Непереможний український боксер розповів, чому збирається прийняти польське громадянство

Харків’янин, 22-річний проспект середньої ваги (до 72,6 кг) Федір Черкашин (9-0, 6 КО) підписав контракт з впливовим польським промоутером Анджеєм Васілевскі (KnockOut Promoutions) і працює під керівництвом відомого тренера Федора Лапіна.

12 травня в Вальче (Польща) Черкашин ударом в печінку на 20-й секунді бою нокаутував місцевого джорнімена Даніеля Урбанскі (21-24-3, 5 КО). Після поєдинку боєць, на якого у промоутера великі плани, поспілкувався з кореспондентом місцевої laczynaspasja.pl. Інтерв'ю цитує vRinge.

- Мені нема на що скаржитися в Польщі, - каже Федір. – Тут є друзі, хороший тренер, про мене піклуються. В Україні, на жаль, таких умов не було. Нехай у мене поки що немає спонсорів, але це логічно, адже я поки що нічого в рингу і не показав. Упевнений, незабаром зможу довести, що я – цінний боксер. Потім з'являться і спонсори, і вболівальники. Потрібно намагатися боксувати так, щоб поєдинки подобалися вболівальникам, викликали в них якісь яскраві емоції.

- Наскільки я знаю, у твоєї бабусі – польське коріння. Так ти і потрапив сюди?

- Так, бабуся з Торуні. Я ж народився в Харкові, навчався у Києві. Одного разу мама подзвонила і сказала, що знайшла документи бабусі. Я почав вивчати польську мову, планував подати документи на польське громадянство. Вчив історію Польщі, менталітет. Хотів розуміти країну, де мені доведеться жити і працювати. Мову опанував через три місяці.

- Щоб отримати громадянство Польщі, необхідно пройти перевірку. У тому числі й історії Польщі...

- Спершу я отримав карту поляка. Дійсно, здавав іспит на знання польської історії. Спершу сумнівався. Знав мову, історію, але відчував, що щось не так. Вся справа в тому, що раніше я ніколи не був у Польщі. Тому я вирішив, що немає сенсу в тому, щоб залишатися в Києві. Заправив машину і поїхав до Кракова. Провів там два дні, потім переїхав до Вроцлава, Ґданська, Варшави. Провів тут більше тижня. Немов губка, все вбирав – хотів дізнатися про країну і її жителів. У вересні у мене був іспит, і я його успішно здав. Коли я зрозумів, що з цим завданням впорався, то почав шукати боксерський клуб, в якому міг би продовжити займатися боксом. Раніше я знав про Лапіна. Наприклад, пам'ятав, що саме він був у куті Ґловацкі, коли той бився з Усиком. Я не знав, де він живе, але мене це абсолютно не цікавило. Завдання було вийти на нього.

- Все так непросто...

- Я написав йому в Facebook: "Привіт. Я Федір Черкашин, професійний боксер. Хотів би попрацювати в твоїй групі". Але тривалий час відповіді не було. Минув деякий час і я дізнався адресу його клубу. Вже повернувся до Києва і не хотів їхати, не будучи впевненим у тому, що ми зустрінемося. Але мені сказали приїхати в будь-якому випадку. Я зустрівся з Федором, розповів йому свою історію. Я провів тренування, а після цього запитав, чи можна повернутися. Він погодився. Він нічого не говорив, просто дивився як я розминаюся, як роблю прості вправи. Наступного дня були спаринги. Після чого він запитав у мене, чи готовий я залишитися чи планую повертатися в Київ. Я підтвердив, що повертатися не хочу, хочу залишитися тут. Що в цьому і був весь мій план.