Тепер їх п'ятеро. Усик та інші абсолютні чемпіони світу в сучасній історії боксу

Минулої ночі Джош Тейлор в Лас-Вегасі на рингу Virgin Hotels двічі вронив Хосе Раміреса і став абсолютним чемпіоном світу в суперлегкій вазі, побивши американця одноголосним рішенням суддів (тричі по 114-112).

Тейлор став лише п'ятим абсолютним чемпіоном світу в історії боксу з чотирма титулами в руках (WBA, WBC, WBO і IBF).

THE DEFINITION OF A WHOLE MOOD!!!!

???????? @JoshTaylorBoxer ???????? pic.twitter.com/WtIdnrLtGf

— Top Rank Boxing (@trboxing) May 23, 2021

Критерії визначення абсолютного чемпіона світу неодноразово змінювалися. Сьогодні ми поговоримо про тих боксерів, яким підкорилося це досягнення з тих часів, коли Всесвітня боксерська організація (WBO) отримала світове визнання і встала в один ряд з колегами з WBA, WBC і IBF.

Бернард Хопкінс (США, 55-8-2, 32 КО)

Вагова категорія: середня (до 72,5 кг)

Період перебування в статусі абсолютного чемпіона світу: вересень 2001 - липень 2005

Майбутній триразовий найстарший чемпіон світу в історії боксу (в 49 років!) свій шлях до абсолюту почав в далекому 1995 році, коли в бою за вакантний титул IBF в середній вазі розділеним рішенням суддів в екзотичному Еквадорі побив місцевого бійця Сегундо Меркадо. Хопкінс провів 13 захистів титулу, поки в квітні 2001 року не забрав у Кіта Холмса зелений пояс WBC.

Останній крок до статус єдиного чемпіона світу в середній дивізіоні легендарний «Кат» зробив на Медісон Сквер Гарден в Нью-Йорку через всього 18 днів після падіння веж-близнюків. У вересні 2001 року Хопкінс в об'єднавчому бою в 12-му раунді технічним нокаутом завдав Феліксу Тринідаду першої поразки в кар'єрі і перехопив титул за версією WBA.

On this date in 2001, Bernard Hopkins KO’d Felix Trinidad in the 12th round to become undisputed middleweight champion. ????

(????: HBO Boxing)

pic.twitter.com/7KO9AIoitv

— DAZN Boxing (@DAZNBoxing) September 29, 2020

А володарем усіх чотирьох поясів Хопкінс став через три роки після того, як лівим хуком перевірив на міцність печінку Оскара Де Ла Хойя. «Золотий хлопчик» тест не пройшов і передав Бернарду в руки титул WBO.

Let’s not forget Bernard Hopkins Vs Oscar De La Hoya (Garcia’s promoter) pic.twitter.com/srhqMlHL86

— Jose Reyes (@Reyesboxing) January 5, 2021

Статус абсолютного чемпіона світу Бернард Хопкінс захистив всього один раз, побивши одноголосним рішенням суддів Ховарда Істмана. А зупинив його правління в середній вазі боксер, про який ми поговоримо нижче.

Джермен Тейлор (США, 33-4-1, 20 КО)

Вагова категорія: середня (до 72,5 кг)

Період перебування в статусі абсолютного чемпіона світу: липень 2005 - грудень 2006

Мабуть, серед сучасних абсолютних чемпіонів світу немає більш суперечливої ​​постаті, ніж Джермен Тейлор. Цим статусом боксер з Арканзасу обзавівся влітку 2005 року після вкрай спірної перемоги над Бернардом Хопкінсом. Того вечора думки суддів розійшлися - Джеррі Рот за підсумками 12 раундів побачив перевагу Хопкінса (116:112), а Пол Сміт і Дуейн Форд нарахували на користь Тейлора (115:113). Статистика ударів часом не відображає картини бою, але як не відзначити, що Хопкінс перевершив Тейлора і за активністю (96 на 86, включаючи 78 на 50 з силових ударів), і по ефективності (29% точних ударів проти 19%).

Тейлор і Хопкінс в тому ж році провели реванш - тепер Бернард майже в два рази перебив суперника за кількістю точних силових ударів (101 на 60), але програв одноголосним рішенням суддів (тричі по 113:115).

