Співак, комуніст, коментатор і рекордсмен мундіалів: яким світ запам’ятав Жюста Фонтена

"Коли у 3050 році археологи розкопають мумію, то найперше вона в них запитає, чи тримається рекорд Жюста Фонтена?"

Так жартував Маріо Дзателлі під час репортажів з ЧС-98, і хто міг заперечити зірці міжвоєнного часу?

Тим більше, це так схоже на правду. Перебити 13 голів, які наколотив Фонтен на ЧС-58, в сучасних умовах майже нереально. Хіба що ФІФА розширить турнір до 200 збірних, і світові топи гратимуть з Мікронезією та Непалом.

Фонтен, однак, забивав не їм. Його жертвами ставали елітні воротарі й захисники епохи, що на наших очах перебирається на небо.

Пеле помер зовсім недавно. Давно нема в живих Діді й Вава, Гельмута Рана й Ганса Шефера, та й серед французів картина та сама. Капітан Робер Жонке помер у 2008-му; плеймейкер Раймон Копа дожив до 2017-го; тіньового героя Роже П’янтоні поховали в Нансі акурат перед тріумфальним для Франції ЧС-2018.

RIP Just Fontaine 1933-2023 ????️????

???? Top Scorer of the 1958 World Cup with 13 goals & 2 assists in 6 games
???? Top Scorer of the 1958-59 UCL with 10 goals in 7 games
???????? One of the best legends in French football history pic.twitter.com/zupNtnBmDI

— Mihir / IG: @mihirfooty10 (@pelesburner) March 1, 2023

Фонтен пішов чи не останнім у 89 років, і зараз Париж не плаче - він згадує і дякує.

***

Платіні, Зідан, Мбаппе - усі були потім. Першою французькою суперзіркою став Жюст.

Саме він показав світу на мундіалі в Швеції, що француз може грати навіть краще за бразильців з їх Joga Bonito. Сам Діді це визнав:

"Фонтен нагадує мені Адемара. Він з того типу гравців, які, отримавши м’яч, в 9 випадках з 10 відправляють його у ворота. Якби він грав у Бразилії, його б любила вся країна".

І що? Це правда. Так часто забивати просто незаконно. В групі на ЧС Франція перемогла Парагвай 7:3 (хет-трик Фонтена), програла Югославії 2:3 (дубль Фонтена) і вигризла путівку в плей-оф, перегравши Шотландію 2:1 (ще один гол Жюста).

Далі були 4:0 в чвертьфіналі проти Північної Ірландії, де Фонтен оформив дубль, і лише суперзірковій Бразилії вдалося вибити Францію з боротьби за титул - 5:2.

Жюст забив і тут, але Триколірні були приречені після того, як їхній капітан Робер Жонке на 34-й хвилині зламав ногу у підкаті. Заміни на мундіалях дозволять лише у 1970-му, тож нещасний ще годину кульгав біля бокової лінії, поки Пеле оформляв хет-трик в більшості.

"Проти Бразилії і в рівних складах важко, а в меншості то повна безнадія. Думаю, у грі 11 на 11 ми б забили їм ще, але все одно програли б. Пеле, Гаррінча, Вава, Діді, Загалло були не лише швидкі, а й дуже технічні", - визнав бомбардир.

Втім, далі Франція розтрощила ФРН в матчі за 3-тє місце, Фонтен оформив покер - і в аеропорту його несли на руках, ніби переможця.

***

Хто міг повірити, що Жюст навіть не мав їхати на той мундіаль?

62 голи за "Касабланку" і 43 - за "Ніццу" не робили погоду. У Швеції мали грати досвідченіші Таде Сізовські і Рене Бліяр, проте один зламав ногу, а інший порвав м’яз. Паралельно Фонтен ідеально переніс операцію на меніску і вже за два місяці був в строю.

Той поспіх далі знищить його кар’єру, але тоді нападник ледь не плакав від щастя, бо прямо на базу клубу до нього для розмови приїхав тренер збірної Альбер Батто.

"Він сказав мені, що я буду центрфорвардом в усіх матчах. Сказав, що усі тренери до єдиного вірять у мене. І, якщо чесно, без цих слів я б не забив ті голи".

***

У фільмі "Амелі" був епізод, де головна героїня віддала немолодому вже чоловіку іржаву коробку з його дитячими скарбами.

Звісно, серед іншого там лежало фото Фонтена, бо як інакше? Він був супергероєм часу - про нього говорили, травили анекдоти; він навіть записав кілька пісень і співав на розігріві у Даліди!

Публіка без кінця дивувалася, як нападник грав у півфіналі в бутсах різних фірм Adidas і Puma, бо свої порвалися, і одного черевика довелось позичити у резервіста Стефана Брюї.

"Де ті бутси зараз? Я викинув їх одразу після турніру. Вони згнили на звалищі. Зрештою, не бутси забивають голи. З того чемпіонату в мене лишилась хіба рушниця, яку подарувала шведська газета Expressen. Я і її виставив на благодійний аукціон, але дружина викупила, бо хотіла, щоб щось лишилось в сім’ї".

Інші сміялися над британцями, які прочитали "Just" на свій манер, і видали по радіо епічне - типу, за французів грає "форвард без імені, просто Фонтен".

Свою популярність Жюст ще укріпив у 59-му, дотягнувши "Реймс" до фіналу КЄЧ, де, втім, програв "Реалу" Альфредо Ді Стефано і свого друга Раймона Копа.

