П'ять переможних плей-офф Кобі Брайанта: від три-піта з Шаком до реваншу з Бостоном

Оригінал статті – Дейв МакМенамін, ESPN

Переклад і адаптація – UA-Футбол

ESPN оцінив кожен з п'яти чемпіонських плей-офф в кар'єрі Кобі Брайанта без прив'язки до виступів легенди Лейкерс в регулярному чемпіонаті.

Статистика Брайанта в плей-офф: 26,6 очка, 5,8 підбирання, 4,6 передачі і 1,4 перехоплення в середньому за гру.

Шлях Лейкерс до титулу: 1-й раунд: Портленд (3:0); 2-й раунд: Сан-Антоніо (4:1); Фінал конференції - Сакраменто (4:3); Фінал НБА - Нью-Джерсі (4:0).

Плей-офф 2002 року Брайант провів на дуже стабільному рівні – у нього не було жодної гри з менш ніж 19 очками та жодної з більш ніж 36. Його постсезонний максимум припав на третю гру Фіналу проти Нью-Джерсі – Лейкерс виграли з рахунком 106:103 і розчистили шлях до титулу, а Брайант за 45 хвилин набрав 36 очок (14 з 23 з гри, 7 з 10 з лінії штрафних).

Найбільш пам’ятною серією є фінал Західної конференції проти Сакраменто, коли Лейкерс відігралися з рахунку 2:3 і продовжили гонитву за три-пітом після перемоги в сьомому матчі. У кульмінаційні моменти серії Брайант був на висоті – сумарно Кобі за 97 хвилин набрав 61 очко, зібрав 21 підбирання і роздав 12 ассистів.

Тим не менш, успіх Лейкерс в серії з Сакраменто, можливо, більшою мірою пов'язаний з суперечливим суддівством в шостому матчі і повним провалом Кінгз в сьомій грі, коли Майк Біббі, Предраг Стояковіч та інші викинули 2 з 20 триочкових і 16 з 30 з лінії штрафних.

Статистика Брайанта в плей-офф: 21,1 очка, 4,4 передачі и 1,5 перехоплення в середньому за гру.

Шлях Лейкерс до титулу: 1-й раунд: Сакраменто (3:2); 2-й раунд: Фінікс (4:1); Фінал конференції - Портленд (4:3); Фінал НБА - Індіана (4:2).

Ви ніколи не забудете свій перший титул. Перш, ніж Брайант з першого ж голосування був затверджений в Зал слави, він був просто Брайантом – дворазовим учасником Матчів всіх зірок, який як би нагадував вам Майкла Джордана. Протягом плей-офф 2000 року він показав, якою легендою стане в майбутньому.

Звичайно, самий пам'ятний момент того плей-офф у виконанні Брайанта стався в 7-му матчі фіналу конференції проти Портленда, коли Кобі в вирішальний момент видав ідеальну передачу на алей-уп для Шакіла О'Ніла, кидок якого поставив крапку в успішному камбеку Лейкерс в четвертій чверті. Але свою найбільшу гру Кобі видав в четвертому матчі Фіналу в Індіанаполісі.

У Брайанта було сильніше розтягнення гомілки (пізніше Джален Роуз визнає, що навмисно поставив свою ногу саме в те місце, куди Кобі приземлився після кидка з середньої дистанції), через яке він пропустив більшу частину другого матчу і не вийшов на майданчик в третій грі. Але в четвертому матчі 21-річна суперзірка Лейкерс був неймовірний – він набрав 28 очок (14 з 27 з гри), роздав 5 передач і поставив 2 блок-шоти, а Лейкерс виграли 120:118 і повели 3:1 в серії з Індіаною.

Якби Пейсерс вдалося зробити 2:2, хто знає, чи змогли б Брайант і О'Ніл привести Лейкерс до три-піту. А може Реджі Міллер в тому році взяв би свій єдиний перстень.

Як би там не було, після провалу в п'ятій грі (всього 8 очок і 4 з 20 з гри) Брайант в шостому матчі зібрав дабл-дабл (26+10 підбирань) і виграв свій перший титул.

Статистика Брайанта в плей-офф: 29,4 очка, 7,3 підбирання, 6,1 передачі і 1,6 перехоплення в середньому за гру.

Шлях Лейкерс до титулу: 1-й раунд: Портленд (3:0); 2-й раунд: Сакраменто (4:0); Фінал конференції - Сан-Антоніо (4:0); Фінал НБА - Філадельфія (4:1).

Лейкерс провели найбільш домінуючий плей-офф в історії НБА - команда Філа Джексона оформила три «свіпа» і виграла 15 матчів з 16, а в фіналі Брайант засмутив рідне місто і персонально Аллена Айверсона, з яким прийшов в НБА в один рік.

Фінал проти Філадельфії Брайант почав погано – Сіксерс відразу ж взяли гру в Лос-Анджелесі (107:101), а Кобі набрав лише 15 очок і викинув 7 з 22 з гри. У двох наступних матчах Брайант дозволив собі відпочити тільки 33 секунди – він набрав 31 і 32 очки відповідно, а Лейкерс виграли обидві гри і без проблем довели чемпіонську серію до переможної кінцівки. Примітно, що після двох потужних ігор в плані скорингу Брайант в заключних іграх фіналу менше кидав, але все одно залишався надзвичайно продуктивним – в четвертому матчі йому не вистачило всього однієї передачі до тріпл-даблу (19+10 підбирань+9 передач), а в п'ятій грі він зібрав усього на один підбір менше, ніж у Шака (26+12 підбирань+6 передач).

