з продажу)
  • Сезар Артуро Рамос (34 роки, Мексика)
  • Джон Пітті (39 років, Панама, вчитель)
  • Хоель Агілар (42 роки, Сальвадор, вчитель)
  • Рікардо Монтеро (32 роки, Коста-Ріка)

Південна Америка: 6 арбітрів

  • Вільмар Ролдан (38 років, Колумбія, учитель фізкультури)
  • Нестор Пітанья (42 роки, Аргентина, актор, вчитель фізкультури)
  • Сандро Річчі (43 роки, Бразилія, державний службовець)
  • Енріке Касерес (44 роки, Парагвай)
  • Андрес Кунья (41 рік, Уругвай)
  • Хуліо Баскуньяна (39 років, Чилі)

Африка: 6 арбітрів

  • Гехад Гриша (42 роки, Єгипет)
  • Бакарі Гассама (39 років, Гамбія, бізнесмен)
  • Маланг Дьєдхіу (45 років, Сенегал)
  • Джанні Сіказве (39 років, Замбія)
  • Бамлак Тессема Вейеса (37 років, Ефіопія, професор медицини)
  • Мехді Абед Шареф (37 років, Алжир)

Океанія: 2 арбітра

  • Норберт Хауата (38 років, Таїті)
  • Меттью Конгер (39 років, Нова Зеландія, вчитель)

Відеоасистенти ЧС-2018

  • Бастіан Данкерт (37 років, Німеччина, науковець)
  • Фелікс Цвайєр (37 років, Німеччина, брокер з нерухомості)
  • Даніеле Орсато (42 роки, Італія, вчитель)
  • Паоло Валері (40 років, Італія)
  • Массіміліано Ірраті (38 років, Італія)
  • Артур Діаш Соареш (38 років, Португалія, директор кадрового агентства)
  • Тіагу Мартінш (38 років, Португалія, розробник програмного забезпечення)
  • Павло Гіль (41 рік, Польща, економіст)
  • Данні Маккеллен (35 років, Нідерланди, поліцейський)
  • Вілтон Сампайо (36 років, Бразилія)
  • Мауро Вільяно (42 роки, Аргентина, учитель фізкультури)
  • Хері Варгас (37 років, Болівія, інженер)
  • Абдулрахман Аль-Джассім (30 років, Катар, менеджер)

Хто є головним кандидатом на проведення фінального матчу ЧС-2018?

Вбачається, що фаворитом буде Равшан Ірматов, який їде на третій поспіль чемпіонат світу – таке в історії вдавалося небагатьом. Цілком можливо, що на цей раз він отримає фінал – у нього немає ніяких "стримуючих факторів" у вигляді власної збірної. Останні два фінали судили європейці (англієць Ховард Уебб в 2010-му, і італієць Нікола Ріццолі в 2014-му). Навряд чи європейцю дадуть судити третій фінал поспіль. Арбітр цей досить сильний, дуже досвідчений, міжнародні змагання він судить частіше будь-якого європейця. Треба тільки пройти турнір без спадів, і тоді його прізвище напевне буде в листі ФІФА на фінал.

Також можна розглядати як претендента Хоеля Агілара з Сальвадору. Якщо ФІФА йому довіряє і викликає на третій Мундіаль, то за умови якісної роботи він може удостоїтися такої честі.

А раптом ФІФА вирішить за квотним принципом довірити проведення фіналу кому-небудь з представників США? Адже за всю історію арбітри з наддержави ніколи не судили фіналу.

Цікаво

- Починаючи з першого в історії Мундіалю (1930), відбулося 20 фінальних матчів. Найбільшу кількість ігор відсудили арбітри з Англії – 4 (Рідер, Лінг, Тейлор і Уебб) і Італії – 3 (Гонелла, Колліна і Ріццолі). Представники Франції (Кандевіль і Гіг) і Бразилії (Коельо і Фільо) працювали на двох фіналах; по одному головному матчу судили представники Бельгії (Лангенус), Швеції (Еклінд), СРСР (Латишев), Швейцарії (Дінст), НДР (Глекнер), Мексики (Мендес), Угорщини (Пуль), Марроко (Белькола).

- Вперше в 1998-му році фінал довірили судити представнику Африки – Бельколе.

- Вперше з 1938-го року на ЧС не буде представників Англії.

- Вперше на ЧС-2018 будуть працювати відеоасистенти (система VAR).

Чи допоможе система VAR арбітрам? Раніше президент ФІФА Джанні Інфантіно визнав, що зараз технологія VAR "не є досконалою". 18 місяців тестувань під час різних змагань показали слабкості системи, зокрема, повільність при фіксації голу.

Своїми думками про розвиток суддівства протягом останніх років поділився учасник ЧС-1982 Іспанії Мирослав Ступар.

- Сучасна еволюція футболу змусила внести багато нововведень по відношенню до арбітрів, які проводять матчі. По-перше, їх стало значно більше, бо раніше ми звикли бачити одного арбітра і його двох асистентів. Зараз на додачу до них на матчах УЄФА бригаду доповнюють ще два асистенти арбітра за воротами, щоб, по ідеї, було менше помилок. Хоча помилок не стало менше, і це нововведення не виправдовує себе.