І направду в цієї легенди могло бути різне завершення, але доля вибрала найгірше - підкат івуарійця Секу Туре прямо в проопероване коліно. Це було 20 березня 1960-го. Після цього Жюсто двічі пробував повернутися, проте щоразу залишав поле на ношах.

***

Так потухла зірка футболу, проте збереглася людина - і вона теж варта уваги.

"Мені виповнилось 26 з половиною, коли Туре зламав мені гомілкову та малогомілкову кістки. Потім він приходив в лікарню, до мене додому. Він клав мені голову на руки і плакав, і я мусив його підбадьорювати! Пізніше він став хрещеним батьком мого сина", - в цьому весь Фонтен.

Недивно, що саме він очолив тільки-но засновану Профспілку футболістів (UNFP) у 62-му. Влада їй опиралася, в успіх ніхто не вірив, але ім’я Жюста, його вплив на маси й характер допомогли побороти пожиттєві (до 35 років) контракти гравців. Також ліга встановила виплати для футболістів, які закінчували кар’єру, аби вони могли здобути нову професію. Прорив.

RIP Just Fontaine . Quel homme , quel footballeur . Une triste nouvelle , quand on pense que c est lui qui a fait monter le @PSG_inside en première division… On a perdu un grand homme auj ???? pic.twitter.com/XC9NTFJbRT

— Luis Fernandez (@Fernandez_beIN) March 1, 2023

За цю боротьбу власники клубів прозвали Фонтена "комуністом", але байдуже, бо свої, спортсмени, його обожнювали.

У 1967-му Жюсту навіть вибили крісло наставника збірної, та чиновники його сплавили вже після другої поразки - 2:4 від СРСР.

Фонтен потім неодноразово на це жалівся, хоча, по-чесному, тренер з нього був ніякий. На початку 70-х у "ПСЖ" він виконував більше іміджеву роль, і за чутками попрощалися з ним за те, що регулярно грав з футболістами покер на гроші прямо в роздягальні!

***

Це рідкісний дар - жити на повну і при цьому не втрачати голови.

У тих-таки 70-х Жюст одним з перших спортсменів вклався у виробництво екіпірування - і так з’явилися магазини Justo Sports, які потім викупила Lacoste, забезпечивши Фонтена до кінця життя.

І не було у нього ніякого чванства, попри гроші та ім’я. Він навіть жив не в Парижі, а у провінційній Тулузі, бо так захотіла дружина, уродженка міста. На вулицях Фонтена впізнавали й любили:

"В нього про все була гарна історія чи смішний анекдот. Він легко йшов на контакт, був добрим і скромним, подавав приклад. Мені здавалося, що він намагався віддати людям ту любов, яку вони дарували йому, коли він був гравцем".

Те саме з пресою - Жюст легко давав розлогі інтерв’ю, говорив що думав. Іноді це приносило несподівані плоди - як-от під час ЧС-78. Фонтена з Копа тоді запросила TF1 - вони стали першими "експертами" в історії французького ТБ.

І от, уявіть собі, виходить Франція грати проти Угорщини в… зелено-білій формі, ніби якийсь "Бетіс".

Фонтен не знав передісторії - справа у тому, що основна й резервна форми команд були надто схожими на чорно-білому екрані, тому організатори попросили "Ле Бле" знайти щось інше - і цим "щось" стала форма місцевого клубу "Атлетіко Кімберлі".

"А це хто вийшов? Це точно Франція? Кого мені підсунули коментувати? Мені здається, цій команді треба перевдягтися. Чорт забирай, ми що, привезли на турнір збірну без футболок!?"

Більше він не коментував, проте усі, хто бачив, це запам’ятали.

***

І так усе його життя. Що не ситуація - то вартий згадки анекдот.

При цьому повага нікуди не дівалася - усі все розуміли, навіть Пеле, який під час ЧС-1990 перервав інтерв’ю купі ЗМІ, щоб привітатися з колегою:

"Так, розступіться усі негайно, я хочу обійняти Жюста. Що? Чому поза чергою? А ти забий на одному мундіалі 13 голів, і тоді теж зможеш поговорити зі мною поза чергою!"

Фонтен міг би після такого зробити складне лице, але лишався простим веселуном аж до самого кінця, який наближався повільно. Ще п’ять років тому його дружина Арлетт зізналася, що енергії в її Жюсто стає менше. Після рекордів, боротьби за права, співу, бізнесу і коментування Фонтен головно займався внуками.

Хто б не хотів такого дідуся? У 2015-му Жюст запросто звозив малих на "Парк де Пренс", щоб вони побачили все зсередини. Лоран Блан і Олів’є Летанг організували шикарний прийом, і лише Златан з недовірою покосився на діда.

- І ви хочете сказати, що він добре грав у футбол?

- Поговорим, як заб’єш на чемпіонатах світу стільки само.

Після слів Блана Тіаго Сілва організував для малечі м'яч з автографами, Насер Аль-Хелаїфі вручив 10 білетів у ВІП-ложу на наступний матч, а Ібра повернувся з роздягальні з чотирма підписаними футболками. Мабуть, дорогою прикинув, що рекорд Фонтена йому вже не побити.

Та й кому побити? Може, й нікому, і мумія з анекдоту Дзателлі на своє питання у 3050 році отримає відповідь: "Ні, рекорд Жюста досі на місці". І засне, задоволена, знову.