Удари по воротах, володіння м'ячем і навіть суддівство не вирішили. Підсумки чвертьфіналів Чемпіонату Світу

Груповий турнір Чемпіонату Світу-2022 вважався часом сенсацій, драм, а також Африки та Азії. В 1/8 фіналу все нібито повернулося до звичної картини, навіть до нудьги. Проте чвертьфінал підтвердив початковий вердикт. Мова про турнір сенсацій, божевільних драм, емоцій. І перший півфінал Африки.

Загальні тенденції

Насамперед слід зазначити, що лише один переможець чвертьфіналів переграв суперника за володінням м'ячем. Та й той – з різницею в один відсоток. І, як не дивно, мова про Хорватію. Також лише один переграв суперника за ударами по воротах. Та й він, Аргентина, ледве не вилетів.

Висновок? Володіння м'ячем, удари, ХG – все це не має значення. На таких стадіях вирішують характер, бойовитість, досвід, холоднокровність, зібраність, трохи удачі. Тобто чесноти, які цифрами не виміряти. Останні два переможці Ліги Чемпіонів - "Реал" та "Челсі", далеко не найкращі за яскравістю та за статистикою у своєму переможному сезоні, підтвердять.

Тому всі заяви про незаслуженість перемог Хорватії та Марокко, про нудьгу від них, про їхній "автобус", про те, що поточна схема розіграшу турніру погана, безпідставні. Що тепер? Давати грандам фору? Дискваліфікувати неграндів, які мали нахабство вибити грандів? Чи тих, хто грає пасивно? Тоді слід дискваліфікувати Францію за гру проти Англії.

І з якої радості Португалія, Бразилія, Іспанія з їхніми оглушливими провалами на останніх Чемпіонатах Світу вважаються грандами, а віце-чемпіон світу Хорватія – неграндом?

Футбол тим і прекрасний, що непередбачуваний, що скільки не вимірюй його цифрами, все одно не вгадаєш. Тим, що будь-хто може перемогти або програти. Навіть той, хто значно слабший і за складом, і за грою.

Хорватія - Бразилія

За небезпечними моментами, за ударами по воротах та у площину Хорватія розгромно поступилася Бразилії. Тим не менш, володіння м'ячем "картатих" стало величезною допомогою для них і заслуговує на увагу. На 65-ій хвилині навіть рахунок за передачами в атакувальній третині поля був 91:86 на користь хорватів. Тобто вони зовсім не ставили "автобус", а грали щонайменше на рівних у центрі поля.

Магічний трикутник Модріч-Брозовіч-Ковачіч взяв участь в 48-ми (!!!) двобоях, виходив з-під пресингу, створював перевагу в центрі поля над Пакетою та Каземіро. Пашаліч, який ще й спеціально вийшов на цей матч, номінально грав правого вінгера, але насправді гравець центру і допомагав опорникам. І лише коли всі втомилися, довелося сісти в оборону.

Можливо, Бразилію, крім тактики з двома опорниками проти чотирьох, також підвела недостатня налаштованість. Невже ті танці з тренером проти Південної Кореї справді свідчили про передчасну згубну ейфорію? А в атаці "Селесао" рідко грали на команду, частіше ж брали м'яч, опускали голову в землю і намагалися пройти всіх на дриблінгу.

Здавалося навіть, що атакери бразильців, крім дриблінгу, нічого не вміють. Навіть бити по воротах. Домінік Ліваковіч з трьома виграними виходами віч-на-віч, відбитим ударом впритул на 121-ій хвилині та відбитим пенальті Родріго - герой матчу. Але насправді бразильці пробивали так погано, що йому майже не доводилося падати.

Та й поведінка після забитого, бардак в обороні, пропущений в контратаці, перший пенальті, довірений молоді, а не ветеранам. Для 16-ти бразильців Чемпіонат Світу-2022 - перший в кар'єрі, і це позначилося.

В останніх шести матчах плей-офф проти європейських команд Бразилія програвала. А Хорватія виграє у додатковий час або серії пенальті на Мундіалях вже вп'яте поспіль. Все це точно не випадково.

Нідерланди - Аргентина

Єдиний матч стадії, в якій переможець домінував. Хоча Нідерланди виграли володіння м'ячем. Але тактично наймолодший тренер на турнірі 44-річний Ліонель Скалоні переграв найстаршого 71-річного Луї ван Гала. Несподівано перейшовши на схему суперника з трьома центральними захисниками. Це принесло повний контроль в 80-ти відсотках ігрового часу.

Головним наслідком переходу стали успіхи крайніх захисників в атаці. Моліна забив, Акунья заробив пенальті. Більше свободи отримав й Ліонель Мессі. Голландці ніяк не могли зрозуміти, де він грає. Як результат – вісім зароблених фолів, гол та геніальний асист Моліні. Він навіть виграв десять з 14-ти двобоїв на землі. Тобто встигав все.

До Золотого фонду Чемпіонатів Світу увійдуть асист Мессі та гол Вута Вегхорста. Ван Гал, відомий своїми нестандартними ходами, знову вгадав. Він випустив двох форвардів-стовпів, і тактика просто вантажити на них зіграла. А хитрий розіграш штрафного на 11-ій доданій хвилині приголомшив всіх. Неясно, чия ідея - ван Гала або Вегхорста, який вже забивав так за "Вольфсбург". Але вийшло блискуче.

Хоча в результаті все ж таки святкував Еміліано Мартінес, відбивши два пенальті. Причому два перші. Ван Гал був особливо розчарований, говорячи, що його збірна тренувала пенальті цілий рік. Що ж, 11-метрові традиційно невдалі для голландців. І вдалі для аргентинців, які вже лідирують на Мундіалях за виграними серіями - п'ять.

