Найкращі з гірших. Зірки, що пролетіли повз ЧС-2018

Відбір на чемпіонат світу-2018 ще не завершився, але фінальна частина турніру вже втратила низку виконавців високого рівня. UA-Футбол розповідає про футболістів, яких ми не побачимо на головному турнірі планети.

Давід Алаба (Австрія)

Всього 2 роки тому австрійці раділи першому в історії проходженню кваліфікації на чемпіонат Європи. Раніше "червоно-білі" вже виступали на Євро, але тільки на правах співорганізатора турніру (2008). Досить впевнене проходження відбору дозволило говорити про появу найталановитішого покоління за багато років, однак кваліфікація на ЧС-2018 розбила це твердження вщент.

Австрійці провалили кілька стартових матчів і не зуміли надолужити очкове відставання. Єдина перемога над прямим конкурентом була здобута лише в 9 турі - Сербія фактично забронювала перше місце і могла собі дозволити втратити очки. Марко Арнаутовіч і Давід Алаба, який у збірній грає в центрі поля, робили все можливе, щоб витягнути свою команду хоча б у плей-офф, але їх зусиль виявилося недостатньо. У підсумку, збірна Австрії пропустить п'ятий мундіаль поспіль.

Гарет Бейл (Вельс)

Вінгер мадридського «Реала» мало не самотужки здобув для збірної Вельсу путівку на Євро-2016 і допоміг їй яскраво виступити на французьких полях. Відбір на ЧС-2018 складався для валлійців теж досить вдало, проте відсутність Бейла у вирішальних матчах дала про себе знати. У червні «Дракони» втратили перемогу в Сербії (1:1), а в останньому турі в Кардіффі програли Ірландії битву за друге місце в групі.

Раніше збірна Уельсу вважалася театром одного актора, ім'я якого Райан Гігзз. З появою в команді Гарета Бейла, Аарона Ремсі, Джо Аллена і інших якісних виконавців про це стали забувати. Але результати команди з Гаретом в складі і без нього показують, що змінилося лише ім'я актора, а не формат вистав.

Артуро Відаль, Алексіс Санчес (Чилі)

Провал збірної Чилі - головна сенсація відбору. Переможець двох останніх Копа Америка і фіналіст Кубка Конфедерацій через власну необережність втратив путівку на світовий форум.

Чилійці оскаржили результат матчу проти Болівії (0:0) через участь у грі натуралізованого парагвайця Нельсона Кабрери, який ще не отримав дозволу виступати за нову збірну. ФІФА задовольнила скаргу Чилі і присудила болівійцям технічні поразки у поєдинках, в яких брав участь Кабрера. Таким чином, нічия цих суперників перетворилася в перемогу Відаля і компанії, а поразка Перу від Болівії (0:2) також обернулася технічною перемогою.

Це сталося на самому початку відбору, але завдяки саме цим очками і «забитим голам» перуанці і обійшли Чилі в підсумковій таблиці. Якби результати залишалися незмінними (0:0 і 0:2), то чинний чемпіон Південної Америки вийшов би у міжконтинентальний плей-офф з п'ятого місця. Варто також відзначити дії збірних Колумбії та Перу, які по ходу останнього матчу відбору домовилися про нічию, яка задовольняла обидві команди.

Одразу післе матчу Артуро Відаль оголосив про завершення кар'єри у збірній. Незабаром хавбек, мабуть, згадав, що в одному з інтерв'ю висловив бажання захищати кольори національної команди до 40 років і «відновив» виступи за «Ла Роху».

Едін Джеко, Міралем П'яніч, Сеад Колашинац (Боснія і Герцеговина)

Склад збірної Боснії та Герцеговини виглядає не так потужно, як у Хорватії, але й тут чимало яскравих виконавців. Вони відіграли на своєму рівні, двічі заслужено поступившись Бельгії і двічі зігравши внічию з Грецією, але єдина непередбачувана осічка (поразка на Кіпрі) і стала причиною непотрапляння навіть у плей-офф. Тепер зірки Серії А і лондонського «Арсеналу» можуть зосередитися на виступах за свої клуби.

Стеван Йоветіч (Чорногорія)

Форвард «Монако» відкриває частину списку, що зібрала футболістів, яким не пощастило зі збірною. Якщо говорити більш коректно - Стеван Йоветич на голову вище посереднього рівня своїх партнерів, але часто цього недостатньо, щоб пробитися на світовий форум.

Капітан збірної Чорногорії зробив все можливе (7 голів і 3 ассисти), щоб його команда зачепилася за друге місце в групі, але доля путівки в плей-офф вирішилася в останніх двох турах без травмованого Йоветіча.

Набі Кейта (Гвінея)

Схожа ситуація і з лідером «Лейпцига». Півзахисник зможе наступного літа грунтовно зайнятися своїм переїздом до Ліверпуля, адже на ЧС-2018 його збірніої не буде. На фінальній стадії кваліфікації гвінейці потрапили в групу з Тунісом, Конго і Лівією, тому розраховувати на перше місце в квартеті було дуже складно.

Генріх Мхітарян (Арменія)

Що стосується екс-представника УПЛ, то у його команди і не було шансів пробитися на мундіаль. Уже кілька відборів Вірменія показує себе міцним горішком, тільки це не допомагає їй відштовхнутися від дна турнірної таблиці занадто далеко. Що стосується Мхітаряна, то рідкісні спалахи у грі вірмен - повністю його заслуга.

