Чемпіонат світу FIFA
Чемпіонат світу FIFA

Чемпіонат світу FIFA - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Хунта, Кройф, Кемпес і Ренсенбрінк. Про найпринциповіший матч між Нідерландами та Аргентиною


Суперечлива перемога одних і прикрий кінець інших

Хунта, Кройф, Кемпес і Ренсенбрінк. Про найпринциповіший матч між Нідерландами та Аргентиною

Відела в оточені переможців, фото - Getty Images

Павло Кушнєрук Автор UA-Футбол

Суперництво між Нідерландами та Аргентиною справедливо вважається класикою ЧС. Все завдяки безлічі памʼятних епізодів — достатньо пригадати фантастичний гол у виконанні Денніса Бергкампа або напружену серію післяматчевих пенальті у 2014-му. Втім, навіть вони тьмяніють на тлі перипетій 1978-го — легендарне покоління “помаранчевих”, вирощене Рінусом Міхелсом і підхоплене Ернстом Гаппелем, спробувало востаннє зачепитися за кубок світу.

Результат добре відомий — у вирішальному двобої європейці поступилися 1:3. Проте сам матч оповитий деталями, які описують картину набагато ширшими мазками, ніж просто рахунок на табло. Тож вашій увазі ретроспектива — повертаємося на 44 роки назад.

Політика в спорті та відсутність Кройфа

Під яким би кутом ми не розглядали фінал, невідʼємним є його політичний аспект. Коли у липні 1966-го Аргентина отримала право на проведення Мундіалю, ніхто не міг передбачити, що через дванадцять років у країні пануватиме хунта. Хоча й у цьому твердженні є лукавство — режим генерала Хорхе Відели виник не за один день.

Враховуючи це, було смішно спостерігати за тим, як усілякі активісти вимагали забрати ЧС у Катару. Безумовно, наміри морально здорового суспільства — правильні, проте до кого воно апелювало? Чому ФІФА мало бодай якось реагувати, якщо не зробило цього у 1978-му?

В Аргентині панував терор, опозиція померла у прямому сенсі, пресу вигодували з руки військовиків, а агентура нишпорила по всьому світу. Результат? Футбольні чиновники задовольнилися гарантіями безпеки й очікувано дали “зелене” світло.

Хунта, Кройф, Кемпес і Ренсенбрінк. Про найпринциповіший матч між Нідерландами та Аргентиною - изображение 1
Диктатор Відела

Єдиний висновок, що спав на думку — а може більше не організовувати змагання там, де нестабільне внутрішнє становище? Саме тому ЧС-1986 дістався Мексиці, а не Колумбії, як планувалося спочатку — на вердикт вплинула розростаюча війна між наркокартелями і офіційною владою.

Якщо говорити відверто, то ніякий інший переможець, окрім Аргентини, не прогнозувався. Нідерланди були приречені у будь-якому випадку — диктаторський апарат все одно б зробив так, щоб трофей виграла правильна команда. І від усвідомлення ситуації боляче — прикметно, що у боротьбі з господарями майже всі суперники нагадували рибу, яка лежить поряд з ополонкою і судомно вбирає повітря.

Не сказати, що “альбіселесте” не були гідні тріумфу — чого вартував один Маріо Кемпес. Водночас турнір супроводжувався постійними спірними моментами — першою на думку спадає підозріла поразка Франції (1:2), після якої Аргентина погодилася передати програлій стороні частину політвʼязнів. Або ж скандальний поєдинок з Перу, де “біло-блакитні” напрочуд легко забезпечили потрібну різницю мʼячів (6:0) і таким чином випередили Бразилію на шляху до фіналу.

Хунта, Кройф, Кемпес і Ренсенбрінк. Про найпринциповіший матч між Нідерландами та Аргентиною - изображение 2

Конспірологічні теорії, у яких фігурував допінг (зокрема амфетамін), пережовуються десятиліттями. Але всі розуміли, настільки важливим для Відели була атмосфера національного свята — як підсумок, це спровокувало шалену інформаційну накачку і вплинуло на роботу арбітрів. Терорист жадав міжнародного визнання і не залишив Нідерландам ніякого шансу.

