Пугачі в польоті. Збірну Фінляндії не зупиняє навіть мрія, що здійснилася

Фінляндія - хокейна імперія. Також взяла 101 золоту медаль на літніх Олімпіадах, здебільшого у боротьбі та штовханні важких предметів. Дуже сильна в гонках, раллі. Футбол? Заняття для ледарів та слабаків, не гідне уваги. Ще в 2017-му році збірна та її вболівальники виглядали скоріше закритим гуртком, ніж реальною силою. Журналіст Матті Харконнен пояснював World Soccer в 2019-му році: "Ще пару місяців тому футбол практично не існував в очах публіки. Всі говорили, що в інших країнах грають в футбол, а у Фінляндії - в Potkupallo, що перекладається як бити по м'ячу навмання".

А сьогодні? Сьогодні збірна приїхала до Києва за перемогою в боротьбі за путівку на Чемпіонат Світу. Вона дуже зла через втрачену перемогу над Боснією та Герцеговиною вдома в першому турі, прагне реваншу. Прагне реваншу і за дві поразки від України у відборі на Чемпіонат Світу-2018. Бажає повністю піти шляхом Ісландії, що вперше в своїй історії сенсаційно пробилася на Євро, а потім одразу ж - і на Мундіаль. На шляху туди ісландці вибили саме українців. Фіни не відмовляться від проходу того ж самого суперника. Тепер вони вірять в себе. Вірять у свої сили. Комплекс неповноцінності зник. Панує впевненість в собі.

Математика та демократія

Суомі була близька кілька разів, але щоразу провалювалася. У Відборі на Євро-1980 страшенно пощастило з групою, вона обійшла СРСР, але примудрилася влетіти Греції з рахунком 1:8. У доданий час вирішального матчу за вихід з групи в Кваліфікації на ЧС-1998 вона пропустила від Угорщини після трьох рикошетів. У Відборі на Євро-2008 здобула 0:0 в Португалії, але там потрібно було перемагати, щоб вийти. У двох Відбіркових турнірах в обох матчах не програвала Німеччині, але цього вистачало лише для третіх місць. Чимало вболівальників, навіть молоді, заявляли, що ніколи не побачать збірну на великому турнірі.

Що змінилося? Що вивело збірну на перший великий турнір в історії - Євро-2020, принесло їй перемогу в групі Ліги Націй-2018? Власне, нічого глобального. В Ісландії розповідали про сотні критих трав'яних майданчиків, про національний проект концентрованих тренувань талановитих юнаків. У Фінляндії такого розмаху не було. Говорять про допомогу Саулі Ніністо, президента країни з 2012-го року, а одразу перед цим - голови місцевої Федерації Футболу. Але допомога ця здебільшого моральна та бюрократична. На кшталт надання юним футбольним талантам кращих умов під час обов'язкової для всіх армійської служби.

Через цю службу 25 років тому, наприклад, зірвався перехід Теему Таїніо до "Манчестер Юнайтед". Нині все легше. Ось і все.

У порівнянні з Ісландією Фінляндії чимало бракує. У перших є гравці в АПЛ, Серії А, Бундеслізі, найкращих командах Нідерландів, Греції та Росії. Їхній прорив починався з Ларсом Лагербаком, одним з найдосвідченіших і найкращих тренерів в Північній Європі. У них був піар у вигляді вже славнозвісних довгих вкидань аутів і ритму овації вболівальників. У фінів нічого цього немає. До Києва приїхали гравці "Рейнджерс" та "Уніона" (в кращому випадку), а також "Есб'єрга", "Пафосу", "Варти", "Тренчіна". З тренером, призначення якого після 0:1 від України в 2016-му сприйняли як глузування, як останній цвях в труну збірної.

Тому залишається один висновок - тренер. Маркку Канерва працює в Федерації з 2004-го року. В 2009-му вивів молодіжну збірну на перший Євро в її історії. У 90-х паралельно з активною грою за ХІК (також у Лізі Чемпіонів-1998/99) та збірну працював вчителем математики та фізкультури в молодших класах. Зокрема, і з неблагополучними дітьми з бідних районів. З якими знайшов спільну мову. "Директор надав мені повну свободу з умовою, що учні не займатимуться вандалізмом. Ми займалися тим, що обрали вони самі. Футболом та боксом. Останній був потрібен їм ввечері і наприкінці тижня у себе на районі".

Канерва полюбляє цифри, глибокий науковий підхід до тренерської роботи. Співпрацює з Університетом Гельсінкі. Навіть називає будь-яку футбольну команду Науково-Дослідницьким Інститутом. Разом з тим, він не просто зациклюється на цифрах. Він створив демократичну атмосферу довіри з гравцями. Він завжди радиться з ними, пропонує аналізувати, висловлювати свою думку, інспірує дискусії. Він розуміє важливість процесу. "Я вважаю, що думка лише про результат - шлях в нікуди. Я також вмію відволікати гравців від футболу, коли потрібно. У збірній ми виробили групову динаміку".

"Думки у збірній завжди вітаються. Я вважаю, що тренер насамперед потрібен для підтримки гравців". Капітан Тім Спарв підтверджує: "Він робить акцент на теорію, але викладає все ясно. У нас дуже хороша атмосфера у роздягальні, відкрита, з великою відповідальністю гравців. Він постійно запитує нас про відчуття, про те, що ми бажали б змінити. Він створив справді захищене середовище".

