Голова лисиці. Крістіан Еріксен підпалює новий данський динаміт

У четвертій частині розповіді про лідерів збірних країн другого-третього ешелонів ми поговоримо про трансферну мету іспанських та англійських грандів - Крістіана Еріксена.

Міні-динаміт

Позавчора Антуан Грізманн оголосив про те, що залишається в "Атлетіко". Тому "Барселона" переходить до "плану Б", яким, якщо вірити каталонській пресі, є придбання півзахисника "Тоттенхема" та збірної Данії Крістіана Еріксена. Говорять і про спроби мадридського "Реала" обміняти Гарета Бейла на данця. На початку місяця барселонський "Спорт" навіть вийшов з величезним заголовком "Війна за Еріксена" в супроводі емблем обох іспанських грандів. Мова йде про суми в 100-120 мільйонів євро, причому президент "Тоттенхема" Деніел Леві начебто вимагає мало не 200. Схоже, присутня й серйозна зацікавленість "Манчестер Юнайтед".

Сьогодні Крістіан почне доводити, що гідний таких заголовків. А через десять днів він отримає можливість довести це в безпосередній боротьбі проти одного з можливих майбутніх партнерів - Рафаеля Варана або Самюеля Умтіті. Наймолодшому гравцеві Чемпіонату Світу-2010 тоді виповнилося лише 18, на Євро-2012 він нічим особливим не запам'ятався, наступні два великі турніри його збірна пропустила. Саме зараз, в 26-річному віці, після найкращого сезону в АПЛ у статистичному плані (10 голів + 10 асистів), після феноменального для нього Відбіркового турніру і найбільшого, за його словами, досягнення в кар'єрі - виведення збірної на Мундіаль - саме час вибратися з печери, скинути з себе кайдани інтроверта, кайдани зайвої скромності та замкнутості і реалізувати свій величезний потенціал.

У Скандинавських країнах вміють терпіти, чекати та будувати. Вміють приділяти увагу вихованню молоді та її зв'язку з першими командами. Іноді навіть занадто. Іноді за рахунок результатів. Мортен Ольсен давно вичерпав себе у збірній. Проте, лише після 15-ти років роботи він нарешті залишив посаду. Ну а особа його наступника викликала мало не обурення. За скандинавською традицією очікувалося призначення тренера молодіжної збірної або асистента Ольсена. А якщо вже босам Федерації захотілося авантюр - можна було призначити будь-кого з енергійних успішних місцевих клубних тренерів. У найекстремальнішому випадку можна було згадати про легендарного творця "Данського Динаміту" Зеппа Піонтека і запросити німецького фахівця. Персона ж тоді 62-річного фахівця з країни, футбол якої в Данії завжди недооцінювали - Норвегії - викликала подив, якщо не сказати більше.

Так, Оге Харейде - єдиний тренер в історії, який перемагав у чемпіонатах Данії, Швеції та Норвегії. Так, він тільки-но закінчив кампанію в груповому турнірі Ліги Чемпіонів з "Мальме", додавши до цього досягнення титул чемпіона Швеції. Але ж ще за три роки до цього він практично оголосив про відхід з футболу, а в останній команді перед тим відходом виглядав згаслим, позбавленим ідей, мало не зануреним в депресію. "Хельсінгборг" він очолив лише оскільки призначався тимчасово ("я не зацікавлений в довгострокових проектах"). Крім того, каденція у рідній збірній була невдалою, не принісши вихід ані на ЧС-2006, ані на Євро-2008. Після провального старту Відбору на ЧС-2010 він був звільнений. Навіщо потрібен такий тренер?

Минуло менше двох років - і нікому такі питання і в голову не приходять. Харейде майже повністю перебудував гру збірної. Зневіра, неповороткість і "автобуси" Ольсена змінив акцент на швидкий вертикальний футбол, на флангові прориви крайніх захисників, на техніку та швидкість вінгерiв Юссуфа Поульсена та Сісто ("Ред Булл" Лейпціг та "Сельта" грають у специфічний футбол, тому "дерева" не беруть), на високий пресинг, на схему 4-2-3-1, яку чомусь вважають 4-3-3. І це при тому, що серед 32-ох учасників турніру у збірної Данії найвищий зріст. Після блідого початку Відбіркового турніру підопічні Харейде розгромили збірну Польщі з рахунком 4:0, знищили в гостьовому матчі плей-офф збірну Ірландії з рахунком 5:1 і підійшли до Мундіалю з найкращою безпрограшною серією за останні 110 років своєї історії - 15 матчів, що принесло 12-те місце у рейтингу ФІФА. Різниця м'ячів 25:9 у 12-ти матчах Відбору вражає.

Принц Данський

Оге не втомлюється говорити про важливість швидкості, прищеплює команді гру низом, найважливішим аспектом вважає не фізичну боротьбу, а вміння адаптуватися до різних ситуацій. Все це не означає, що на ЧС-2018 ми побачимо "Данський Динаміт" 2.0. Підопічні Харейде насамперед покладаються на оборону, грають організовано та жорстко, діють на контратаках, не особливо намагаючись втримувати м'яч у себе. Другим бомбардиром минулого Відбору став опорник, а на позиції вінгера іноді грав центрфорвард. Однак прогрес в яскравості та мобільності помітно неозброєним оком. Крім того, норвежець спортивно нахабний, що передається й гравцям. Складно уявити собі тренера будь-якої скандинавської команди (особливо Ольсена) з такими висловлюваннями: "У ірландців (ірландців!!!) немає такого серця і пристрасті як у нас. Та й їх легко прочитати... Не бачу у збірній Франції нічого особливого. Там немає кого боятися. У них немає лідера і вони не команда. Невже Поль Погба думає лише про свої зачіски?"

