Брати Клички: оцінка часом. Частина II. Віталій

Оригінал статті – Кліфф Ролд, BoxingScene

Переклад і адаптація – UA-Футбол

Глибоке занурення в кар'єру Володимира завершено, а тепер давайте згадаємо, чим таким запам'ятався Віталій, що його вважають одним з найбільш невразливих чемпіонів світу в історії суперважкого дивізіону.

Як і у Володимира, кар'єра Віталія на рингу розділена на дві частини, але якщо рубіконом молодшого з братів стали поразки від Коррі Сандерса і Леймона Брюстера, то в долю старшого втрутилися травми. Через рік після драматичного бою з Ленноксом Льюїсом Віталій загальновизнано вважався найкращим боксером-супертяжем сучасності, проте в 2005-му після численних перенесень обов'язкового захисту титулу WBC проти Хасіма Рахмана український чемпіон ліг на операцію на коліні і оголосив про те, що вішає рукавички на цвях.

Початок інтригуючого другого акту кар'єри Кличка-старшого відбувся в жовтні 2008 року, коли Віталій скористався правом "почесного" чемпіона і кинув виклик Сему Пітеру за пояс WBC.

Але перш ніж перейти до цієї драматичної сцені, а також всього того, що буде далі, давайте почнемо з...

Дата народження: 19 липня 1971 року.

Зріст: 2,01 м

Резиденція: Київ, Україна

Дебют в професіоналах: 16 листопада 1996 року (нокаутував у другому раунді Тоні Бредхема)

Послужний список: 45-2, 41 КО, 2 поразки технічним нокаутом

Послужний список в титульних боях: 15-2, 12 КО, 2 поразки технічним нокаутом

Титули лінійного світу: не завойовував

Титули: WBO (1999-2000, 2 захисти); WBC/журнал The Ring (2004-05, 1 захист); WBC (2008-13, 9 захистів)

Рейтинги журналу The Ring: жовтень 1999 року (№ 8 - в суперважкій вазі)

Остання поява в рейтингу The Ring: серпень 2013 роки (№ 1 - в суперважкій вазі)

З ким бився з діючих/колишніх лінійних чемпіонів світу: Леннокс Льюїс (поразка технічним нокаутом); Шеннон Бріггс (перемога одноголосним рішенням суддів).

Титульні бої з колишніми/діючими чемпіонами світу: Хербі Хайд (перемога нокаутом у другому раунді); Кріс Берд (поразка після відмови від продовження бою); Орлин Норріс (перемога нокаутом в першому раунді); Коррі Сандерс (перемога технічним нокаутом у восьмому раунді); Сем Пітер (перемога після відмови суперника від продовження бою); Хуан Карлос Гомес (перемога технічним нокаутом в дев'ятому раунді); Томаш Адамек (перемога технічним нокаутом в 10-му раунді).

Послужний список проти діючих/колишніх чемпіонів світу: 7-2, 6 КО, 2 поразки технічним нокаутом

Як і у випадку з Володимиром, проаналізуємо кар'єру Віталій в п'яти категоріях:

1) Досягнення

2) Рівень опозиції

3) Опоненти, з якими не зустрівся

4) Реакція на поразки

5) Що довів

У Віталія Кличка була успішна аматорська кар'єра, включаючи срібло на чемпіонаті світу 1995 року, коли українця зміг зупинити лише Олексій Левін. Очікувалося, що Кличко-старший в 1996 році поїде на Олімпійські ігри, але позитивний допінг-тест на стероїди закрив для нього шлях до Атланти. Віталія на Олімпіаді замінив молодший брат Володимир, якому судилося стати першим в історії України олімпійським чемпіоном з боксу.

Перший гучний титул у професіоналах Кличко-старший завоював в 1999 році після перемоги нокаутом в бою з Хербі Хайдом. Віталій двічі захищав титул, перш ніж в 2000-му через травму плеча не програв Крісу Берду.

