Бетмен та Супермен проти всесвітнього зла Хорватії та Марокко. Підсумки Чемпіонату Світу-2022

Минули кілька днів після божевільного фіналу Чемпіонату Світу-2022, дещо вщухли емоції, температура крові опустилася трохи нижче кипіння. Нині можливо адекватніше підійти до аналізу турніру. Хоча чи насправді можливо?

Протиріччя статистики

Класифікувати Мундіаль в Катарі дуже складно. Турнір андердогів? Хорватія та Марокко, вильоти Бельгії, Німеччини, Іспанії, Португалії. В груповому турнірі ніхто не виграв всі матчі, лише п'ять команд не програвали. З іншого боку, у фіналі грали два головні фаворити з трьох. Грали головні зірки. Зіркова Франція стала першим чемпіоном з 1994-го року, який пробився до Топ-4 на наступному турнірі та першим таким європейським з 1958-го.

Виходить, турнір зірок? Індивідуалів? Тим більше, що в плей-офф 13 (!) гравців видали в окремому матчі щонайменше два очки за схемою "гол+пас". Причому Мессі зробив це тричі, а Мбаппе – двічі. З іншого боку, Роналду, Кейн, Мюллер, Азар, Де Брюйне провалили турнір, Неймар, Вінісіус, Бруну Фернандеш не витягнули свої команди.

Турнір Азії та Африки? Перша набрала вісім перемог, друга – сім, і для обох це рекорд. Марокко став першою африканською та першою арабською командою у півфіналі в історії, третьою такою не з Європи або Південної Америки. Вперше три команди з Азії вийшли в плей-офф. Провал Південної Америки, адже вперше з 2002-го року в плей-офф грали лише дві збірні з цього континенту? Антирекорд Європи за перемогами з 1998-го року? Так. Але ж хто грав у фіналі?

Яскрава якісна гра? За голами цей турнір найкращий в історії – 172. За середньою кількістю за матч найкращий з 1994-го року – 2.69. Причому після групового турніру з 2.5 за матч команди роззабивалися в плей-офф. Вперше в історії у фіналі ЧС обидві команди забили по три м'ячі. Але насправді велика кількість голів не відповідала рівню гри, часто невисокому. Загалом ударів по воротах на турнірі було завдано 1410. В 2018-му було 1579, в 2014-му - 1606.

Антирекордний з 1966-го року (раніше таке не підраховували) матч ЧС за ударами по воротах відбувся саме в Катарі. Аргентина та Мексика завдали дев'ять на двох. Марокко та Канада - 11. Лише дві команди на цьому турнірі завдали в середньому понад 15 ударів по воротах за матч. В 2018-му році таких було шість, в 2014-му – десять, в 2010-му – 11.

Можна сказати, що реалізація була ефективною. Також на користь турніру лише два автоголи. Чотири роки тому було 12. 19 забитих пенальті - на сім більше, ніж в 2014-му і на десять - ніж в 2010-му, але на десять менше, ніж в 2018-му. Щоправда, вісім було забито в плей-офф, що очікувано призвело до суперечок щодо суддівства.

Бетмен проти Супермена

А ось в плані драматизму, інтриги, поворотів сюжету цей турнір вражав. В групах Е, F та Н коїлося божевілля. Аргентина в плей-офф двічі втрачала 2:0 наприкінці основного часу і в результаті перемагала лише у серії пенальті. По два м'ячі було забито в овертаймі її фіналу проти Франції та матчу Хорватія – Бразилія у чвертьфіналі. П'ять серій пенальті на турнірі (а це рекорд) також, безперечно, загострювали інтригу.

Також наголосимо на повній незначущості статистики, ТТД. З 16-ти матчів плей-офф сім виграли команди, які в тому матчі пробивали по воротах рідше, ніж суперник. Вісім – команди, які володіли м'ячем менш, ніж суперник. Топ-6 на ЧС-2022 загалом за володінням м'ячем – Іспанія, Англія, Португалія, Данія, Бельгія, Німеччина. Невдахи турніру. Аргентина сьома, Франція взагалі 15-та, Марокко - 27-ий.

Топ-6 на турнірі за ударами по воротах за матч – Німеччина, Бразилія, Франція, Аргентина, Мексика, Португалія. Обидва фіналісти, але й двоє, хто вилетів в груповому турнірі.

Тобто рівень гри на Чемпіонаті Світу-2022 не був високим. І жодних тактичних напрямків, жодних тенденцій, взагалі жодних новин цей турнір не приніс. Крім реального прогресу Азії та Африки. Натомість, рівень драми був на висоті. На висоті рівня Голлівудської чи навіть Боллівудської. Рівень блокбастера про супергероїв, де піклуються про спецефекти та повороти сюжету, але не про гру акторів.

Супергерой долає всі труднощі, ворожість оточуючих, вже, здавалося, падає назавжди, але піднімається, проривається. Здається, наприкінці все ж таки програє, але вириває перемогу і призводить до всепоглинаючого і неминучого хеппі-енду.