Якими були “помаранчеві”? У 1974-му — голодними, в 1976-му — збитими з пантелику. У 1978-му — без Йохана Кройфа і осатанілими від вселенської несправедливості. Ну дійсно — прикрі промахи за, здавалося б, повного домінування помітно підкосили впевненість. ФРН та Чехословаччина на Євро-76 нанесли глибокі рубці і для того, щоб нарешті закрити гештальт, необхідно було перемагати.

Побутує думка, що Нідерланди виявилися неготовими до втілення завдання — у порівнянні з 1974-м склад логічно постарішав, не було Міхелса, тотальний футбол вже не видавався чимось новаторським і розкушувався конкурентами. Це чудово підкреслював амстердамський “Аякс” — бувши основоположником ідей і їх флагманом, клуб провалювався (або взагалі не брав участь) у Кубку європейських чемпіонів.

І Кройф — як діяти без головної зірки? Щодо неприїзду Йохана до Аргентини досі існує чимало спекуляцій. Невже хунта дісталася до нападника і натиснула, аби той не допоміг збірній? Дехто пробував виставити зірку великим моралістом, що приєднався до масових протестів проти Відели, однак сам Кройф заперечив — мовляв, інакше б не виступав у франкістській Іспанії.

Хунта, Кройф, Кемпес і Ренсенбрінк. Про найпринциповіший матч між Нідерландами та Аргентиною - изображение 3

Кройф та Гаппель у 1977-му

Все просто — Йохан ментально зламався та змінив пріоритети. Він не приховував, що не горів бажанням грати після тридцяти (і за іронією долі був змушений це робити, оскільки втрапив у серйозні борги), а критика ЗМІ перейшла допустимі кордони. Виконавець вибрав сімʼю і після спроби її викрадення у Каталонії остаточно переконався — він не готовий залишати дружину та дітей на самоті.

Та хіба це привід? Газетярі нарекли нещодавнього кумира “підкаблучником” і намагалися розкрутити історію, у якій Кройф нібито наполягав на тому, щоб Данні поїхала з ним до Аргентини, причому за кошти федерації. Гарна байка, над якою футболіст ще дуже довго насміхався.

А от тиск — зовсім інша справа. “Я знаходився у стані постійного стресу, викликаного не надто хорошими відгуками щодо моєї гри. Навіть після того, як ми виграли в англійців на “Вемблі”: “Подумаєш, товариський матч!”. Чи після перемоги над Бельгією: “Та ми ж повинні їх обігрувати однією ногою!”. А якби ми програли чи зіграли внічию, то що б вони говорили? І це не стресова ситуація? Гірше і не вигадати. І починаєш задумуватися, як тебе будуть знищувати, якщо щось в Аргентині піде не так”, — розповів Кройф у 1977-му.

То Нідерланди справді не дотягували до кубка? Якщо переглянути події ЧС-1978, то неймовірно складно знайти достойнішого претендента, ніж “помаранчеві”. Так, був відсутній Міхелс, але чим гірший модний Гаппель? Ернст провів фантастичний період у “Брюґґе”, з яким у 1978-му зупинився за крок до тріумфу в Кубку європейських чемпіонів. Ба більше, між собою посварилися Бельгія та Нідерланди, коли останні запросили австрійця на пост головного тренера. Хіба це не говорить про знаковість персони Гаппеля?

Чи Кройф — без сумніву, його втрата була відчутною, але ж світ не зупинився (історія знає достатньо прикладів, коли команда без лідера досягала успіху, одна навіть стала чемпіоном Європи в 1992-му). Гаппель перебудував кістяк навколо Джонні Репа і той впорався з покладеною місією — відзначився трьома голами (проти Шотландії та дубль — Австрії) і загалом приніс чималу користь.