У тому ж плей-офф Брайант в третьому матчі серії з Сакраменто за 48 хвилин набрав 48 очок і зібрав 16 підбирань. Потім Кобі в першій грі фіналу конференції проти Сперс за 46 хвилин і 53 секунд відвантажив в кошик команди Грегга Поповича 45 очок. Єдине, що зробило блиск 22-річного Брайанта менш вражаючим, так це те, що О'Ніл на тому етапі кар'єри Кобі абсолютно руйнував оборону будь-якого супротивника.

Статистика Брайанта в плей-офф: 30,2 очка, 5,3 підбирання, 5,5 передачі і 1,7 перехоплення в середньому за гру.

Шлях Лейкерс до титулу: 1-й раунд: Юта (4:1); 2-й раунд: Х'юстон (4:3); Фінал конференції - Денвер (4:2); Фінал НБА - Орландо (4:1).

В середині сезону 2007-2008 Брайант зажадав обміну, якщо Лейкерс не збудують навколо нього конкурентну команду. Озерні придбали бігмена Мемфіса Пау Газоля – і це був саме той чоловік, в якому потребував Брайант. Ефект після обміну Газоля був негайним – Лейкерс, незважаючи на втрату через травму коліна центрового Ендрю Байнума, в 2008-му дійшли до фіналу, програвши Бостону в шести матчах. А потім Брайант пішов на переможну серію.

Для початку Кобі на Олімпіаді в Пекіні привів збірну США до золотих медалей. Потім Брайант в регулярному сезоні зіграв всі 82 гри і допоміг Лейкерс виграти Західну конференцію з показником 65-17. І на закуску він взяв четвертий перстень, зламавши в фіналі Орландо з Дуайтом Ховардом.

«Мені більше не потрібно слухати цю критику – цю ідіотську критику. Більше не потрібно», - сказав Брайант на прес-конференції після гри, маючи на увазі питання про те, чи зможе він виграти титул без О'Ніла. У вирішальній серії з Орландо «Чорна Мамба» в середньому за гру набирав по 32,4 очка і 7,4 передачі і вперше став найціннішим гравцем фіналу НБА.

Статистика Брайанта в плей-офф: 29,2 очка, 6,0 підбирання, 5,5 передачі і 1,3 перехоплення в середньому за гру.

Шлях Лейкерс до титулу: 1-й раунд: Оклахома (4:2); 2-й раунд: Юта (4:0); Фінал конференції - Фінікс (4:2); Фінал НБА - Бостон (4:3).

Брайант увійшов в плей-офф 2010 з переломом вказівного пальця правої руки і проблемним правим коліном, з якого тричі довелося зливати рідину в проміжок між першим раундом і кінцівкою фіналу. Зігравши 23 з максимально можливих 28 постсезонних ігор, він підняв і трофей Ларрі О'Брайена, і нагороду Білла Рассела (MVP Finals), здолавши в чемпіонській серії Бостон і тим самим оформивши найбільше досягнення в своїй кар'єрі.

У кар'єрі Брайанта були плей-офф і з більш значною персональною статистикою, а в історії Лейкерс були і більш домінуючі походи за чемпіонством. Але ні у кого не було такої драми і такого розквіту зусиль, як у Брайанта в 2010 році.

У першому раунді проти Оклахоми, у якої були три майбутніх MVP в особі Кевіна Дюранта, Джеймса Хардена і Рассела Вестбрука, Брайант в третій і четвертій іграх сумарно набрав всього 25 очок. Тренер Лейкерс Філ Джексон обмежував хвилини Кобі через стан його коліна. Лідер Озерних перезавантажився і набрав 30 або більше очок в шести наступних іграх, що дозволило Лейкерс пройти Оклахому і всуху розібратися з Дероном Вільямсом і його Ютою, а потім видав 40-очковий перформанс в першому матчі фіналу конференції проти Стіва Неша і Фінікса.

Брайант закрив Санс на виїзді в шостій грі, набравши 37 очок в матчі, який рідко спливає при обговоренні найбільших ігор в кар'єрі легенди Лейкерс. Похоронний джампер Кобі через Гранта Хілла і легкий ляпанець тренера Фінікса Елвіна Джентрі ... Це класика.

У фіналі плей-офф Брайант взяв реванш у Кевіна Гарнетта, Пола Пірса, Рея Аллена, Реджона Рондо і компанії за те побиття, яке Бостон організував для нього в шостій грі фіналу в 2008 році. У вирішальному матчі серії Кобі викинув тільки 6 з 24 з гри, але зібрав 15 підбирань і віддав ключовий ассист Рону Артесту («Кобі передав мені м'яч!!!») на триочковий за 61 секунду до кінця фінальної чверті.

Стрибаючий після перемоги на стіл Кобі Брайант, чорна чемпіонська бейсболка, піднята на голові, конфетті падають вниз, витягнуті руки під час святкування, – це незгладимий образ його чудової кар'єри.