Світанок богів та відкритість на шкоду. Підсумки десятого дня Чемпіонату Світу-2018

Після восьми доволі нудних днів учасники Чемпіонату Світу-2018 нарешті заграли. Десятий день став рекордним на турнірі за забитими м'ячами (13), причому переважну більшість було забито з гри і після гарних командних комбінацій. Матч Бельгія - Туніс повторив рекорд цього чемпіонату за ударами по воротах і встановив новий за ударами у площину воріт, у матчі Мексика - Південна Корея також було подолано бар'єр в 30 ударів по воротах. За якістю гри десятий день, можливо, поступався дев'ятому, реалізація у двох його останніх матчах підводила, захисники часто помилялися. Зате божевільний темп і постійна загроза воротам компенсували недостатню точність і не дозволяли відриватися від екранів. Знову слід відзначити й пробудження зірок. Ромелу Лукаку та Еден Азар розчавили тунісців, рекордсмен збірної Мексики за забитими Хав'єр Ернандес знайшов довгоочікуваний гол, Хен-Мін Сон зробив все, що міг і також не пішов з поля без голу. А Марко Ройс та Тоні Кроос за вуха витягнули збірну Німеччини з прірви.

Світанок богів

"Футбол - проста гра. 22 людини бігають за м'ячем впродовж 82-ох хвилин, потім німці залишаються вдесятьох, тож 21 людина бігає за м'ячем впродовж 13-ти хвилин і в кінці німці якимось чортовим чином завжди перемагають". Автор не змінився. Гарі Лінекер. Слід зазначити, що у 21-му столітті оригінальне твердження нині одного з найпопулярніших експертів англійського ТБ найчастіше виявлялося неправильним. Збірна Німеччини часто грала в відмінний футбол, а ось характеру бракувало. Камбек на Чемпіонатах Світу їй не вдавалося влаштувати з 1998-го року. Більше того, з семи наступних матчів, у яких пропустила першою, шість закінчилися поразками.

Навіть загроза невиходу з групи на Євро-2000 та -2004 не допомогла. Мабуть, потрібна була насправді глибока яма. Потрібна була загроза приєднання до трьох чемпіонів світу з останніх чотирьох, які припинили захищати титул вже після групового турніру. Потрібна була справді огидна гра, справжня паніка/депресія преси та вболівальників, не бачені з 2004-го, потрібні були чутки про роз'єднаність та внутрішні конфлікти у таборі збірної (проблеми визнав навіть спортивний директор Олівер Бірхофф). Потрібно було відчути себе Аргентиною, щоб знову стати Німеччиною. І лише тоді вдалося хоча б тимчасово зняти загрозу першого вильоту з ЧС у першому раунді з 1938-го року, уникнути першої поразки від шведів з 1978-го року і першої серії з двох поразок поспіль з 1958-го.

Процеси, що відбувалися в "Die Mannschaft", вельми нагадували процеси, що відбувалися у збірних Бразилії та Аргентини після невдалих перших матчів. Нагадувала й поведінка головного тренера. Перед своїм сотим матчем на чолі збірної Йоахім Льoв заявляв, що не відмовиться від своєї схеми і гравців після однієї невдачі. Свого слова він не дотримався. Вперше в кар'єрі Месут Озіл, оголошений головним винуватцем поразки від Мексики, залишився поза стартовим складом на матч великого турніру. Вперше після 26-ти виходів поспіль. Ще один чемпіон світу Самі Хедіра також залишився в запасі.

Проте, у першому таймі німці виглядали ще гірше, ніж проти мексиканців. 122-6 за передачами після десяти хвилин, схожа перевага після 20-ти, рекорд країни за володінням м'ячем у першому таймі (75%) залишалися лише статистикою. Змусити Ольсена вступити в гру не вдавалося. І не дивно, адже чомусь всі гравці, зокрема, і центрфорвард Вернер і Ройс, який грав під ним, постійно зміщувалися на фланги. Там це давало результат, пожежі на краях оборони шведів запалювалися не раз. Але ж віддати не було кому. Навіть після серії успішних пасів врозріз у дебюті. А оборона залишилася все такою ж жахливою.