Хунта, Кройф, Кемпес і Ренсенбрінк. Про найпринциповіший матч між Нідерландами та Аргентиною - изображение 4

Зважаючи на те, що Нідерланди розібралися з ФРН і відчепили Італію, які можуть виникнути питання? До того ж Бразилія, що переживала процес оновлення, волею жеребу потрапила до Аргентини і про такий, суто південноамериканський сценарій годі було й думати.

День X

До поєдинку 1978-го Нідерланди та Аргентина зустрілися двічі — у товарняку (4:1) та другому груповому раунді ЧС-1974 (4:0). Дубль Кройфа, голи Руда Крола та Джонні Репа вказали “альбіселесте” на місце — то було побиття розбалансованої команди, яка набрала один заліковий бал і фінішувала останньою.

Зате на домашньому Мундіалі “небесно-блакитні” постали іншими — Луїс Сесар Менотті суттєво оновив обойму (що цікаво, в останній момент “відчепив” 17-річного Дієґо Марадону). Убальдо Фільоль, Леопольдо Луке, Даніель Пассарелла, Маріо Кемпес, Даніель Бертоні, Альберто Тарантіні — люди, яких фахівець добре знав і підвів до ЧС у відмінній формі. 25 червня 1978-го ці хлопці показали на що здатні.

70-тисячний “Монументаль” був забитий повністю — публіка шаленіла у передчутті битви. Проблеми розпочалися ще до стартового свистка — влада Буенос-Айреса проклала маршрут так, щоб автобус “помаранчевих” їхав до стадіону помітно довше, людними, галасливими вулицями.

Хунта, Кройф, Кемпес і Ренсенбрінк. Про найпринциповіший матч між Нідерландами та Аргентиною - изображение 5
Монументаль перед початком гри

Після цього фарс не припинився — нідерландці вимушено чекали пʼять хвилин, поки господарі вийдуть із підтрибунного приміщення. Причому аргентинці чіплялися до найменших дрібниць — наприклад, Пассареллі не сподобалося, як Віллі ван де Керкхоф наклав гіпс. Слово за слово і ось “ораньє” погрожують піти з поля — довелося втрутитися італійському арбітру Серджо Гонеллі.

Тож не дивно, що гра розвивалася за нервовим сценарієм — Руд Крол побачив перед собою “гірчичник” вже на 5 хвилині. Суперники взялися за справу без особливих реверансів, обмінялися серією разючих атак, поки на 38 хвилині одна з них не підсумувалася логічним кінцем — Кемпес відреагував на передачу Луке, одним рухом прибрав двох захисників і пробив повз Яна Йонгблуда.

Це була заслужена перевага, однак ще до перерви Нідерланди зарухалися активніше (настільки, що Роб Ренсенбрінк ледь не “пробив” Фільоля). Гол назрівав і таки відбувся — заради пожвавлення гри Гаппель кинув у бій Діка Наннінга і той на 82 хвилині відгукнувся на шикарний навіс Віллі ван де Керкхофа. 1:1.

Хунта, Кройф, Кемпес і Ренсенбрінк. Про найпринциповіший матч між Нідерландами та Аргентиною - изображение 6

Гол Наннінги

Ключовий епізод — Ренсенбрінк влучив у штангу; не вистачило якоїсь дещиці, щоб мʼяч залетів у сітку і схилив шальки терезів на користь Нідерландів. У подальшому цей момент фактично перекреслив усі заслуги, зафіксовані Робом, і переслідував його до самої смерті.

“Іноді я думаю, що для мене краще було б взагалі промахнутися. Тоді люди не питали б мене про це. Якби це справді був вірний шанс забити, як це здається на відео, я б досі страждав, але було неможливо забити в тій ситуації. М'яч міг потрапити або у воротаря, або у штангу”, — резюмував Ренсенбрінк. Що поробиш, таке життя.

