Учасники ЧС - Іспанія. Зміна поколінь завершена - вони знову готові перемагати

Історичний максимум

Іспанія лише одного разу вигравала чемпіонат світу - у 2010 році. З того складу в Катар їде Серджи Бускетс - і їде не пасажиром, незважаючи на 34 роки.

Що ж до тріумфального 2010-го, то тоді за Іспанію просто грало найкраще покоління в її історії. Хтозна, скільки потрібно років, щоб народилися нові Хаві та Іньєста, не кажучи вже про Пуйоля, Рамоса, Касільяса, Вілью…

При цьому не можна сказати, що Іспанія виграла на класі - це не так. Найкрупніша перемога "Червоної фурії" на ЧС-2010 - 2:0 з безнадійним Гондурасом. В плей-оф і поготів всі матчі були виграні мінімально; зв’язка Піке - Пуйоль в обороні виглядала як непробивний мур, плюс чимало допомагав захисту бездоганний контроль. "Поки м’яч у нас - нам не заб’ють", - Іспанія безсоромно використовувала старе правило, вбиваючи години часу.

Ну, і вишня на торті - гол Іньєсти в додатковий час у фіналі з Нідерландами, після якої Андрес став національним героєм. Йому влаштовував стоячу овацію навіть "Сантьяго Бернабеу", не кажучи вже про менш принципові арени.

Один драматичний момент

Діло було 22 червня 2002 року. Іспанія грала чвертьфінал проти господарки мундіалю Кореї, і її брутально викинули з турніру, після чого президент RFEF Анхель Марія Вільяр в знак протесту покинув Суддівський комітет ФІФА.

Катами "Червоної фурії" виступили єгипетський арбітр Джамаль Аль-Гандур та його помічники з Уганди та Тринідаду й Тобаго. На 59-й хвилині матчу вони відмінили гол Рубена Барахи за фол Івана Ельгери, якого - перевірте на повторі! - не було.

На 92-й хвилині інтернаціональна бригада псевдосуддів відмінила і гол Мор’єнтеса - нібито Хоакін перед навісом випустив м’яч за межі поля, чого теж не було. Ну, і наостанок вони ще й неіснуючий офсайд у Луїса Енріке свиснули, коли той виходив віч-на-віч з голкіпером.

Таким чином, Корея дотягнула до серії пенальті і там виграла завдяки промаху Хоакіна. Це була вже друга поспіль "суддівська" перемога азіатів після Італії, де ідіотське шоу влаштував колумбієць Байрон Морено. Згодом напишуть, мовляв, корейці погано ходили на футбол, а напівпусті трибуни ФІФА не влаштовували, тому вона просовувала їх далі й далі. Ганьба.

Шлях у відборі

Було складно. Іспанія лише одного разу перемогла переконливо - у вересні 2021-го Грузія була бита 4:0. Всі інші матчі - на тоненького. До того ж, "Фурія" справедливо поступилася вже на початку відбору шведам (1:2), після чого ще довго була в ролі наздоганяючої.

Розв’язка настала в останніх турах, де Швеція потопила себе сама - дві поразки Греції (1:2) та Грузії (0:2) відкинули її на 2-ге місце, адже Іспанія в паралельних іграх не помилялась. Квінтесенція того відтинку від Луїса Енріке - 1:0 в Афінах; це було сухо, сонно, проте надійно.

Після цього у "Тре Крунур" лишався тільки один шанс виграти групу - перемогти Іспанію на виїзді у заключному турі. Скандинави почали ту гру з великою вірою в себе, старалися, створювали моменти, та їм не вистачило головного - реалізації. В результаті на 86-й хвилині Мората втік в контратаку - і прощай, мундіаль.

Резюмуючи відбір, Іспанія грала сухо, по рахунку; мінімум 2-3 матчі їй відверто не вдалися. Втім, гарні результати на Євро-2020 і Лізі Націй-2021 переважили, тож про блідий відбір якось всі швидко забули.

Головна зірка

Мабуть, це капітан та хранитель традицій "Червоної фурії" Серджи Бускетс. Йому вже немало років, проте в збірній він наче молодшає. Жоден суперник - ані Італія, ані Франція, ані будь-хто ще - не домінує в опорній зоні, коли за Іспанію грає ветеран "Барселони".

