ЧС. Естерсунд. Валя Семеренко: Сьогодні я віддала всі сили. Коментарі українок

Бронзові медалістки чемпіонату світу в естафеті поділились коментарями після захоплюючої гонки.

Віта Семеренко (відразу після закінчення етапу):

Думаю, свій етап можу оцінити на четвірку. Трохи не вистачило сил на останній кілометр. Але сьогодні лижі були класними - спасибі сервіс-бригаді. Спасибі тренерському штабу за те, що повірили в мене і все-таки дали шанс виступити в естафеті. Я намагалася не дивитися на результати суперниць, а сконцентруватися на своїй роботі. Трохи переживала за лежку - і там довелося взяти один запасний. Зате на стійку прийшла гранично зібраною і відпрацювала чисто. На трасі попрацювала за Моною Брурссон - вона зараз сильна. Але я намагалася не відставати, боролася. І дуже хочеться, щоб в естафеті ми сьогодні виступили (пауза) здорово.

Анастасія Меркушина:

Сьогодні, думаю, можу бути собою повністю задоволена. На стрільбі взагалі все виходило. Звичайно, мені хотілося, і ми планували, щоб на цьому чемпіонаті розігнатися і свої кращі показники мати на двох естафетах. Слава Богу, все вийшло саме так, як планували. І лижі, і самопочуття сьогодні дозволяли боротися і триматися за лідерами. Навіть коли Ліза Віттоцці мене обійшла, я трохи вчепилася за нею, і потім далеко не відпустила. Вважаю, що це непогано. Спасибі всім, хто нас підтримував, вірив у нас протягом сезону, незважаючи на невдачі. Вибачте, що місцями в цьому році не все виходило і не завжди ми даруємо позитивні емоції. Але ваша моральна підтримка сьогодні допомогла нам домогтися цього успіху.

Юлія Джима:

Кожна медаль - важка, видобувається великими труднощами. Ніколи в моїй кар'єрі ще не було такого, щоб медаль дісталася легко. І так виходить, що на шляху до кожного подіуму мені доводиться пережити чи то травму, то чи хворобу. У Сочі я бігала на знеболюючих через проблеми з плечем, на цьому чемпіонаті весь турнір турбувала спина ... Як таких больових відчуттів в спині вже немає. Але є сильний дискомфорт і "віддає" в ноги. Тому кожна медаль дається нелегко і тому - особливо дорога. Трохи лаю себе за стрілянину стоячи і ті дурні промахи. Хотілося швидше втекти на дистанцію, і це заважало відпрацювати більш чітко. І хоча був такий невеликий неприємний вітер, винна, скоріше, сама, ніж щось завадило. Біглося сьогодні важко. Але коли постійно біжиш поруч з лідерами, це додає сил для того, щоб боротися. Це зовсім інший настрій, ніж коли ти біжиш на далеких місцях. Але, думаю, ми всі - кожна на своєму етапі - зробили сьогодні максимум. Звичайно, додала сил і перемога Діми Підручного - ми всі були за нього дуже раді, особливо на тлі того, що у наших чоловіків вже давно не було медалі. Я багато аналізувала свої виступи в цьому сезоні, думала - що можна було зробити інакше. Напевно, варто було пропустити цей сезон, дати собі відпочити. Але все одно, я дуже рада - тому що є перша особиста перемога в гонці і сьогоднішня медаль.

Валя Семеренко:

Сьогодні я віддала всі сили. Дякую за підтримку дівчатам, і взагалі всім! Коли команда так працює, то і тобі біжиться краще - навіть тоді, коли "рубає" настільки, що не бачиш ні землі, ні неба. А просто перетинаєш фінішну лінію - і тільки потім розумієш, що вдалося зробити. Так, мене підганяли - говорили, що можу поборотися навіть за срібло. Але сил, щоб дістати Ханну Еберг не вистачило. А з приводу переслідувачів - кричали, здається, що було 23 секунди - більше нічого не пам'ятаю. (Сміється)

Віта Семеренко (після фінішу гонки):

Після такого невдалого сезону важко було повірити в саму себе - що ти зможеш працювати на рівні найсильніших суперниць. Велике спасибі тренерам, які вірили в нас і не дозволили опустити руки. Велике спасибі Володимиру Михайловичу Бринзаку - на нього протягом сезону постійно чинився величезний тиск, настільки, що складно було на це дивитися без сліз. Але ця медаль - величезна мотивація для всіх, в тому числі і для всіх нас. Ми знаємо свої помилки цього сезону. У наступному році ми все виправимо. І, сподіваюся, будемо більш впевнені в собі і сильніші, кожна окремо і команда в цілому.