Степанов: Екс-тренер збірної України уявив себе божком

Збірна Білорусі з хокею бездарно програла два перших матчі на чемпіонаті світу в Данії. І якщо поразка 0:5 від шведів читалася, то 2:6 у грі з французами стали справжньою сенсацією. Реакції довго чекати не довелося. На канадського керманича білорусів Дейва Льюїса спрямовані громовиці. Особливо стараються ті, кому екс-тренер збірної України чимось не догодив. Один з таких – нападник Андрєй Степанов, який захищав у минулому сезоні кольори мінського «Динамо». 32-річний хокеїст другий сезон поспіль не потрапляє в заявку збірної Білорусі на чемпіонат світу.

«Що сталося перед минулим чемпіонатом світу? Після найсильнішого сезону в КХЛ приїхав в збірну в прекрасній формі і відмінному настрої. Однак навесні вже на першому зборі у Льюїса знову опинився в четвертій-п'ятій ланці. Без всіляких пояснень. Це було настільки образливо... Ставив собі питання: ну як же так? Погодьтеся, дивно, якщо до хлопців з Екстраліги ставлення свідомо краще, ніж до мене, хоча я протягом декількох років стабільно граю в КХЛ, причому тільки що завершив один з найкращих своїх сезонів.

Не стверджую, що я якийсь особливий. В чиїхось очах міг скластися образ Степанова як скандаліста. Та й північноамериканський хокей, ця система «бий-біжи», мені насправді не зовсім до душі. Ну нехай. Підкреслю: я не скиглю і ні на кого не ображаюся. Але в збірній завжди було нормальною практикою підійти до тренера і довірливо поговорити, дізнатися, в чому річ, чому на тебе не особливо розраховують. У минулі часи навіть відрахування було якимось позитивним моментом. Коли хлопцям говорили, що на завтрашньому тренуванні їх не чекають, це робилося в очі і чесно, без недомовок і скандалів. Зазвичай гравцю дякували за роботу, тиснули руку і запевняли, що очікують в кемпі на наступний рік. Відрахувати можуть будь-кого – до цього ставлюся з розумінням. Питання лише – як.

І ось, після того як знову опинився в останніх ланках, вирішив підійти до Льюїса, щоб поговорити віч-на-віч. Попросив пояснити, чому до мене таке ставлення, враховуючи, що провів непоганий клубний сезон, а також був одним з найкращих на попередньому чемпіонаті світу. Якщо не потрібний, краще відразу сказати це в обличчя. Тоді Дейв відповів: спасибі, що я зважився на таку розмову. Мовляв, це було круто. А назавтра – уявіть! - його асистент підходить до мене в темряві на парковці «Мінськ-Арени» і повідомляє: я не їду на чемпіонат світу. З формулюванням «Ти більше думаєш про себе, а не про команду». Вважаю, це некрасиво, і формулювання невірне. Просто хвилюють будь-які командні невдачі як свої особисті. Хлопці приїжджають до збірної на громадських засадах, ризикують здоров'ям, а до тебе таке ставлення...

Тільки від тих, хто близький до Дейва, чув, нібито він мною незадоволений. А чим саме незадоволений? Загадка. Просто він, мабуть, вирішив, що він божок. Як інакше зрозуміти, якщо людям, які приїжджають відстоювати честь прапора, відмовлено в праві висловлювати думку? Так просто з'ясувати, чим саме вони не догодили? Адже це завжди можна було: і при Занковці, і при Генлоні, і при Скабелці. А зараз вже з більш досвідчених хлопців мало хто хоче їхати в збірну. До них ставляться ніби до 18-річних і вважають, що ти комусь щось винен. А я ж, вибачте, не хлопчик, торік стукнуло 31, зараз – 32. Але як був першим на відрахування, так ним і залишився – при абсолютно будь-якій статистиці. Хоча навіть якщо не бачиш хокеїста в очі, у будь-якого фахівця або журналіста просто на підставі сухих цифр виникне питання: як можна виключати людини, коли вона за два сезони в КХЛ набирає в цілому майже 50 балів? Хіба багато хто з білоруських хокеїстів здатен похизуватися такими бомбардирськими показниками? Абсурд же! Ніде, в жодній країні світу схоже неможливо. Справа, повторюся, в особистій неприязні», - цитує хокеїста «Прессбол».

Через лічені хвилини сьогодні, 7 травня, збірна Білорусі зіграє на чемпіонаті світу з командою Росії. Початок зустрічі – о 17:15.