Також Маркку розуміє, що в збірній немає часу награти будь-що мудроване і спрощує. Його "пугачі" грають за найпростішою схемою 4-4-2, перш за все дбають про оборону, а потім шукають контратаки, здебільшого під керівництвом Теему Пуккі. І своїми цифрами тренер не навантажує їх, доводячи до ясних завдань. "Я олдскульний тренер, традиціоналіст, " - не приховує він. "Але й значно орієнтований на гравців. Я вважаю, що ми ще не настільки сильні і не можемо зберігати той самий план на гру проти будь-якого суперника. Наша підготовка дуже залежить від суперника. Потужна центральна зона прикриває оборону та воротаря".

Пуккі та інші

Фінляндія Канерви створює дуже мало атакувальних дій, не ризикує. Дуже рідко опиняється в штрафному суперника. Майже завжди поступається за ударами по воротах, майже завжди володіє м'ячем близько сорока відсотків часу. Її фланги недостатньо активні. Навіть після переходу на тактичну схему 3-5-2, як проти боснійців. "Ми повинні більше знаходити наших флангових гравців. Тут ще потрібно покращувати". Зате сидіти в обороні полюбляє. Про тандем захисників Тойвіо-Араюурі воротар Лукас Градецкі каже, що знають один одного краще і проводять більше часу разом, ніж зі своїми супутницями життя. А Пуккі тікає в контратаку.

Лігу Націй-2020 фіни закінчили з трьома "сухими" матчами, чотирма перемогами над Ірландією та Болгарією і поразками лише від Вельсу. На Євро-2020 вийшли з різницею м'ячів 16:10 і з шістьма "сухими" проти Боснії, Греції, Вірменії, Ліхтенштейну. Десять з 16-ти м'ячів провів Пуккі. Загалом Теему забив 19 м'ячів в останніх 25-ти матчах за збірну. Вийшовши на 29. До Ярі Літманена лише три. Такою легендою Пуккі не стане. Але в одному він точно кращий, ніж Ярі. Той за 20 років у збірній навіть за допомогою Самі Хююпяя, Мікаеля Форсселла з "Ліверпуля" та "Челсі", Антті Ніємі, Юссі Яаскелайнена не вийшов на великий турнір.

Лідер атаки збірної та "Норвіча", який вже однією ногою в АПЛ, справді вкрай важливий для цієї збірної. Без нього атаки "пугачів" майже немає. Форсселл порівнює його здатність втекти від захисників, стартову швидкість з Майклом Оуеном в найкращі часи англійця. В HS порівнюють його з "молодим жеребцем на зелених пасовищах" і навіть запитують, чи людина він. "Його відчуття початку вертикальних забігів дорогоцінне". А шведська Aftonbladet відзначає його вміння і знаходити "сміттєві", негарні голи.

Хто ще небезпечний? У схемі 3-5-2 - Робін Лод. Як вінгеру йому бракувало швидкості та дриблінгу, але в центрі атаки розум та наполегливість вирішують. "Його паси чудові, як і взаємодія з Пуккі. Робін дуже вчасно знаходить простір між ланками. І вже навчився забивати", - вважає Форсселл. У центрі поля відрізняється Гленн Камара з "Рейнджерс". Він і відбирає, і відмінно володіє м'ячем, зовні легко позбавляючись пресингу. На думку HS, його перехід ближче до атаки під час матчу проти Боснії послабив команду. А Тойвіо та Араюурі з "Хекена" та "Пафоса" в тандемі виглядають як гравці команд ліг Топ-5.

Ну і, звісно, в збірній такого стилю неможливо без класного воротаря. Єссе Йоронен з "Брешії" чимало рятував проти Боснії, тобто відмінно замінив травмованого одного з найкращих воротарів Бундесліги Лукаса Градецкі. Навіть відбив пенальті Міралема П'яніча.

Не відпускають мрію

В пресі і в самій збірній однозначно оголосили виступ проти боснійців невдалим. Говорили про добрий початок матчу без голів, потім про втрату переваги, про поганий початок другого тайму і про пропущений в кінцівці, який приніс лише 2:2. Відзначали, що не звикнувши грати за новою схемою центр оборони провалився, а в атаці, як завжди, був лише Пуккі (дубль). Канерва і гравці відзначали занадто часті втрати м'яча під високим тиском суперника після перерви. Розчарування ясно відчувалося у словах всіх. І такі оцінки свідчать і про тверезість та адекватність аналізу, і про вищі амбіції.

Спочивати на лаврах "пугачі" не збираються. Зрештою, вони єдині, хто переграв Францію в гостях з березня 2018-го року. У листопаді 2020-го. Причому без Пуккі і капітана Спарва, якого не буде і сьогодні. Відбірковий турнір на Євро вони пройшли під слоганом "Мрія Поколінь", розробленим рекламним агентством, на вирішальному матчі було вивішено банер "Фінляндіє, наш час настав". І дозволити йти йому підопічні Канерви не збираються. Андрій Шевченко заявив, що чудово знає, що очікує на його збірну - багато боротьби, двобої. Сподіваємося, що це усвідомлюють і його підопічні. Інакше недорахуються очок.