Підручний: Вважаю, що з країною, яка на нас напала, потрібно припинити будь-які відносини

На відміну від решти партнерів за збірною України з біатлону, позиція Дмитра Підручного стосовно виступів у Росії доволі чітка і недвозначна. Про це він дав зрозуміти в інтерв’ю «Тижню».

- Як ви поставилися до рішення міністра спорту про заборону українським спортсменам виступати й проводити тренувальні збори на території Росії?

— Дивлячись із якого боку поглянути. Враховуючи, що Росія веде з нами війну, звичайно, їхати не треба. Вважаю, що з країною, яка на нас напала, потрібно припинити будь-які відносини. Водночас спорт називають послом миру. Можливо, варто було поїхати туди й довести, що ми сильніші, ніж вони? Але це припущення. Загалом вважаю, що рішення не їхати до Тюмені було правильним.

- Безпосередньо в Росії ви теж бували. Починаючи від Олімпіади в Сочі, з якою збіглися в часі найтрагічніші події Революції гідності.

— Не виключаю, що росіяни тоді свідомо обмежували доступ до новин з України. Бо про справжні масштаби подій на Майдані дізналися вже після повернення додому. Так, знали, що люди гинуть, але не відали, що розстріли чинилися так цинічно й відкрито.

- Гірськолижниця Богдана Мацьоцька тоді єдина з української команди вирішила на знак протесту припинити виступи. Пізніше вона висловлювала подив, що її починання більше ніхто не підтримав.

— Важко сказати, що правильніше. Знялися б тоді наші біатлоністки — не було б першого в історії нашого виду спорту золота. Мабуть, важливо, що виграли наші дівчата на їхній території, обійшовши на фініші саме російську збірну. Українки довели, що сильніші.

- Олена Підгрушна ще тоді, перебуваючи в Сочі, казала, що чула на свою адресу чимало образливих вигуків.

— Мене не чіпав ніхто. А після Олімпіади я був у Росії лише раз. То коли ми наприкінці того самого 2014 року виїжджали до Тюмені на перший сніг. Після того пропускав російські етапи двічі поспіль. Один раз захворів, другий розгубив форму. Виходило ніби випадково, але бачилося немов «Збіг? Не думаю».

Деякі дрібні інциденти траплялися в інших країнах. Скажімо, у 2015 році під час чемпіонату світу у фінському Контіолахті, де російських уболівальників зазвичай дуже багато, ще на передстартовому тренуванні деякі особи кричали в спину «кримнаш» і подібне. Але таке буває вкрай рідко.

- Як ставитеся до слів «спорт поза політикою»?

— Неоднозначно. В ідеалі, мабуть, так і має бути. Однак відносини між країнами переплетені, спорт пов’язаний з іншими сферами життя. Навіть у мирний час. А наша країна перебуває у стані війни. Тому хочемо ми того чи ні, а абстрагуватися від політичної ситуації неможливо.