Не так давно опорник заявляв, що це його останній ЧС, але Луїс Енріке пропонував парі - виходить, він планує викликати його і надалі! При цьому якби не збірна, Бускетса б уже давно списали, бо в "Барсі" він непереконливий. Дивна ситуація, яка наштовхує на погану думку про тренерів "Блауграни".

Ну, а друга зірка цього складу - Педрі. Якщо Бускетс уособлює славетне минуле Іспанії, то Педро Гонсалес Лопес - її майбутнє. Бокс-ту-боксу "Барси" лише 19, але він уже зараз готова зірка з досвідом великих турнірів. Бачення поля, м’яка техніка, невтомність, альтруїзм, удар з усіх дистанцій - тут повний фарш. Зазвичай таких талантів по світу народжується кілька на все покоління.

Тренер і стиль футболу

Нинішня Іспанія - це команда Луїса Енріке, яку він роками складав, наче пазл, підбираючи максимально сумісних гравців.

Не уявляємо, як погано має виступити "Фурія", щоб Лучо звільнили після турніру. Наразі його рейтинг дуже високий. Енріке провів зміну поколінь, досягнув неабиякого прогресу серед молоді, плюс завдяки своєму минулому він ще й компромісна фігура для двох таборів - "Реала" й "Барселони".

Стиль його футболу патріотично-архаїчний. Після перемоги Іспанії на ЧС-2010 пройшло 12 років, але Енріке цього ніби не помічає. Його команда в минулому відборі тримала м’яч в середньому 76% часу - в Європі так вже ніхто не грає.

1 - Spain are averaging 73.4% possession and have a passing accuracy of 89.5% at #EURO2020 so far. Both figures are their highest on record in a single edition of the European Championship (since 1980). Domain. pic.twitter.com/zFquyTD02H

— OptaJose (@OptaJose) July 1, 2021

Відповідно до такого футболу підбираються захисники - усі швидкі, здатні грати високо в полі (а не старий та повільний Рамос); хавбеки з надвисокою культурою пасу, бо ціна обрізки надто висока; форвард-таран, вмілий у чужому штрафному. Щодо вінгерів, то зазвичай Енріке випускає одночасно бігунка-дриблера і майстра гри без м’яча. Класична пара - Фаті та Ферран. Останнім часом Ансу здав, але стрімко прогресує Ніко Вільямс - ймовірно, баск отримає шанс.

Схема 4-3-3 - це догма, її міняють хіба на останніх хвилинах, коли справі кепські. Втім, частіше ендшпілі вдаються якраз Іспанії. Ми вже згадували про перемогу над шведами; згодом на 90-й хвилині "Фурія" уникла поразки в Празі (2:2); на 88-й перемогла Португалію в Лізі Націй (1:0). Дивного тут нічого нема - команда молода, а отже й витривала.

World Cup debuts for all of them. Gavi becomes the youngest player ever to be called up for the World Cup by Spain. pic.twitter.com/BfmIoxPeS2

— total Barça (@totalBarca) November 11, 2022

З явних мінусів у Іспанії - центр оборони, де Пау Торрес нестабільний, а решта ще гірші. Ерік Гарсія за чутками дістав самого Левандовського, Лапорт провів 4 матчі в АПЛ, а Уго Гільямон взагалі не грав на такому рівні. Це вам не Піке, Пуйоль і Рамос зразка 2010-го.

Ну, і по-друге, реалізація Альваро Морати теж тягнутиме Іспанію на дно. Неможливо виграти турнір, якщо твій єдиний нападник реалізує один момент з 5-6, як би класно він при цьому не відкривався.

Очікування від виступу

Іспанія зіграє в одній групі з Німеччиною, Коста-Рикою та Японією і, ймовірно, саме поєдинок з азіатами буде ключовим для виходу в плей-оф.

Ну, а далі - як піде. Загалом у Іспанії достатньо зіграності та потенціалу навіть для півфіналу ЧС. Ось уже півтора року як "Фурія" доводить це у кожному великому матчі, тож не бачимо причин у ній сумніватися.