Оскільки пояс WBO незабаром опинився в руках Володимира, Віталій почав рухатися по лінії WBC. П'ять перемог поспіль дозволили українцю вийти на бій з Ленноксом Льюїсом. І хоч Віталій програв той бій через розсічення, він домігся великого визнання і змусив недоброзичливців назавжди забути про той нещасливий бій з Бердом. Після відходу Льюїса на пенсію Віталій в 8-му раунді технічним нокаутом зупинив Коррі Сандерса і став новим володарем титулів WBC і за версією журналу The Ring. До першого відходу з рингу український чемпіон всього один раз захистить свій пояс.

Відновивши кар'єру восени 2008-го, Кличко-старший швидко повернув в свої руки пояс WBC, змусивши Сема Пітера відмовитися від продовження бою після восьмого раунду. До кінця кар'єри українець захистив цей титул дев'ять разів, після чого став впливовою фігурою на політичній карті України. У 2018-му Віталія включили до Міжнародної зали боксерської слави.

Віталій Кличко до першої поразки в кар'єрі від Берда мав фантастичний послужний список – 27 перемог і 27 нокаутів. Українець на завоювання першого титулу (WBO в 1999 році) витратив менше раундів, ніж у самого Майка Тайсона.

Знову ж, використовуючи рейтинги журналу The Ring в якості об'єктивного показника рівня опозиції Кличка-старшого, нижче список боксерів, які на момент бою з українцем входили в десятку найкращих супертяжів світу. На відміну від оцінки Володимира, рейтинг TBRB не враховується, так як він не існував під час активної кар'єри Віталія.

01.04.2000 - Кріс Берд (№ 10 в суперважкій вазі) - поразка після відмови від продовження бою

21.06.2003 - Леннокс Льюїс (чемпіон в суперважкій вазі) - поразка технічним нокаутом

24.04.2004 - Коррі Сандерс (№ 3) - перемога технічним нокаутом

11.12.2004 - Денні Вільямс (№ 9) - перемога технічним нокаутом

11.10.2008 - Сем Пітер (№2) - перемога після відмови суперника від продовження бою

21.03.2009 - Хуан Карлос Гомес (№ 9) - перемога технічним нокаутом

26.09.2009 - Кріс Арреола (№ 6) - перемога після відмови суперника від продовження бою

12.12.2009 -Кевін Джонсон (№10) - перемога одноголосним рішенням суддів

10.09.2011 - Томаш Адамек (№2) - перемога технічним нокаутом

Можна навести аргументи на користь інших якісних перемог над опонентами, яких немає в першій десятці рингу. Хайд, єдину поразку якому до зустрічі з Кличком завдав Ріддік Боу, в 1999 році повинен був високо котируватися в рейтингах. Кірк Джонсон був №8 на початку 2003 року, але до моменту бою з Віталієм випав з першої десятки. Як і Повєткін для Володимира, останній в кар'єрі суперник Кличка-старшого Мануель Чарр не рахується справжнім чемпіоном, оскільки його пояс WBA був лише однією з багатьох версій Всесвітньої боксерської асоціації.

Після бою з Льюїсом Віталію довелося зіткнутися з шістьма поспіль претендентами в кінці його першого акту кар'єри і початок другого, включаючи чотири поспіль бої, починаючи з Пітера. Журнал The Ring і багато інших в тих роки рахували, що нігерієць йде другим у дивізіоні після Володимира. З часів перемог над Хайдом Віталій шість разів засмучував непереможених суперників, в тому числі і олімпійського чемпіона 2004 року Одлан’єра Соліса.

Після перемоги над Кевіном Джонсоном рівень опозиції Віталія знизився, за винятком бою з Адамеком в 2011 році. Поляк, колишній чемпіон світу в двох вагових категоріях, до бою з Кличком за титул WBC виграв шість поспіль боїв в суперважкій вазі. Адамек на рингу з українцем знайшов свою першу з трьох поразок в кар'єрі, яка налічує 59 боїв.

Як і завжди, цей розділ більше присвячений тим боям, які не відбулися, ніж з'ясуванню того, чому цього не сталося.

