На щастя, без України. Головні розчарування групового турніру Відбору на Чемпіонат Світу-2022

Груповий турнір Кваліфікації на Чемпіонат Світу-2022 розпочинався доволі лінькувато, в тіні Євро-2020, але завершився вельми бурхливо. Дві Топ-збірні не потрапили до Катару безпосередньо, ще одна - Нідерланди - пробилася туди лише в останньому турі. Провалилися збірні зі справжніми зірками у складі. Про це, про провали, про головні розчарування тут і поговоримо.

Італія

Після фіналу Чемпіонату Світу-1970 та перемоги на ЧС-1982 на наступний Євро Італія не виходила. Після фіналів ЧС-1994 та Євро-2012 на наступному великому турнірі не вийшла з групи. Після фіналу Євро-2000 та перемоги на ЧС-2006 – вилітала на першій стадії плей-офф. Традиція завалювати наступні турніри після великих успіхів збережеться? В пресі вже говорять про жах, повернення демонів 2017-го року, коли не вийшли на попередній Мундіаль. Вболівальники збірної вже бояться самого слова "плей-офф".

Втрата першого місця не здивувала. 2021-го року "адзуррі" грали важко. Вони виграли лише два офіційні матчі з останніх дев'яти в основний час. Та навіть коли перемагали у Відборі навесні, виглядали блідо, невинахідливо в атаці, часто просто катали м'яч. Що не хотіли визнавати. Перемога на Євро, звісно, ​​велике досягнення, але вона приховала очевидні проблеми збірної. Такі як старіння провідних захисників та невміння забивати багато нападників та атакувальних півзахисників.

Все було в руках Італії. Однак вона не переграла вдома слабку Болгарію, яку швейцарці розчавили з рахунком 4:0, самим швейцарцям Жоржиньо не забив по пенальті в кожному з нічийних матчів. А у вирішальному матчі у Белфасті (0:0) з фальшивою дев'яткою Інсінньє в атаці "адзуррі" виступили вкрай слабко. Справжні ж дев'ятки Іммобіле та Белотті страждали від травм, та й загалом за збірну страшенно розчаровують.

"Ми думали, що вже забезпечили вихід", - заявив Роберто Манчіні. "Повинні були ще у вересні. Але ускладнили собі життя самі. Ми повинні повернути наш спокій". Белотті: "Володіння м'ячем марне, якщо немає голів" Леонардо Бонуччі: "Ми маємо перезарядити батареї, фізичні та ментальні, повернути радість, свободу та націленість нашого футболу, які були на Євро. Тоді ми грали з радістю, а не з тиском доводити. Можливо, статус чемпіона підсвідомо змінив щось". Все ясно.

У збірній збираються знайти спаринг-партнера у новому вікні у січні і навіть прохати перенести тур Серії А у березні перед плей-офф. А ще у вересні Манчіні та Інсіньє вимагали не нагнітати паніку і дати спокій. Все так серйозно.

Португалія

Португалія реагує далеко не так драматично. Для неї вистрілити собі в ногу та скотитися на друге місце в групі – практично традиція. На два з трьох останніх Чемпіонатів Світу вона пробивалася в плей-офф, у Відборі на три з чотирьох останніх Євро була лише другою в групі. Тим не менш, і тут преса зустрічала пропущений наприкінці і поразку вдома від Сербії словами "затонули", "жах" і "розвалилися". І тут проблеми глибші, ніж результати.

Проблеми передусім у взаємовідносинах тренера з гравцями та вболівальниками. Останні махали Фернанду Сантушу білими шарфами після фінального свистка, камери впіймали його суперечку з Кріштіану Роналду. Після семи років роботи помітна втома один від одного.

Жоау Нуну Коелью, один з провідних журналістів та публіцистів країни, говорить про "медовий місяць з тренером", "казку" до 2019-го року і ворожі прес-конференції, зарозумілість, нервовість наставника після. Вважаючи зламом поразку від України. Його вердикт зрозумілий. "Сантуш втратив вплив над командою. Ми не розуміємо, чого хоче ця команда".

Команда провела груповий турнір непоказно. Перемогла Азербайджан вдома лише завдяки автоголу, у Люксембурзі довелося влаштовувати камбек, вдома проти Ірландії вирвала перемогу, програючи на 88-ій хвилині, в гостях не перемогла її. Провал в останньому турі напрошувався. Тут також немає забивних атакувальних півзахисників, креативу взагалі. Примітивна атака з перекочуванням м'яча була помітна протягом всього 2021-го року, зокрема, на Євро. Крім Роналду, всі зірки провалилися.

Сантуш впевнений, що виведе збірну на ЧС і не бачить причин не довіряти гравцям. Хоча це ті ж самі, які вилетіли в 1/8 фіналу ЧС-2018 та Євро-2020, не вийшли з групи у Лізі Націй-2020. Сам тренер визнає, що під швидким пресингом його команда не здатна зв'язати три-чотири паси. Ось і під пресингом сербів вдома володіла м'ячем 43 відсотки часу та пробила дев'ять разів по воротах. А А Bola пише, що його не звільнять нині лише через небажання сплатити шість мільйонів євро компенсації.

Португалія в кризі та на роздоріжжі. Що дуже небезпечно перед плей-офф.

Норвегія

Норвегію також підвела самовпевненість. Хоча у скандинавів якраз немає причин на неї. Після 20-ти років без великих турнірів слід бути скромнішим. А в країні на початку осені були впевнені, що нове покоління повторить досягнення золотого 90-х і здатне переграти будь-кого. В результаті ж Ерлінг Голанд (з п'яти своїх голів у Відборі чотири забив Латвії та Гібралтару), Мартін Едегор, Олександр Сьорлот та загалом 20 гравців ліг Топ-5 залишилися навіть без плей-офф.

