Учасник ЧС-2022 – Іран. Тероризм н̷е̷ п̷р̷о̷й̷д̷е̷ пройшов

Слідом за мундіалем у Московії ми станемо свідками світової першості в країні, де забивання камінням до смерті передбачене законодавством. ЧС у Катарі стане заходом сумнівної моральної та спортивної цінності. І тому участь збірної країни-терориста Ірану на ньому виглядає дуже органічно.

Історичний максимум

Для Ірану майбутній Чемпіонат світу стане шостим в історії. Низька конкуренція в Азії дозволила "літаючим мопедам" втретє поспіль успішно пройти кваліфікацію на мундіаль. Але на фінальному турнірі команду щоразу чекав провал. Іран є однією з небагатьох збірних в історії, які ніколи не виходили до плей-офф раунду змагань. Можна не сумніватися, що й цього разу Англія, США та Уельс зроблять достатньо, щоби продовжити цю традицію.

Драматичний момент

У 2018 році збірна Ірану єдиний раз за 21 століття виграла матч на мундіалі, і опинилася не на дні турнірної таблиці. Автогол Бухаддуза на 5 компенсованій хвилині дозволив відсвяткувати мінімальну перемогу над Марокко (0:1). Потім команда Карлуша Кейруша показала два вражаючі з погляду оборони матчі з Іспанією (0:1) та Португалією (1:1), пропустивши всього по одному м'ячу від європейських топів. З португальцями в останньому матчі навіть вдалося розжитися нічиєю.

У паралельній зустрічі фінального туру Іспанія довго програвала Марокко, але м'яч Яго Аспаса на 90+1 хвилині дозволив "фурії росі" пройти у плей-офф з першого місця (2:2). Якби не той гол Аспаса, то саме Іран склав би Португалії компанію в 1/8 фіналу.

Шлях у відборі

Перси впевнено пройшли кваліфікацію, забезпечивши собі путівку до Катару за три тури до фінішу азіатського відбору. Команда Драгана Скочича набрала 25 очок у 10 матчах третього відбірного раунду відбору – це найкращий показник в історії збірної. Іран провів кваліфікацію в домінантній манері, двічі обігравши Ірак, Сирію, Ліван та ОАЕ. З цих 8 перемог 7 були "сухими" при одному пропущеному. Лише Лівану вдалося забити у ворота Алірези Бейранвалда.

Але з Південною Кореєю колективу Драгану Скочича досягти успіху не вдалося. Вдома Ірану вдалося відігратися і вирвати нічию (1:1), але в Сеулі все було однозначно – корейці впевнено впоралися з персами (2:0), Сон Хин Мін повторно засмутив Бейранвалда, а гості завдали всього одного удару по воротам. Іран класно ловить на помилках команди нижчого рівня, але з єдиним пристойним суперником у кваліфікації їм конкурувати не вдалося. І це показово.

Головна зірка

Безумовною суперзіркою цієї збірної є Мехді Таремі. Форвард "Порту" – єдиний, кому вдалося яскраво заявити про себе в Європі. У 18 матчах цього сезону Таремі має 13 голів, включаючи 5 у 5 іграх Ліги Чемпіонів. Минулого мундіалю буквально все в атаці будувалося на Таремі, і це в результаті і зруйнувало гру.

При Скочичі гра в нападі стала гнучкішою, функції були рівномірно розподілені між усіма гравцями передньої лінії, і це дозволило Таремі проявити себе у всій красі. Через конфлікт із керівництвом федерації та коронавірус 30-річний бомбардир пропустив 4 матчі відбору. Але в 6 іграх у Таремі 4 голи + 2 асисти. Враховуючи обережну манеру Ірану, статистика вражає, адже Мехді взяв участь у 6 із 8 голів своєї команди у цих іграх.

Таремі чудово грає у підіграші, і найкраще почувається у грі в дуеті з більш націленим на ворота нападником. У такому разі розкриваються всі його найкращі якості – висококласна гра спиною до воріт, прийняття рішень та гра під високим тиском.

Стримана манера гри та повернення Кейруша

На двох попередніх чемпіонатах світу Іран запам'ятався якісною організацією гри. Насамперед справа стосувалася гри в обороні, надійність якої дозволила колективу Карлуша Кейруша створити проблеми навіть таким топам, як Іспанія чи Португалія. З приходом Драгана Скочича у 2020 році перси почали додавати і в атаці, поступово відходячи від стилю припаркованого автобуса. У захисті Іран завжди діяв в унісон, але при діях на м'ячі півзахист та атака начебто атомізувалися на частини.

За Скочича картина змінилася. Важливу роль в нападі взяв на себе мобільний Сердар Азмун, універсальність якого пов'язувала гру. Аліреза Джаханбакх став стабільно годувати Азмуна з Тарема передачами з лівого флангу. За рахунок гнучкої ролі Азмуна їхнє тріо в атаці стало можливим. Якщо команді знадобиться більше швидкості попереду, то Азмун може сісти, а з'явиться праворуч динамічний Алі Голізадех. Лихо команди в тому, що все це вона може втратити.

По-перше, Азмун через м'язові проблеми приїде на мундіаль не в найкращих кондиціях. Але найголовніше – Скочича з командою більше немає. Через політичні ігри всередині федерації футболу хорвата відправили у відставку, і за 2 місяці до Чемпіонату світу бог іранського футболу Карлуш Кейруш повернувся на свою посаду. Залишається тільки гадати по парочці товариських матчів, що Кейруш залишить від механізмів Скочича, а чим пожертвує.

Очікування від турніру

Із шостої спроби Іран сподівається нарешті подолати груповий раунд Чемпіонату світу. Цією метою одержимий і Карлуш Кейруш, для якого цей мундіаль стане третім поспіль біля керма цієї команди. У 2018-му вони були близькі до цього, а конкуренція тоді була серйознішою, аніж Англія Саутгейта, зелена команда США та Уельс, силу якого ми всі змогли оцінити в матчах з Україною. Невисокі шанси подолати груповий раунд у "літаючих мопедів" є. Інша річ, що ставити на таке нікому не порадиш. І тим більше бажати такого Ірану ми не станемо.