Кожен сам за себе. Аргентина - Мексика 2:0

Проскрольте одразу донизу сторінки та перегляньте склад Аргентини. Чи багато ви імен з нього не знаєте? Це головний фактор, чому “альбіселесте” називали ледь не головними фаворитами поточного Чемпіонату світу. Нехай на цьому Мундіалі є й більш заряджені на зірок збірні (Бразилія, Франція), але аргентинці з таким підбіром виконавців однозначно мають грати у півфіналі. Але що ми бачимо вже другу гру поспіль? Муки. На цей ЧС підопічні Ліонеля Скалоні залетіли з бадьорим першим таймом проти Саудівської Аравії, проте перед тим, як ми будемо говорити про успішні 45 хвилин, відкрийте ось цю сторінку та подивіться на місце аравійців у рейтингу ФІФА. Навіть депресивна Аргентина спершу не мала мати проблем із таким опонентом, але примудрилася їх знайти після перерви.

Матч із Мексикою став продовженням аравійського жаху. Тотальний контроль м’яча, який іноді доходив навіть до 70 відсотків, та абсолютна відсутність ідей в атаці. Маючи в атаці Мессі та Лаутаро Мартінеса, маючи в середині поля ді Марію, Папу Гомеса та Дібалу (останніх двох у запасі) команда не мала ідей більше, аніж середньостатистичний клуб УПЛ: подачі або стандарти, з яких виконувались подачі.

Мексиканці на фоні такого суперника виглядали попереду жвавішими та краще знали, що робити. Інша справа, що представник Північної Америки цим не користувався й ставився до свого суперника з більшою повагою, аніж це було потрібно. Тому за перший тайм небезпека була лише одного разу: Лосано подавав з лівого краю, але всі пролетіли повз м’яч. У Аргентини не було й того: один удар у площину воріт, який навіть не відклався у голові. А от влучання мексиканців було набагато акцентованішим - Вега здорово пробивав під поперечину зі штрафного, але один із трьох Мартінесів у складі “альбіселесте” у красивому стрибку витягнув.

Будь-який гравець цієї Аргентини здатен створити загрозу сам. Проте футбол - командний вид спорту. А коли доходить справа до передачі навіть на ближнього, то вся магія від гри колективу перетворюється на гарбуз. Тому Ліонель Скалоні в перерві, схоже, порадив своїм підопічним просто кожному вирішувати проблему на своїй позиції самостійно, а не пасуючи на партнера. Цей авантюризм не мав жодного шансу на успіх: після перерви у “альбіселесте” не було навіть заходів до штрафного мексиканців. Проте, на диво, спрацювало: захист “ель тріколор” загубив перед штрафним майданчиком Мессі, який одразу пробив у правий нижній кут.

Гра розкрилася, адже тепер мексиканцям було необхідно забивати. Тому тепер вже Аргентина отримувала простір на чужій половині та мала закривати гру достроково. Спершу підводила реалізація та вже легендарна гра в пас, але все ж забили: Фернандес здорово з лівого краю штрафного поклав у праву дев’ятку.

Вся нинішня Аргентина показова за один епізод: одразу після голу Ліонель Скалоні став перебудовувати гру своєї команди на захисну модель. І це при контролі м’яча протягом години гри, проти Мексики та в тому випадку, коли потрібно подалі тримати суперника від своїх воріт.

Гарет Саутгейт у схожій манері рік тому затягнув Англію до фіналу Євро. Схоже, у такій самій манері до вирішального матчу хоче доповзти й Аргентина. Але для цього необхідно ще вийти з групи: це завдання досі під великим питанням.

Чемпіонат світу. Група С. 2-й тур
Аргентина - Мексика 2:0
Гол: Мессі 64, Фернандес 87
Аргентина: Еміліано Мартінес - Акунья, Лісандро Мартінес, Отаменді, Монтьєль (Молина 63) - Макаллістер (Паласіос 69), Родрігес (Фернандес 57), де Пауль, ді Марія (Ромеро 69) - Лаутаро Мартінес (Хуліан Альварес 63), Мессі.
Мексика: Очоа - Гальярдо, Морено, Монтес, Араухо, Кевін Альварес (Хіменес 66) - Чавес, Гвардадо (Гутьєррес 41), Еррера - Вега (Антуна 66), Лосано (Альварадо 73).
Попередження: Монтьєль 43 - Араухо 22, Гутьєррес 50, Еррера 66, Альварадо 90