Почалося все та скінчилося погано. У березні – 0:3 від Туреччини. Тоді у збірній виправдовувалися тим, що ще восени 2020-го була розвалена. Та й тим, що грали не вдома, а в Іспанії. Восени 2021-го Столе Сольбаккен навіть заявляв, що не очікував такого прогресу за дев'ять місяців роботи. Але у листопаді не вдалося переграти вдома Латвію (0:0), а в Нідерландах відбулися лише два удари по воротах та нуль у площину. Хитрість у вигляді пізнього виходу на другий тайм стала ознакою безпорадності.

Сольбаккен говорить про силу команди, про згуртованість, молодість. Він впевнений на 99 відсотків, що вона буде на Євро-2024 і воює з партнерами по команді 90-х, які вважають нинішню недостатньо потужною. Покоління справді талановите. Але поки що перші дві кампанії ери Голанда – у Лізі Націй та цьому Відборі – вийшли невдалими. І в місцевій пресі все ще говорять про 20-річну закомплексованість, про невміння перемагати. Про талановитих індивідуалів, з яких ще не зліпили команду.

Греція

В Греції від самовпевненості далекі. Розуміють, що місцевий футбол в кризі. Збірна пропускає вже четвертий великий турнір поспіль. Але від неї хоча б очікували на прогресу. Тут розпочали новий проект. З бажанням перейти на яскравий футбол. І ніхто Джона Ван'т Схіпа за язика не тягнув, коли говорив про "Проект Катар". В результаті Катару не буде, а атакувальний футбол голландця проявляється в невмінні втримати перевагу в рахунку. В цьому Відборі колишні фахівці з "сушіння" тричі втратили 1:0.

Позитив є. Перемога над Швецією, нічия в Іспанії. Третє місце в групі – вже краще, ніж раніше. А головне – гравці дуже прив'язані до тренерського штабу, розповідають, що вчить їх футболу та тримає контакт, навіть коли вони в клубах. Технічний директор збірної Такіс Фіссас говорить про родину. Зазвичай одна з найстаріших збірних нині молода, у Стокгольмі її середній вік становив 25 років. І молодь активно їде до Німеччини, Нідерландів, Англії. З легіонерів звідти складено кістяк збірної.

З іншого боку, три нічиї з Косово та Грузією, п'ять очок позаду другого місця, лише 4000 вболівальників у середньому на домашніх матчах оптимізму не викликають. Ван'т Схіп занадто пізно заявив про потребу у відході з завеликого Олімпійського стадіону. А його слова про небажання зберігати 1:0 в обороні повертаються проти нього після трьох втрат. Особливо – після останньої вдома проти Косова. Якщо вірити пресі, до неї коучу збиралися запропонувати новий контракт, тепер вже не бажають.

Боснія і Герцеговина

У вівторок у Зениці точилася пряма битва проти потрапляння до цієї статті. Успіх збірної України скинув сюди її суперника. Історія Боснії дуже схожа на Грецію. Іноземний тренер обіцяв атакувальний футбол, побудував довірливу атмосферу з гравцями, підняв їхній дух після провальних кампаній та розваленого стану. Здобував почесні нічиї за гарної гри у Франції та в Україні. Тим не менш, і тут у вирішальний момент команда провалилася. Програла вдома, коли все було в її руках.

"Ми зробили 3-4 кроки вперед, але проти Фінляндії відступили назад", - заявив Івайло Петєв. За слабкий виступ вдома проти фінів у листопаді і преса, і чиновники, і самі гравці та тренер критикували жорстко. Хоча загалом проект їм подобається, гравці говорять про тактичну підготовку та енергію тренера, про згуртованість після п'яти років розрухи. Вони не можуть дочекатися наступного Відбору. Вболівальники, які зустріли призначення Петєва вороже, вже аплодували йому перед матчем проти України.

Поки що Едін Джеко та Міралем П'яніч залишаються лише з одним великим турніром збірних в кар'єрі. При цьому перший був часто травмований, а другий отримав свист від своїх вболівальників під час матчу проти фінів та був вигнаний з заявки на Україну через захоплення курінням та алкоголем ввечері перед матчем.

Важко сказати, куди йде збірна.

Інші

Розчарувала Австрія з її трьома десятками гравців з Бундесліги та гравцем мадридського "Реала". Вона поступилася не лише Данії та Шотландії, але й Ізраїлю. Отримавши від останнього 2:5 в гостях, а від першої 0:4 вдома. Франка Фоду нещадно критикували навесні, після успіху на Євро мало не оголосили національним героєм, а восени повернулися до критики. Хоча наставника врятував успіх у Лізі Націй, який приніс місце в плей-офф. Можливо, саме через нього груповий турнір було проведено так безладно.

Також розчарували й аутсайдери. Вже навіть Чемпіонат Світу одного разу на два роки здається не такою вже поганою ідеєю. Якщо завдяки йому вдасться скоротити Відбірний турнір та прибрати з нього матчі на кшталт Англія – Сан-Марино та Нідерланди – Гібралтар. П'ять головних аутсайдерів турніру пропустили 183 м'ячі. Останні команди груп набрали лише 22 очки на десятьох. У Відборі на Євро-2020 - 17. А вісім-дев'ять років тому дев'ять команд набирали 24-28.

Прогрес Люксембургу, його дев'ять очок? Виняток, що підтверджує правило.