Можна згадати спірний момент з фінального матчу ЧС-1966 Англія - ​​ФРН, коли м'яч чи то перетнув, то чи не перетнув лінію воріт, але радянський арбітр Бахрамов в ролі асистента арбітра зарахував цей гол. Через роки все ще йде дискусія навколо цього рішення. Схожа історія мала своє продовження вже на ЧС-2010, коли в матчі Англія - ​​Німеччина англійці забили м'яч, який перетнув лінію воріт на метр, але бригада арбітрів не побачила цього, повернувши тим самим боржок німцям 34 роки потому. Всі ми пам'ятаємо, як наша збірна в матчі на Євро-2012 проти тих же англійців постраждала від рішення арбітра Кашаї (бригада складалася з п'яти чоловік), який не зарахував м'яч, який перетнув лінію воріт. І такі помилки тривали б і далі. Але на щастя, ФІФА ввела нову технологію визначення голу на ЧС-2014 в Бразилії ("hawk eye"), і ми відразу ж побачили в цьому ефект. Це серйозна допомога для арбітрів. Зараз на ЧС-2018 буде введена система VAR (відеоасистенти). Адже раніше арбітри були без таких додаткових технологій. На полі ми спілкувалися тільки очима, або прихованими жестами, невидимими для уболівальників. Можна сказати, що ми відчували своїх асистентів потилицею. В теперішній час бригада може мати комунікацію між собою через радіозв'язок навушників. Також дуже гарна ідея – це спрей в руках арбітра, щоб поставити гравців на 9-метрову відстань. Ця технологія зарекомендувала себе і зараз застосовується у всіх внутрішніх чемпіонатах світу, в тому числі і в Україні. Також з часом помінялися свистки як сила управління грою. Зараз арбітри користуються свистками "фокс", які добре чути за межами стадіону.

Все змінюється – навіть форма арбітрів. Зараз у арбітра є великий вибір кольорової гами, на відміну від 40-річної давності. У той час арбітри мали тільки чорний колір, і, в крайньому випадку, їм давали на гру червоний колір, якщо збірна Шотландії виходила на поле в темно-синіх відтінках. Як приклад – це було на ЧС-1978 Аргентині.

Нам було легше судити, незважаючи на те, що у нас не було ніяких засобів комунікацій і різної технології. Відповідь криється в тому, що в той час футбол був набагато чистішим, він розглядався як спортивна гра, футболісти були джентльменами на полі. Сьогодні ціна перемоги набагато дорожче, в футболі задіяні великі гроші, тому футболісти стали великими "артистами". Футбол – це не тільки спортивна гра, а й частина вистави, де виступають вмілі актори. Ми бачимо, як гравці навчилися симулювати падіння, симулюють отримання травм, тим самим змушуючи арбітра винести неправомірні рішення. Футболісти заради перемоги застосовують різні хитрощі. Бували випадки, коли тренера навчають на тренуваннях своїх підопічних "мистецтву" симуляції. І це буде тривати, змушуючи арбітрів помилятися на полі. Як кажуть чиновники ФІФА: помилки арбітрів – це невід'ємна частина футболу. Ще один "ворог" арбітрів – це телебачення. Зараз футбольний матч знімає від 25-30-и камер. Сидячи біля телевізора, можна "смакувати" кожну помилку судді після багаторазових повторів у великому вигляді і з різних ракурсів, хоча на трибунах рішення людини зі свистком сприймаються не так критично. У цьому плані нам було трохи легше, адже не було такого розвиненого телебачення.

Великим плюсом для арбітрів вважаю те, що вони виходять на поле однією бригадою зі своєї країни. Це додає їм впевненості та сприяє гарній роботі. Можна сказати, вони зіграні протягом багатьох років. А це має велике значення. Раніше, коли арбітри приїжджали на фінали чемпіонатів світу, бригади на матчі формувалися трьома людьми з різних країн, і доводилося "зіграватися" по ходу турніру, що іноді призводило до деяких розбіжностей. І це тривало до 1996-го року, коли ФІФА прийняло рішення розділити арбітрів на постійній основі: арбітр в полі, асистент арбітра. Хороша взаємодія всередині суддівської бригади – це шлях до успіху їхньої спільної праці на полі.

Читайте найцікавіші новини футболу в Telegram, Facebook і Viber
Підписуйтесь на наш канал YouTube
Оцените этот материал
Голосов 4
Загрузка...
Реклама
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Комментарии (1)
Войдите, чтобы оставлять комментарии. Войти
debur4ik
вступайте в Фентези Лигу Украины - на fantasy.fifa. com код лиги NWXADZNT
Ответить
0
0
 

© UA-Футбол 2002-2018.
Всі права на матеріали, що знаходяться на сайті www.ua-football.com охороняються відповідно до законодавства України.
Матеріали сайту призначені для осіб старше 18 років (18 +).
Пишіть нам: [email protected]