Джером Боатенг провів свій найгірший матч за збірну, що лише підкреслило вилучення в кінцівці. Лідер команди Тоні Кроос обрізався в гольовому епізоді. Повільним та позбавленим уяви шведам вдавалося легко прориватися до воріт Нойєра силами одного-двох гравців, втягувати оборону в паніку під час кожного навісу. Чемпіон Світу виглядав просто розібраним і не здатним забити.

Що його врятувало? Те ж, що і принесло бразильцям перемогу на Коста-Рікою після слабкого першого тайму. Заміни. Тімо Вернер не класичний центрфорвард, як би його не намагалися таким зробити. Зате відмінний вінгер. Справжній центрфорвард Маріо Гомес, який замінив на початку другого тайму Дракслера, допоміг. І участю у першому голі, і постійною присутністю в штрафному. Марко Ройс, який дебютував у стартовому складі на ЧС, також довів, що, на відміну від Озіла, є лідером. На відміну від Озіла, вміє рухатися без м'яча, вміє підключатися до штрафного позаду форварда, вміє боротися. Завдяки йому в другому таймі біля воріт Ольсена завжди було тісно. Гюндоган, який замінив травмованого Руді, також додав динамізму і присутності в районі штрафного. Ну а Кроос нарешті зрозумів, що після відходу Філіппа Лама і Бастіана Швайнштайгера тягнути збірну повинен саме він. Зрозумів пізно, але не ніколи. А це, як ми знаємо, краще. Чудовий гол з незручного штрафного, який став найпізнішим у німецькій історії на ЧС (якщо не брати до уваги овертайми) - немов церемонія передачі естафети.

"Футбольний Бог" від Bild на адресу Тоні - це вже перебільшення. Та й загалом заносити в актив гру збірної навіть в другому таймі не слід. Півгодини минули лише з чотирма ударами по воротах, з них одним небезпечним і нулем у площину. Залишилося враження, що, якби не вилучення Боатенга, німці так би і не прокинулися, так би і не розсердилися. У стартовому складі ще залишилися вкрай слабкі гравці. Такі, як Томас Мюллер, який після чотирьох сотень хвилин без ударів по воротах нарешті розродився двома. І все ж вже якісь проблиски помітні. Відтинки непоганої гри, перемога в традиційно незручному для себе другому турі, нова чітка ієрархія у складі, повернення німецького характеру, облоговий менталітет - всі ми знаємо, що такого "Die Mannschaft" може цілком вистачити для перемоги в чемпіонаті. "Ми нарешті почали турнір", - заявив Льов. "Наш виліт потішив б багатьох, зокрема і у Німеччині. Перший гол мій, але після такої гри в другому таймі можу сказати, що у нас є тестікули", - додав Кроос. Коли німці висловлюються таким чином - вони страшні.

Що ж стосується шведів, то їх жаль. Програти вони не заслужили. І у відмінному першому таймі, і в складному другому скандинави були схожі на команду, яка прибрала з власного шляху на Мундіаль Голландію та Італію і переграла в групі Францію. Типова Швеція - жорстка, бойовита, зібрана, безжальна. Неяскрава в атаці (вдалося перервати майже 500-хвилинну серію без забитих з гри, що тривала з березня), зате потужна в обороні. З гравцями, які традиційно видають за збірну набагато більше, ніж за клуб. Як автор голу Ола Тойвонен, який не забивав за свою "Тулузу" у матчах ліги сезону 2017/18. І все ж друга перемога поспіль вперше з 1958-го не відбулася. Більше того, вперше з 1990-го року відбулася поразка в груповому турнірі, та ще й встановлено рекорд ЧС всіх часів за антикамбеками (8). Втім, шанс шведи ще мають. І досить непоганий. В цій групі ще ніхто не вилетів, ще ніхто нікуди не вийшов. Можливо, навіть доведеться рахувати жовті картки.

Відкриття арени

Гранди починають потроху приходити до тями. Проте, поки що мова про чемпіонат команд другого ешелону. Найяскравіші з них - бельгійці та мексиканці - в другому турі повинні були довести свій клас проти кризових суперників, які в свою чергу у першому турі не показали в атаці нічого. На щастя нових фаворитів, ті самі кризові суперники в бажанні додати в атаці прискорилися, повністю розкрили центр поля і оголили оборону, що полегшило життя переможцям першого туру.