Як і у випадку з Володимиром, давайте розглянемо, які суперники могли б поповнити послужний список Віталія з того моменту, як українець увійшов до еліти суперважкої ваги - від бою 1999 року проти Хайда і до завершення кар'єри. За цей 14-річний період кілька боксерів брали інші великі пояси, найбільш помітним з яких був молодший брат:

> Евандер Холіфілд (WBA)

> Джон Руїс (WBA)

> Хасім Рахман (Чемпіон світу)

> Рой Джонс (WBA)

> Микола Валуєв (WBA)

> Сергій Ляхович (WBO)

> Олег Маскаєв (WBC)

> Руслан Чагаєв (WBA)

> Султан Ібрагімов (WBO)

> Девід Хей (WBA)

Можна включити в список боксерів, гідних згадки, тих же Девіда Туа і Джеймса Тоні, про яких ми говорили в контексті кар'єри Володимира. Роки між перемогою над Бердом і поразкою від Льюїса у Віталія могли б бути більш конкурентними, але він працював на рейтинг, домагаючись нового чемпіонського бою. І його зусилля були винагороджені.

Деякі чемпіони світу, наприклад Маскаєв і Ляхович, заволоділи титулами в той момент, коли Віталій вперше завершив кар'єру. Однак, вони входили в список потенційних суперників Кличка-старшого і після його повернення. Хей, Чагаєв і Повєткін – ті боксери, які могли б додати глибини в послужний список Віталія. Особливо прикро, що українець так і не побився з Хеєм.

Наслідки поразки від Кріса Берда надовго поставили на Віталія Кличка клеймо боягуза і боксера без характеру чемпіона. Все це, а також інші проблеми зі здоров'ям, стали для українця хорошим тестом на перевірку вольових якостей. Концентрація і професіоналізм, необхідні для відновлення тіла і повернення на високий рівень, заслуговують найвищої оцінки.

На рингу з негараздами Кличко стикався рідко. У тому ж бою з Бердом Віталій як мінімум кілька раундів боксував з відривом плечового м'язу на лівій руці, а проти Леннокса Льюїса відчайдушно просив продовжувати битву, не дивлячись на жахливе розсічення над лівим оком. У поєдинку з Коррі Сандерсом Віталій витримав кілька важких ударів і ще раз підтвердив міцність свого підборіддя. В кінці кар'єри Кличка-старшого чекав ще один тест на міцність, коли українець в бою з Дереком Чісорою пошкодив ліве плече. Чемпіон зробив висновки після поразки від Берда і однією правою довів бій до перемоги одноголосним рішенням суддів.

Головний висновок – ті дві поразки від Берда і Льюїса зробили Віталія Кличка сильніше і тільки посилили його прагнення до перемоги.

На рингу Віталій Кличко пізнавав смак перемоги набагато частіше, ніж його суперники. Він був боксером, який ставив завдання перемогти буквально з перших секунд бою. За кар'єру по відсотку виграних раундів з Кличком-старшим може змагатися хіба що зоряний Флойд Мейвезер.

Незалежно від того, бився Кличко з кимось таким же великим як Льюїс, або ж з прохідним боксером рівня Альберта Сосновського, Віталій, здавалося, підходив до кожного бою в ідеальній формі. Він не був таким рухомим і атлетичним, як його брат, але він зміг знайти свій унікальний стиль і став справжнім домінатором рингу.

У поєднанні з ментальної силою Кличко завжди був великим панчером, а коли суперникам все ж вдавалося знайти пробоїну в його обороні, Віталій стійко приймав удари. Льюїс, Сандерс або будь-хто інший – український чемпіон по ходу своєї кар'єри жодного разу не побував навіть в нокдауні.

Разом зі своїм братом Володимиром Віталій Кличко і поряд з легендарними Флойдом Мейвезером і Бернардом Хопкінсом був зразком для наслідування в тому, як залишатися конкурентним на рингу навіть після кількох років простою. З огляду на його габарити, любительську кар'єру, боксерський інтелект, витривалість і наявність нокаутуючого удару, Кличко-старший зробив більш ніж достатньо, щоб проявити себе в будь-якому великому бою будь-якої епохи суперважкої ваги.