Але головна заслуга Оге в розкритті потенціалу головної і єдиної зірки нинішнього покоління. Еріксен вважався феноменом ще у дитинстві, в 15-річному віці був лідером збірної U-17, "Аякс" викупив його у "Оденсе", не дозволивши відіграти жодного матчу на дорослому рівні. Прізвиська "Принц Данський" і "Король Крістіан" він носить вже давно. І в "Аяксі" повністю виправдав їх, видавши 32 голи і 65 асистів в 163-ох матчах і ставши найяскравішим гравцем команди, яка виграла три Ередівізіє поспіль. За п'ять років в "Тоттенхемі" на його рахунку 56 голів і 69 асистів в 226-ти матчах.

Еріксен грає одну з головних ролей в чудовому ансамблі Маурісіо Почеттіно. Власне, він диригує цим танком на траві. Чудова техніка, мобільність, неймовірне бачення поля і стрімке прийняття рішень принесли йому порівняння з Брайаном Лаудрупом та Андресом Іньєстою. Тренер у збірній виводить його навіть на рівень двох головних світових зірок (тих самих). А двоногість спантеличує опонентів, тим більше, що слабкою лівою ногою він грає мало не частіше, ніж правою. Більше того, Крістіан демонструє божевільну працездатність. Він незмінно найкращий за пробігом серед гравців своєї команди, постійно рухається, шукає м'яч у самій глибині поля і встигає віддати його партнеру у центрі штрафного. Виконання штрафних ударів він відточив майже до досконалості. 13 мільйонів, сплачені за нього "Тоттенхемом", нині здаються просто смішною сумою.

Батько Томас розповідає про унікальний талант, який з юного віку працював на команду і ніколи не впадав в ейфорію після успіхів. За великим рахунком, він ніколи особливо і не святкував успіхи. І в цьому його проблема. Крістіан - скромна неговірка доволі замкнута людина. Йому бракує духу гримнути на партнерів, чи навіть просто роздавати їм вказівки. Бракує емоцій для того, щоб повернутися одразу після невдачі. Бракує амбіцій для встановлення високих завдань. Говорячи простіше - бракує характеру. Він просто не лідер, а навіть противага цьому визначенню. Він просто грає в футбол собі на втіху. Зі скандинавськими сумлінням та неегоїстичністю (погляньте на статистику асистів в клубах), з іспанською технікою, з італійським розумом. Але не більше того. Нахабства йому катастрофічно не вистачає. Як і цинізму, який дозволяє не шукати технічні підсічки і удари в "дев'ятки", а просто пхнути м'яч куди слід.

Точніше, не вистачало. Про найкращий сезоні у "Тоттенхемі", який посів місце в трійці ліги втретє поспіль (такого "шпори" не досягали з початку 60-х) ми вже згадували. Не згадували про його роль у збірній. На рахунку "принца" 11 м'ячів (стільки ж, скільки за шість попередніх років) з 25-ти командних у Відборі на Мундіаль-2018, серед них і хет-трик в Дубліні. У рейтингу бомбардирів чотириразовий найкращий футболіст Данії поступився лише Кріштіану Роналду та Роберту Левандовскі. Харейде доводиться заявляти, що його команда "не шоу однієї людини", говорити про командну роботу найкращого підопічного. Футболка з зазначенням єдиного напрямку атак збірної "віддати Еріксену" стала одним з найпопулярніших мемів початку турніру. Але й тренер вже у наступному реченні "підкоряється": "З ним ми небезпечні для будь-якої команди. Чемпіонат Світу заслуговує на такого гравця. Великі гравці виграють матчі та турніри".

"Винен" в цьому "культі" сам наставник. Ольсен постійно критикував Еріксена, вважав, що він не контролює гру як слід, не розвивається, повинен навчитися брати на себе відповідальність. Нині він пишається тим, що "натиснув потрібну кнопку". Хоча насправді натиснув її якраз наступник. У "Тоттенхемі" і у збірній Ольсена десятий номер грав на різних позиціях, часто на флангах і в глибині поля, через що втрачав ефективність. У збірній Харейде він грає на позиції центрального атакувального півзахисника і має майже повну свободу. Тому і почав забивати так багато. І тому здатний привести збірну до найкращого досягнення з часів обох лаудрупів.

Крістіан говорить про досвід і впевненість в собі як про головні чинники особистого прогресу. Справді, після восьми років виступів на найвищому рівні вiдчуття та погляд на речі змінюються. "Я знаю, коли натиснути на гачок. Дію швидко, але без поспіху. Чекаю на свій шанс. Вмію ризикувати". Тиждень тому він повернувся до табору збірної після народження дитини. Він просто дорослішає. Тож на цьому турнірі не повинен обмежуватися метою забезпечити перший гол з-за меж штрафного в історії виступів своєї збірної на мундіалях (після 27-ми з меж). Його штрафні допоможуть досягти цього. Решта чеснот повинні допомогти досягти значно більшого.

Фото - Getty Images, Zimbio.com