П'єр-Емерік Обамейянг (Габон)

Нападник дортмундської «Боруссії» міг би прикрасити будь-який турнір, проте в складі збірної Габону зробити це досить складно. Незважаючи на всі успіхи Обамейянга в клубі, домогтися чогось у національній команді йому фактично неможливо. Якщо врахувати, що Габон потрапив у «групу смерті» за африканськими мірками (Кот-д'Івуар, Марокко, Малі), то кожна поїздка в збірну перетворюється для нього в спробу створити диво.

Ріяд Марез, Іслам Слімані (Алжир)

Дует з «Лестера» мав усі шанси виступити більш вдало, проте алжирці провалили відбір, опинившись у групі з трьома останніми переможцями Кубка Африканських Націй. Якщо в клубі ця зв'язка вчасно почала давати результат і врятувала минулий сезон, то в національній команді врятувати потопаючий корабель так і не вдалося.

Ян Облак (Словенія)

Голкіпера «Атлетіко» ще рано називати зіркою європейського масштабу, проте він наполегливо рухається в цьому напрямку. Після поразки в плей-офф до Євро-2016 від збірної України міжнародну кар'єру завершив один з кращих воротарів Європи Самір Ханданович, а замінити його був покликаний саме Облак. Виходить досить непогано, адже словенці довгий час йшли в когорті "найсухіших" команд Європи.

Крістіан Пулішич (США)

Перший за 30 років невихід збірної США на чемпіонат світу трапився завдяки неймовірному збігу обставин. Все сталося настільки дивно, ніби вищі сили не бажали бачити американців на світовій першості.

Перед останнім туром збірна США йшла на третьому місці у фінальній групі відбору і готувалася до матчу з аутсайдером секстету - Тринідадом і Тобаго. У той же час конкуренти "зоряно-смугастих" (Гондурас і Панама) мали зіграти з лідерами (Мексикою і Коста-Рікою). Складно в це повірити, але американці програли «завдяки» голу в свої ворота, Мексика поступилася Гондурасу теж через автогол, а Панама здолала Коста-Ріку, скориставшись помилкою арбітра (зарахував гол, коли м'яч не перетнув лінію воріт) на 88 хвилині матчу.

Незважаючи на юний вік, Крістіан Пулішіч вже зарекомендував себе в якості лідера збірної США і навіть став кращим бомбардиром відбору в зоні КОНКАКАФ. Йому щойно виповнилося 19, а на його рахунку вже два десятка матчів у національній команді країни. Немає жодних сумнівів, що головні успіхи Пулішіча ще попереду.

Ар'єн Роббен (Нідерланди)

А от про Роббена такого сказати не можна. ЧС-2018 повинен був стати останньою гастроллю для вінгера "Баварії", однак йому довелося завершити кар'єру в збірній на кілька місяців раніше. Про причини кризи в нідерландському футболі можна дискутувати дуже довго, але факт залишається фактом - перебудова в збірній Голландії затягнулася і команда змушена пропускати другий великий турнір поспіль. Такого з «помаранчевими» не траплялося вже більше 30 років.

Ар'єна Роббена щиро шкода, адже він був головною зіркою яскравою збірної Голландії, яка ставала срібним і бронзовим призером чемпіонатів світу. Він заслуговував піти на мажорній ноті, але змушений був спостерігати, як одна з кращих збірних світу перетворюється в посередність.

Марек Хамшик (Словаччина)

Дивуватися невиходу збірної Словаччини на великий турнір не варто. За всю свою історію наші західні сусіди лише по разу виступали на чемпіонаті світу (2010) і Європи (2016). Але цього разу Мареку Хамшику і компанії має бути особливо прикро. Словаки завоювали друге місце в групі, але стали найгіршою з других команд і не потрапили навіть у плей-офф. Для лідера «Наполі» і найвідомішого ірокеза футбольної Європи ЧС-2018 міг стати останнім в кар'єрі. Чи зможе він порадувати своїми феноменальними передачами і дальніми ударами вболівальників на мундіалі в Катарі - велике питання.

Андрій Ярмоленко (Україна)

2017 рік став особливим для Андрія Ярмоленка. Він отримав шанс проявити себе в сильному чемпіонаті і відразу змусив говорити про себе європейські ЗМІ. На жаль, назвати цей рік успішним і в складі збірної Андрій не може. Національна команда України гідно боролася упродовж всього відбору і заслужено посіла третє місце в групі. Наступний кваліфікаційний турнір Андрій вже повністю проведе в статусі легіонера збірної. Чи звикне він до цієї ролі і чи стане ще більш ефективним виконавцем? Побачимо зовсім скоро.

Варто зазначити, що відбір все ще триває і, цілком можливо, цей список буде поповнюватися. Межконтинентальний плей-офф навряд чи буде цікавим з цієї точки зору (єдина помітна потенційна втрата - лідер збірної Австралії Тім Кехілл). А от за розв'язкою відбору в Африці (без ЧС ризикує залишитися Кот-д'Івуар) і в Європі варто стежити більш уважно. Крістіан Еріксен, Еміль Форсберг, а також виткані з футболістів найвищого рівня збірні Італії та Хорватії все ще не здобули путівку на ЧС-2018. Show must go on.