Марокко - Португалія

Саме марокканцям довелося найбільше відбиватися від запитань про "автобуси". Валід Реграгі вже втомився відповідати на такі і виглядає приголомшеним такою критикою. Як ще такій скромній збірній можна грати проти Бельгії, Хорватії, Іспанії та Португалії? "Чому саме від африканців завжди очікують авантюрно атакувати, навіть ціною пропущених м'ячів та поразок?" - запитує він.

Марокко немає за що вибачатися і немає за що виправдовуватися. Тим більше, що на 63-ій хвилині він все ще випереджав Португалію за ударами по воротах (8:7). В першому таймі взагалі переграв її. Почувався в центрі поля майже так само впевнено, як Хорватія, перекрив всі шляхи найкращій атаці турніру на ту мить (12 голів), виходив в цікаві контратаки.

Так, потім довелося відбиватися. Але й тоді він мало дозволив супернику, а в контратаці міг забити ще. Він втратив через травми двох провідних захисників ще до матчу, ще одного, а також лідера атаки Зієша та опорника - під час матчу. Проте витримав, залишився з одним пропущеним на турнірі (та й той автогол) і заслуговує лише на компліменти.

Португалія? 14 з 18-ти останніх команд на Чемпіонатах Світу, які перемогли в плей-офф з розгромним рахунком, у наступному ж матчі вилетіли. Просто неймовірна статистика! Настільки згубна ейфорія після великих перемог! Та й загалом, з всім, що коїлося навколо Кріштіану Роналду, з Жоау Канселу, який після вильоту в запас також не святкував голи, лузитани заслужили вилетіти.

Бразильці хоча б змусили хорватів шалено працювати у двобоях. А ось Бернарду Сілва та Невеш брали участь в таких 2-4 рази, марокканські опорники – 6-8. Тобто португальці вкрай рідко лізли в боротьбу і, що ще гірше – не змушували суперника боротися, не чинили на нього тиск.

Англія – Франція

Можливо, найкращий матч на турнірі за якістю гри. Хоча в першому дербі Ла-Маншу в плей-офф Мундіалів в історії чекали навіть на більше. Ось де чекали на овертайм, серію пенальті. На 16 жовтих карток, а не лише чотири. Розчарували? Ні, оскільки вийшов чудовий матч.

Англія грала краще. За ударами по воротах (16:8), володінням м'ячем (57:43). Влучала в каркас воріт, змушувала оборону французів помилятися, привозити пенальті. Вимкнула з гри Кіліана Мбаппе, переграла центр поля суперника. Тим не менш, примудрилася програти. Ще й пропустити саме від переможеного центру поля – Чуамені та Грізманна.

Guardian підсумував найкраще. "Англія підняла себе на рівень матчу, стадії. Але Франція завжди на такому рівні і їй не потрібні додаткові зусилля для цього. Англія була хороброю. Франції не потрібна була додаткова хоробрість, оскільки вона завжди на найвищому рівні. Англія вірила. Франція знала". Двома словами – запас міцності. У "Ле Бле" він нескінченний.

Логічно, що саме вони стали першими Чемпіонами Світу з 1998-го року, яким на наступному ЧС вдалося пробитися хоча б у півфінал. Першими такими європейськими з 1958-го.

Все ж відзначимо й індивідуалів. Тіньового (і вкрай важливого) лідера Франції – Антуана Грізманна. Він перший автор двох асистів за неї у матчі плей-офф ЧС за 36 років, найкращий асистент в історії збірної взагалі. Олів'є Жиру, тіньового лідера в 2018-му та справжнього нині. Гаррі Кейна, що своїм пенальті по горобцях продовжив традиції Девіда Бекхема і всієї Англії.

Суддівство

Досі Чемпіонат Світу-2022 обходився без великих суддівських скандалів. Крім матчу Японія – Іспанія. Але за підсумками чвертьфіналу навіть переможець Ліонель Мессі говорив про арбітра, який не відповідає рівню ("нам було страшно, бо ми знали, хто це такий"). Що вже казати про переможених?

Майкла Олівера критикували за епізоди з рукою хорвата у власному штрафному майданчику та високо піднятою ногою Даніло, за яку отримав лише жовту картку. Матеу Лаос, на думку ван Гала, поставив суперечливий пенальті і, на думку всіх, втратив контроль над грою. 16 жовтих карток (повторення рекорду ЧС), з них три - під час серії пенальті, червона під час неї.

Бруну Фернандеш та Пепе настільки роздратувалися, що засуджували призначення аргентинця Факундо Тельо на матч прямого конкурента і навіть саркастично закликали віддати Кубок Світу Мессі прямо зараз. А сторінку бразильця Вілтона Сампайо у Вікіпедії змінили, назвавши "французьким арбітром, який втратив свого собаку-поводиря". За начебто фол в атаці під час голу Чуамені та загальну атмосферу.

Хто має рацію? Кого засудили? Все ж таки відчуття, що результати стадії визначило не суддівство.

Ну і насамкінець хотілося б попрощатися з двома легендами. Кріштіану, найкращий бомбардир в історії футболу збірних, ніяк не заслужив залишитися без голів в плей-офф Чемпіонатів Світу в кар'єрі. Його шлях в сльозах у роздягальню відчувався як Віа Долороза. Ван Гал ж пішов непереможеним в основний час на ЧС (12 матчів) та в третій каденції у збірній взагалі (20). Але пішов навіть без фіналів.

Обидва ще офіційно не зачинили двері. Можливо, ми побачимо КР7 на Мундіалі в 41 рік, а Луї - в 75. Хотілося б. Але поки що просто подякуємо їм за футбол.

Фото - Getty Images