Близнюк: Металург начебто й вдома знаходиться, але в той же час ніде

Вже екс-наставник "Металурга" Ілля Близнюк розповів UA-Футбол про шість місяців, проведених в Запоріжжі, своє нове місце роботи, проте відмовився розповідати про причини, з яких залишив "металургів".

- Ви були практично на самому початку зародження "Металурга". Які питання довелося вирішувати в першу чергу?
- Питання фінансування та комплектування команди. Тому що на той момент особливих фінансів не було, і в тій ситуації ніхто - ані місто, ані область - руку допомоги не протягнули. Тому в цьому плані було дуже складно. Довелося ліпити з того, що залишилося в Запоріжжі: колишніх вихованців, 17-18-річних хлопців. Звідси і такий результат. Тому що практично одна молодь не може тягнути. Хоча хлопці сумлінні, але результат був прогнозованим.

- Як часто гравці відмовлялися від пропозиції перейти до "Металургу"?
- Звісно, відмовлялися. Керівництво намагалося з останніх сил, знаходило якісь кошти, але на ті умови досвідчені хлопці, яким потрібно було годувати сім'ї, не погоджувалися.

- Під кінець літа і на початку осені команда була в ямі, яка тривала вісім матчів. Як виходили з кризи?
- Ті вдалі матчі, які у нас були на початку чемпіонату, на жаль, не принесли результату. Хоча команда дуже гідно виглядала, але, повторюся, молодь не впоралася психологічно. Доводилося виводити їх з цієї ями. Дуже складно було, тому що хлопці "згасли" після кількох поразок. З кимось доводилося розмовляти, когось переконувати. Потрібно було знаходити точки дотику, щоб вони швидше входили у великий футбол, тому що перехід з дитячого до дорослого дуже важко дається.

- Які умови роботи були в "Металурзі"?
- Умови були важкі. Орендували поле на базі. Хотілося б, звичайно, щоб була база, але, на жаль, у нас все було тільки в оренду. Тобто оренда поля, оренда стадіону, нічого у власність не надавалося. У цьому плані важко. Начебто ти і вдома знаходишся, але в той же час ніде: просто приїхав, потренувався і поїхав.

- Домашні матчі "Металург" проводив на базі, "Славутич-Арені" і навіть Нікополі. Чи залишало це якийсь відбиток на команді?
- Безумовно. В першу чергу, навіть самі футболісти говорили про це між собою. Нам доводилося дуже складно в цьому плані і ми розмовляли з ними, щоб вони з розумінням ставилися.

- Проблеми з фінансуванням позначалися на виплаті зарплат і премій?
- З усіма розрахувалися до кінця і ні перед ким заборгованостей не було на той момент, поки я знаходився в команді.

- Чи не здається вам, що "Металург" поспішив з ідеєю переходу на професійні рейки?
- Я б не сказав, що він поспішив. Якби було трошки інше фінансування, і гравці були б більш досвідченими, адже запорізький край багатий футболістами, і результат був би відповідно іншим. Все впирається у фінанси. Перш за все, інфраструктура повинна бути. Коли це все відбувалося на бажанні одних людей, а інші назустріч не пішли, то це дуже складно.

- Яке найпозитивніше враження за півроку роботи в Запоріжжі у вас залишилося?
- Дуже багато позитивних спогадів. По-перше, і хлопці, і спілкування, і тренувальний процес був дуже цікавий їм. Інша справа, що результат мене не радував.

Думаю, найрадісніше - це те, що та молодь, яка не була затребувана, зараз трошки себе зарекомендувала і показала, на що здатна. Вона зрозуміла, що таке дорослий футбол. Їм випав шанс. Чи скористаються вони ним - це вже в їх руках

- Який головний урок ви винесли для себе з періоду роботи в "Металурзі"?
- В першу чергу, має бути комплексне співробітництво всіх структур: міської влади, керівництва клубу, тренерського штабу з футболістами, якісні футболісти, а також перспективна молодь. Тут цілий комплекс питань, який навчив трошки по-іншому дивитися на ситуацію.

- Чому вирішили залишити "Металург"?
- Хотілося б на це питання не відповідати.

- Зараз ви перейшли на роботу у плискську "Єдність", яка вже тривалий час виступає серед любителів. Чому вирішили проміняти професійний футбол на аматорський?
- Керівництво клубу запропонувало подивитися, що у клубу є, щоб створити перспективну команду. Зараз на турнірі в Києві [меморіалі Макарова] переглянуто 29 осіб. Хочеться створити команду, яка боролася б за хороші місця, а також є надія, що керівництво клубу буде прагнути піти до другої ліги. Тому що у "Єдності" є інфраструктура: чудова база, зі штучним і природним полями, трибунами, готель з хорошими умовами. Тобто те, що необхідно для футболіста, щоб готуватися і не думати, де ти будеш завтра тренуватися.

У перспективі хотілося б подивитися ще людей. Надалі у нас буде розмова з президентом клубу. Ми будемо спілкуватися, знаходити точки дотику, як поліпшити не тільки гру, але й посилитися якісними футболістами. Все-таки це Київська область. І в київському "Динамо" є футболісти, які пройшли U-19, а зараз не бачать перспективи в клубі і шукають подальше місце роботи. Ми цих людей переглядаємо, а потім будемо сідати і розмовляти, що потрібно, щоб посилити ті чи інші позиції в команді.

- Які найближчі плани у "Єдності"?
- У лютому ми зіграємо на турнірі Щанова. Але зараз ще триває меморіал Макарова [команда Близнюка вийшла до чвертьфіналу], де нам би хотілося пройти ще далі, щоб продовжити перегляд футболістів.

Інша справа, що ми будемо спілкуватися з президентом щодо фінансування. Якщо будуть якісні футболісти, хотілося б його не тільки підготувати, але щоб президент на цьому ще й заробив якісь гроші. Щоб була перспектива у команди.

У матеріалі використані фото ФК "Металург"