Техаський рейнджер, майстер 10-го дану з карате-до і борець з геями. Сьогодні Чакові Норрісу – 78

Останнім часом його популярність поширюється на інтернет-меми. Супергерой, котрий здатний на все, сьогодні, 10 березня, Чак Норріс святкує 78-річчя. Шлях до кіно-слави культовий американець проклав через спорт. Чак Норріс займався бразильським джіу-джитсу, у якому є володарем першого дану, має восьмий з дев’яти можливих данів у тхеквондо, десятий дан по шито-рю карате-до і десятий дан по Тансудо.

Карлос Рей Норріс молодший народився 10 березня 1940 року в маленькому містечку Раян, штат Оклагома. Батько Норріса – автомеханік, який з часом став алкоголіком. Дід Чака був чистокровним ірландцем, а мати походила з індіанців племені черокі. Спогади Карлоса з дитинства — це бідність, відсутність постійного місця проживання, злиденне життя в причепі з матір'ю і двома молодшими братами, а потім розлучення батьків і вітчим. Норріс згадує, що його новий батько Джордж Найт прищепив йому нездоланну і пристрасну любов до спорту.

Ставши дорослим, у вільний час Чак підробляв вантажником. Мріяв стати поліцейським. Для здійснення цієї мрії він відразу після закінчення школи записався в ряди військово-повітряних сил і в 1959 році був скерований в Південну Корею. Саме на військовій базі його стали називати Чаком. На той час він вже був одружений зі своєю однокласницею Діаною Голечек. Служба, за його словами, була неймовірно нудною, тому він зайнявся спортом: записався в клуб дзюдо, а потім в групу Тансудо. Через три роки, до моменту виходу з лав армії, він вже був володарем чорного пояса.

У 1963 році Чак Норріс відкрив першу свою школу карате, рік потому — другу, а 1965 року він вирушив на чемпіонат усіх зірок в Лос-Анджелесі і став переможцем. У 1968 році відкрив мережу шкіл карате (всього їх стало 32). У тому ж році він став чемпіоном світу з карате у напівважкій вазі і зберігав це звання впродовж семи років.

Свою кар'єру у світі кіно Чак розпочав з допомогою відомого згодом актора Стіва Макквіна, якому свого часу Норріс давав уроки карате у власній школі. Якраз Макквін привів Норріса на знімальний майданчик. Перша його відносно серйозна роль була зіграна у фільмі з Брюсом Лі - "Шлях дракона".

Зніматися в кіно Норрісу сподобалося. Проте після ефектного дебюту він отримав тільки одну пропозицію — у другосортному гонконзькому бойовику "Різанина в Сан-Франциско". Норрісу знову дісталася роль нехорошої людини, а сам фільм був настільки невдалим, що його не випускали на екрани США аж до 1981 року.

Поспілкувавшись з акторами-професіоналами, Чак зрозумів, наскільки складна акторська майстерність; побачив, що акторство — це не просто показ прийомів, ударів перед камерою, а все набагато складніше. Тепер він вирішив вчитися у справжніх професіоналів. Його учителем в акторському класі стала Естелла Ґармон. 34-річний каратист був найстаршим учнем. Відтоді Чак став набагато розкутішим перед камерою, навчився правильній дикції.

У 1977 році він повернувся в кіно, зіграв роль у бойовику "Виклик! (Breaker! Breaker!)" і незабаром став зіркою фільмів Cannon Pictures. На початку 1990-х років ця фірма розорилася, але Чак продовжував зніматися.

У 1993 році телеканал CBS запропонував йому зіграти роль техаського рейнджера Вокера, і актор погодився. Він також знімався у фільмах "Кодекс мовчання", "Вторгнення в США", "Без вісті зниклі".

Після 30 років спільного життя з Діаною, Норріс у 1989 році розлучився, а через десять років одружився з 35-річною колишньою моделлю Дженою О’Келлі. У 2001-му Джена народила Чакові двох близнюків – хлопчика Дакоту і дівчинку Данілі. Крім того, у 2004-му виявилося, що в Норріса є ще 16-річна позашлюбна донька Діна.

Чак є творцем багатьох телевізійних шоу, окрім цього він видає свій журнал, написав 7 книг.

Чак у травні 2015-го

Чак Норріс став однією з перших зірок шоу-бізнесу, що підтримали заборону на одностатеві шлюби в Каліфорнії. Актор викрив гей-активістів в підміні демократії політикою подвійних стандартів: прибічники одностатевих шлюбів відкрито критикували Церкву Ісуса Христа Святих останніх днів, але при цьому уникали критики афроамериканців, які, здебільшого, голосували за введення заборони.