Титулований український борець ледь не приніс медалі ЧС Угорщині

Сьогодні, 23 жовтня в Будапешті (Угорщина) завершився чемпіонат світу з вільної боротьби. Як уже повідомляв UA-Футбол, знекровлена травмами збірна України залишилася без медалей.

Цікаво, що окрім представника вагової категорії до 97 кг Андрія Кв'ятковського, близьким до здобуття нагороди був ще один вихованець української школи боротьби Павло Олійник (до 97 кг). Ось лишень на відміну від Кв'ятковського боровся хмельничанин Олійник за Угорщину.

Павлові Олійнику - 29. Ще на торішньому чемпіонаті світу в Парижі він представляв Україну. Під синьо-жовтим стягом він був чемпіоном Європи-2013, того ж року брав бронзу чемпіонату світу. В 2011 році Павло був бронзовим призером Євро. На Олімпіадах у Лондоні і Ріо Олійник не виступав, бо програвав конкуренцію Валерію Андрійцеву.

Нині Андрійцев ледь відновився після операції, продовжує набирати форму і певності в тому, що він зможе дотягти до Ігор-2020 у Токіо немає ні в кого. Мабуть, навіть у самого Валерія. Відповідно досвід у поєднанні з майстерністю Олійника мали б стати в нагоді.

Проте Павло вирішив не боротися і пішов шляхом найменшого опору. Враховуючи, що в Угорщині категорія до 97 кг проблемна, український тренер Михайло Харачура, який очолює угорців, вирішив запросити міцного земляка. А той не відмовився. І за сприяння особистого тренера, члена виконавчого комітету Асоціації спортивної боротьби України Олександра Панікара переїхав до сусідньої країни.

Треба сказати, що Олійник - то знаний патріот. Пригадується, в 2012-му він входив до числа тих діячів, які на клаптику зіжмаканого і заліпленого масними плямами паперу поставив свій підпис з вимогою відправити у відставку тренера національної збірної України Руслана Савлохова. Все тому, що Руслан Сосланович не взяв до лав олімпійської команди іншого патріота власної кишені Андрія Стадника. Той, з дозволу сказати, документ публікуємо нижче.

Зазначимо, що за Угорщину Павло Олійник виступає, починаючи з 2018 року. Зокрема їздив він на початку травня на чемпіонат Європи до російського Каспійська. Цікаво, що в ці дні в рідному для Павла Хмельницькому відбувався дитячий міжнародний турнір на призи майстра спорту України Павла Олійника. На резонне запитання одного з гостей із сусідньої Галичини, навіщо борець поїхав змагатися в лоно країни-окупанта, відповідь була простою до неможливості: "Павло - спортсмен, його це не повинно цікавити". Треба додати, що тоді галицький тренер ще не знав, що до всього на території РФ Олійник ще й представляв не Україну.

Найгірше, що перепон таким перебіжчикам ніхто не робить. Згадуваний Стадник забезпечив дружину Марію, яка багато років виступає за Азербайджан, якісними спарингами з українськими збірницями на олімпійській базі в Конча-Заспі, а зараз красується на чемпіонаті світу в Будапешті в в формі з азербайджанською символікою. Олійник ледь не приніс медалі, поступившись у сутичці за третє місце, Угорщині. Якщо повернеться до бойової форми Андрійцев, Павло буде його прямим конкурентом на Олімпіаді в Токіо, точніше, спершу в боротьбі за путівку на Ігри.

Але нікого це не цікавить. Тренерський штаб жіночої збірної не заперечує проти перебування у власному тренувальному таборі сімейства Стадників. Виконком асоціації спортивної боротьби, в який входять зокрема особисті тренери Олійника Панікар і Григорій Данько, спокійно погодився на виступи Павла за збірну іншої країни без відбуття необхідного в таких випадках дворічного карантину.

Всім байдуже. То чию боротьбу ми розвиваємо?