Матч Бельгія - Туніс став найврожайнішим на турнірі за забитими, вперше з 2006-го року за перші 18 хвилин були забиті три голи. Ромелу Лукаку став першим після Дієго Марадони (1986), хто зробив дубль у двох матчах поспіль, став рекордсменом своєї збірної і за голами на ЧС загалом (7), і на одному турнірі (4).

Став першим на турнірі, хто забивав з гри обома ногами та головою. Еден Азар також відіграв чудово, вийшовши на показник 11+12 за схемою "гол+пас" в останніх 22-ох матчах за збірну, тобто з початку Євро-2016. Кевін Де Брейне класно розгортав атаки. Латералі відіграли відмінно. Міші Батшуайї за 22 хвилини на полі перевершив всіх за ударами по воротах (6) і в підсумку забив. А головне - в команді немає его, всі шукають партнерів, шукають комбінації, шукають гру в один дотик. Що забезпечує вражаючу швидкість.

Якщо говорити про атаку, мова про найбільш вражаючий виступ будь-якої команди на цьому ЧС. Тож 11-й матч поспіль в групах Мундіалів без поразок, рекорд за голами в одному матчі, та ще й проти команди, яка ніколи не пропускала більше двох голів, найшвидший гол в історії Бельгії на турнірі - все це не випадковe. Хоча якщо звернути увагу на слабкість суперника, його самовбивчу авантюрну тактику, проблеми в центрі поля (африканці щоразу проходили його на швидкості) і в обороні - ейфорія "червоних дияволів" повинна вщухнути. Внесок їхніх суперників в повторення рекорду ЧС-2018 за ударами по воротах (39) і в рекорд за ударами у площину (17) також вельми вагомий. 28 втрат м'яча фаворитами - забагато. Наставник Роберто Мартінес визнає страждання підопічних протягом чималих відтинків матчу. Щоправда, не збирається прохати більшого. Чи слід прохати? Можливо, битва з англійцями надасть відповіді.

Для мексиканців, які випереджають бельгійців на чолі рейтингу швидких атак, несподівана відкрита гра корейців також в результаті стала манною небесною. Після нуля ударів у площину воріт збірної Швеції і геть сумнoї гри в атаці, після трьох матчів без забитих і семи без перемог постійні флангові прориви "ранково свіжих" здивували. Як і абсолютно рівна боротьба у центрі поля. Рекордні на турнірі 24 фоли допомагали вирівняти сили. Ще трохи майстерності, ще трохи форми Хен-Мін Сона, ще трохи допомоги лідеру команди, вимушеному брати на себе удари по воротах (загалом вісім, а у першому таймі більше, ніж всі мексиканці разом) - і підопічні Хуана Карлоса Осоріо не вийшли б з цього матчу з перемогою, не оформили б серію з двох перемог поспіль на ЧС вперше з 2002-го.

Перед матчем наставник корейців очікував отримати від латиноамериканців більше вільного простору, ніж отримав від шведів у першому турі. Він мав рацію. Мексиканці з 68-відсотковим володінням м'ячем у першому таймі опинилися у ролі німців в матчі проти них самих. Впоратися з цією роллю було вкрай важко. З іншого боку, за відкритої гри зростає важливість якості гравців. Атакери азійської збірної, за винятком Сона, слабкі в завершенні. Сам гравець "Тоттенхема" підійшов до турніру не в найкращій формі, чого не скасовує навіть його чудовий удар здалеку. А трійка атакерів "Ель Трі" Лосано-Вела-Ернандес значно технічнішa, зігранішa та ефективнішa. Що й продемонструвала, зокрема, у гольовій атаці.

Останній палко бажав вийти на 50 голів за збірну і повторити її рекорд за забитими на ЧС (4). Перший шалено працював і в атаці і в обороні, запам'ятався більше блискучим підкатом біля власних воріт у критичному епізоді. Ектор Еррера, як і в першому матчі, феєрив у центрі поля. Та й загалом, як і в будь-якому відкритому матчі, в цьому просто перемогла більш якісна, більш організована команда. Матч зі Швецією буде зовсім іншого роду. Тим цікавіше. "Група смерті" - не лише група 4, але й 6.