У другому бою Тейлора і Хопкінса звання абсолюту на кону вже не стояло. Джермену довелося відмовитися від поясу IBF, щоб не проводити обов'язковий захист з Артуром Абрахамом (у 2009 році вони все-таки зійдуться на рингу - і Тейлор програє нокаутом).

Джермен Тейлор недовго протримався на вершині профі-боксу - з 2007 по 2009 роки він зазнав чотирьох поразок (три дострокових) від Келлі Павліка, Карла Фроча і вищезгаданого Артура Абрахама.

Теренс Кроуфорд (США, 37-0, 28 КО)

Вагова категорія: перша напівсередня (до 63,5 кг)

Період перебування в статусі абсолютного чемпіона світу: серпень 2017 року

Теренсу Кроуфорд на тотальну зачистку першої напівсередньої ваги знадобилося трохи більше двох років, а ось в статусі абсолюту американець розгулював всього 11 днів.

Чемпіоном світу Кроуфорд став в квітні 2015 роки після дострокової перемоги над пуерторіканцем Томасом Дюлорме, а жертвою американця в першому об'єднавчому бою став наш Віктор Постол, який в липні 2016 року поставив на кін свій тільки що завойований пояс WBC. У тому поєдинку українець двічі побував в нокдауні і без особливих варіантів програв одноголосним рішенням суддів (двічі по 118:107 і 117:108).

#OnThisDay 4 years ago, on his way up the P4P ladder, @terencecrawford became a unified world champion for the first time via a masterful performance against Viktor Postol. pic.twitter.com/bqtA9B6whb

— Top Rank Boxing (@trboxing) July 23, 2020

Два відсутніх титули Кроуфорд брутально вирвав з рук сенсаційного чемпіона світу з Намібії Джуліуса Індонго. Бій між двома непереможеними чемпіонами не протривав і трьох повних раундів - наскільки Кроуфорд височів над своїм суперником.

Теренс Кроуфорд швидко зрозумів, що в першій напівсередній вазі йому більше ловити нічого і піднявся в дивізіон до 66,6 кг. Зараз Кроуфорду належить титул WBO в напівсередній вазі, він все ще непереможний, він входить в топ-3 найкращих боксерів світу незалежно від вагової категорії, але все-таки не вважається зіркою першої величини калібру Сауля Альвареса або Ентоні Джошуа.

Олександр Усик (Україна, 18-0, 13 КО)

Вагова категорія: важка (до 90,7 кг)

Період перебування в статусі абсолютного чемпіона світу: липень 2018 - березень 2019

Олександру Усику пощастило опинитися в потрібний час і в потрібному місці. Кримчанин в вересні 2016 року в Гданську зупинив непереможеного поляка Кшиштофа Гловацького і став чемпіоном WBO в крузервейті, а вже через рік в його ваговій категорії в рамках першого сезону Суперсерії був запущений турнір за участю вісьмох топ-боксерів дивізіону за трофей Мухаммеда Алі і статус абсолютного чемпіона світу.

Що було далі, ви і так прекрасно пам'ятаєте. Усик в 1/4 фіналу в Німеччині технічним нокаутом побив балакучого Марко Хука, потім у півфіналі в Ризі на тоненького пройшов чемпіона WBC Майріса Бріедіса, а в фіналі в Москві за підтримки Анатолія Ломаченка декласував грізного російського панчера Мурата Гассієва.

Під завісу свого правління у важкому дивізіоні Усик в Манчестері одним з найяскравіших нокаутів кар'єрі проводив на пенсію Тоні Беллью, після чого по стопах Евандера Холіфілда і Девіда Хея відправився підкорювати хевівейт.

. USYK KO’s Tony Bellew. What a fight! pic.twitter.com/wBAtElZ3CS

— Bible of Boxing (@ringmagazine) November 10, 2018

Наступна мета Олександра Усика - звання абсолютного чемпіона світу в суперважкій вазі. Українець одночасно близько, і так далеко від втілення своїх планів у реальність. Чекаємо офіційного підтвердження бою з чемпіоном WBA, WBO і IBF Ентоні Джошуа...