В результаті вийшов навіть "Бетмен проти Супермена". Лише навпаки за порядком сюжету. В Катарі спочатку боролися разом проти всесвітнього зла. Тобто можливого фіналу Хорватія - Марокко. Чимало заявляли мені, що навіть не дивитимуться такий. Потім вже боролися один з одним. Супермен гине (Мбаппе), Бетмен Мессі отримує всесвітню славу. Але наприкінці фільму натякають, що Супермен не помер. Адже за Мбаппе майбутнє.

Відчувалося, що зустріч гравців "Катар Сен-Жермен" у фіналі в Катарі була приречена. На жаль, і через суддівство. І в груповому турнірі, і в 1/4 фіналу, і у півфіналі, і у фіналі пенальті на користь Аргентини викликали питання. Як і непризначені на користь Марокко проти Франції. Голландські, хорватські та португальські гравці реагували дуже жорстко, змішували з брудом арбітрів і навіть закликали "одразу віддати Кубок Світу Мессі".

Вже від того, що фінал частіше називали "Мессі проти Мбаппе", ніж "Аргентина проти Франції", тхне голлівудщиною. В сучасному футболі та в сучасному житті взагалі шукають супергероїв, рятівників, дивотворців. Шукають ім'я. Створюють собі кумира. Про командну гру, колектив, згуртованість, важку працю, користь тренувань, про соціальну та громадську важливість футболу всі забувають. Перемогу нібито здатний принести лише супергерой.

Важливі теми

Насправді провали на цьому турнірі дуже повчальні. Як і сенсації. Вони мали стати цікавими, важливими темами. Але не стали.

Німеччина перша за ударами та ХG, але багато пропускає. З ворожнечею між гравцями "Баварії" та іншими, ворожнечею навколо підтримки ЛГБТ. Зі згубним домінуванням "Баварії" у Бундеслізі. Зі словами Бастіана Швайнштайгера про те, що вирощує лише однотипних технарів, не бійців. Бельгія з ворожнечою у складі, з нездатністю грати в інтенсивний футбол Роберто Мартінеса, з його згубною довірою "Золотому поколінню", що постарішало, на шкоду новим.

Уругвай також постарішав. Та й після легендарного тренера Оскара Табареса будь-кому було б важко. Данія побудувала гру навколо втомленого Еріксена, в паніці тасувала форвардів. У Мексиці зненавиділи головного тренера Херардо Мартіно і зрештою вперше з 1990-го року не вийшли з групи.

Іспанія залишилася генератором поперечних передач без загострень. Португалія, враховуючи витівки Кріштіану та Жоау Канселу та невміння Фернанду Сантуша поставити яскраву гру, навіть пройшла занадто далеко. Бразилія стала жертвою ранньої ейфорії, молодості (16 з 26-ти гравців у заявці дебютували на Мундіалях), танцювала з тренером зарано. Грала з одним чистим опорником, тобто занадто авантюрно.

Англія побила свій рекорд за забитими на окремому Мундіалі (13), але після 1966-го року завжди вилітає від першого ж Топ-суперника. Як завжди, наморозивши з пенальті та наприкінці матчу.

З іншого боку, досягли успіху Австралія, США, Японія, Південна Корея. Завдяки згуртованості та політиці масового відправлення молоді до Європи. Хадзіме Моріясу прямо заявив, що саме завдяки європейському досвіду його підопічні дотиснули Німеччину та Іспанію. Марокко, навпаки, взяв гравців з Європи (14 не народилися в Африці) і примудрився побудувати команду з залізною обороною. Не пропустивши від Бельгії, Хорватії, Іспанії, Португалії.

Хорватія підтвердила реноме згуртованості, характеру, патріотизму. Знову, як і чотири роки тому, вигравши дві серії пенальті поспіль. Ще й тричі відігравалася під час турніру. Вона схожа на стару Німеччину. Центр поля Модріч-Брозовіч-Ковачіч за допомогою номінального вінгера, а насправді четвертого опорника Пашаліча і шалено відбирав м'ячі, і тримав їх так, що неможливо було відібрати.

В самій Аргентині відзначився тренер-віртуоз Ліонель Скалоні. Наймолодший тренер-переможець ЧС з 1978-го року не боявся жонглювати тактичними схемами між матчами та під час них. 3-5-2 проти Нідерландів, чотири опорники проти чотирьох опорників Хорватії, несподівано три атакери, які задушили Францію. Також його успішна ставка на молодих опорників Фернандеса та Мак Аллістера заслуговує на увагу. Як і гра воротаря Мартінеса.

Втім, Чемпіонат-2022 залишиться турніром Мессі. І Мбаппе. Погано це чи добре? Я вже висловився вище. Ліонель тепер найкращий за схемою "гол+пас" на Мундіалях (21), перший, хто забивав на окремому ЧС на всіх стадіях. А Кіліан - перший з 1966-го року з хет-триком у фіналі, найкращий за голами на одному Чемпіонаті (8) після 1970-го разом з Роналдо-2002. Вони сяяли у фіналі, який став, можливо, найкращим в історії.

Фото - Getty Images, ESPN, Twitter