Віддамо належне Менотті, який зумів струсонути колектив — його спіч про гру “заради звичайних мʼясників, а не політиків” реально вплинув на роздягальню. В екстра-таймі Аргентина додала в швидкості і розірвала спантеличених нідерландців — Кемпес протиснув лінію захисту і не розгубився, коли мʼяч відскочив від голкіпера та покотився у напрямку воріт. Ще один рух і — 2:1.

Хунта, Кройф, Кемпес і Ренсенбрінк. Про найпринциповіший матч між Нідерландами та Аргентиною - изображение 7

Ну і смачну крапку на 115 хвилині поставив Даніель Бертоні — півзахисник разом із Кемпесом дезорієнтував оборонців та майже впритул розстріляв Йонгблуда.

Розпач. Але не пошук винних — у Нідерландах твердо вірили (та і вірять), що проти них діяло абсолютно все. Це можна було б сприйняти як звичну риторику команди, що поступилася, однак суддівське свавілля (лояльність до зрозуміло якої збірної, зокрема додані хвилини на її користь) дозволяють говорити про чергову несправедливість.

“Усі казали нам, що Аргентина повинна бути чемпіоном світу всіма правдами та неправдами”, — зауважив Рене ван де Керкхоф. Враховуючи те, як в Аргентині скупо згадують 1978-й (особливо на тлі ЧС-1986) напрошуються очевидні висновки.

Після завершення матчу Гаппель подякував підопічним. Тренер ніколи не оцінював роботу арбітрів, але тут не стримався: “Хлопці, ви зробили більше, ніж можливо. Визнаю! Цікаво, як би вчинив суддя, якщо б мʼяч влучив у ворота, а не в штангу? Продовжив би ще на десять хвилин, так?”.

Хунта, Кройф, Кемпес і Ренсенбрінк. Про найпринциповіший матч між Нідерландами та Аргентиною - изображение 8

Нідерландці демонстративно не потиснули руку Віделі під час церемонії нагородження, проте на банкет прийшли. Окрім Ернста, який відмахнувся і зрештою посварився з організаторами: “Вам що довідку про стан здоровʼя надати? Вас це влаштує?”.

Будучи людиною аполітичною, Гаппель все ж встав у позу і відмовився. Вже невдовзі австрієць повернувся до “Брюґґе”, але в листопаді 1978-го посварився з керівництвом і зі скандалом покинув стан “чорно-синіх”.

Треба визнати, що й самі аргентинці не отримали повної насолоди — всі лаври очікувано перейшли до рук Хорхе Відели. “Боляче усвідомлювати, що ми відволікали суспільство від реальних проблем. Військові використовували нас як пропаганду, хоча ми служили бальзамом для пригноблених людей, які знову змогли вийти на вулиці, загорнувшись у аргентинський прапор”, — наголосив Освальдо Арділес.

Адольфо Перес Есківель, відомий скульптор та письменник, який став лауреатом Нобелівської премії миру 1980 року, підкреслив: “Усі політичні вʼязні, переслідувані, катовані та родичі зниклих чекали, що Менотті щось скаже, але він цього не зробив. Своїм мовчанням він також займався політикою”. За два дні до фіналу Адольфо Есківеля витягнули із вʼязниці — міжнародна спільнота натиснула і Відела, охоплений ейфорією, дав добро.

То були страшні дні, де Нідерланди б не здобули “золото” за жодних обставин. З того часу спливло багато води, втім, поєдинок досі залишається найпринциповішим. Побачимо, що підготував Луї ван Гал цього разу і хто вийде до 1/2-ї.

Фото - Getty Images

Оцініть цей матеріал:
Коментарі
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
Caballero (DC)
Вболіваймо за европейців. Це наші військові союзники.
Відповісти
2
0
Повернутись до новин
Коментарі 1
Caballero (DC)
Вболіваймо за европейців. Це наші військові союзники.
Відповісти
2
0

Новини Футболу

Найкращі букмекери

Букмекер
Бонус