Символічна збірна третього туру ЧС-2018 за версією UA-Футбол

Третій тур позаду, а це означає, що пора виділяти головних героїв. Звісно, акцент – на важливості підсумкового результату, але й в командах без особливих турнірних завдань знайшлись гравці, які проявили себе з найкращого боку.

• Читайте також: Символічна збірна другого туру ЧС-2018

ВОРОТАР

Чо Хьон У (Південна Корея). Німці, яким відступати було нікуди, чинили неймовірний тиск на ворота Південної Кореї. До небезпечних моментів справа доходила далеко не завжди, але витримати такі шквали атак вже маленький подвиг. Голкіпер корейців добре організовував оборону своєї команди, вміло грав на виходах, створив кілька сейвів, найбільш небезпечний з яких був незадовго до фінального свистка, коли Тоні Кроос пробивав по воротах майже впритул. Саме Чо Хьон У став творцем найбільш гучної сенсації групового етапу Мундіалю, не пустивши в плей-офф чинного Чемпіона світу.

Єррі Міна (Колумбія) провів другий поспіль сильний поєдинок. Захисника "Барси" знову забив за збірну та став її найкращим бомбардиром на турнірі (і це при наявності Куадрадо, Фалькао чи Кінтеро з Хамесом в складі). Цього раз він приніс своїй команді перемогу і путівку в 1/8-мої фіналу турніру. До того ж, у Сенегалу явно не клеїлася гра в атаці не в останню чергу завдяки надійній грі Міни на своїй позиції, який виглядав впевнено і надійно.

Андреас Гранквіст (Швеція). Для скандинавської збірної матч з Мексикою мав вирішальне значення, і тільки за рахунок самовідданості таких гравців як Андреас Гранквіст шведи змогли здобути важливу перемогу. Без перебільшень - капітан збірної Швеції став найкориснішим гравцем у зустрічі, встигав виконувати свої безпосередні обов'язки в обороні (три заблокованих удари) і часто був помітний в атаках. А гол з пенальті Гранквіста можна вважати переломним і вирішальним у протистоянні.

Мікаель Лустіг (Швеція). Ще одним героєм зустрічі Мексика - Швеція став правий захисник "синьо-жовтих". Мікаель Лустіг був помітний не так часто як капітан команди, але він виконав колосальний обсяг роботи, контролював свій фланг від прапорця до прапорця і виграв всі єдиноборства у мексиканців, причому не поступався більш технічним суперникам і в комбінаційному футболі. Дуелі Лустіга з Лаюном, Велою та Лосано стали візитною карткою поєдинку.

Дієго Лашальт (Уругвай) зробив більш ніж достатньо, щоб його збірна розгромила головного конкурента та посіла перше місце в групі. На своїй половині поля лівий захисник особливо не виділявся, оскільки збірна Росії на диво забула (чи може й не знала), як це – атакувати у грі проти серйозного суперника. Тож вільний час Дієго міг проводити біля штрафного майданчика росіян, а там він відіграв надзвичайно продуктивно. По-перше, змусив Черишева забити у власні ворота, а потім "заробив" для Смольнікова попередження, яке трансформувалось у вилучення. Після цього гру можна було закінчувати, хоча попереду ще було півтора тайми.

Мілан Бадель (Хорватія). Картаті навіть якби програли з розгромним рахунком, все одно залишилися б на першому місці. Але відсутність мотивації не завадила їм продемонструвати свій клас. Оскільки Ракітіч не вийшов в стартовому складі, а Модріч грав на понижених обертах, саме Бадель став головною дійовою особою в поєдинку з Ісландією. Опорник зробив п’ять перехоплень протягом гри, неодноразово відбирав м’яч та розганяв атаки своєї команди. Зрештою, саме Мілан відкрив рахунок та віддав результативну передачу на Перішича, що дозволило Хорватії закінчити груповий етап зі стовідсотковим результатом.

Маруан Феллаїні (Бельгія). В матчі за перше місце в групі Н наставники обох збірних вирішили дати відпочинок ключовим гравцям. Як виявилось, резерв сильніший саме у бельгійців, вожаком яких став Маруан Феллаїні. Саме завдяки йому дияволи переграли англійців в центрі поля. Маруан чинив постійний тиск на центральних хавбеків суперника та керував діями своїх партнерів. Завоювавши перемогу, Бельгія отримала в суперники в 1/8 фіналу скромну Японію, тоді як Англії доведеться битись з амбіційною Колумбією.

Філіппе Коутіньо (Бразилія). Перед чемпіонатом чекали, що головною зіркою збірної Бразилії буде Неймар. Найдорожчий гравець планети дійсно виділяється, але наразі можна впевнено стверджувати, що не він є ключовим елементом команди Тіте. Те, як диригує бразильським оркестром Коутіньо, заслуговує найвищої оцінки. В переможній грі проти Сербії Філіппе записав на свій рахунок класну результативну передачу, після якої відзначився Пауліньо.

Іско (Іспанія). Може не так швидко як хотілося б, але Іско виправдовує покладені на нього надії і сподівання, стаючи лідером та одним з основних гравців збірної Іспанії. У матчі третього туру вся гра "червоної фурії" будувалася через хавбека "Реала", він був дуже активний при створенні атак, як у підігруванні, так і на вістрі. Гарний гол на рахунку Іско, ще двічі він небезпечно пробивав по воротах (трохи не пощастило), а також роздав з десяток якісних, загострюючих передач.

Луїс Суарес (Уругвай) не зміг собі відмовити в задоволенні познущатися над Акінфеєвим на очах російської публіки. Форвард відкрив рахунок в матчі хитрим ударом зі штрафного (який саме же й заробив), визначивши подальший хід гри. При цьому Суарес міг оформляти, як мінімум, дубль, а також запам'ятався тим, що регулярно асистував партнерам під час розвитку атак своєї команди.

Пауло Герреро (Перу). 34-річний форвард міг і не поїхати на Чемпіонат світу через дискваліфікацію, але перуанська федерація футболу билась за свого лідера відчайдушно. Вийти в плей-офф це Перу не допомогло, зате команда Рікардо Гареки заробила репутацію однієї з найсимпатичніших на Мундіалі. А вже в третьому турі Герреро приніс інкам першу перемогу на Чемпіонаті світу з 1978-го року. В грі з Австралією Пауло забив сам та допоміг відзначитись Карільо.

Янне Андерсон (Швеція). Після першого туру збірну Мексики записали ледь не в приховані фаворити Чемпіонату світу. Північноамериканці розвинули успіх у грі з Південною Кореєю, хоча вже були не такі переконливі. Проте збірна Швеції в третьому турі продемонструвала, що порядок та жага до боротьби інколи важливіші за технічну оснащеність. Янне Андерсон вибив з рук суперника його головний козир – можливість контратакувати. Швеція миттєво перебудовувалась у випадку втрати м’яча. При цьому скандинави постійно чинили тиск, який врешті-решт не витримала мексиканська оборона. 3:0 – і Швеція з першого місця виходить на збірну Швейцарії, тоді як мексиканцям доведеться грати з Бразилією.